Закон про комерційний облік комунальних послуг дозволить споживачам регулювати обсяги споживання і чітко знати, скільки і за що вони сплачують – народні депутати, урядовці, експерти

Прес-центр УКМЦ

Київ, 26 жовтня 2016 року – Закон про комерційний облік комунальних послуг дозволить споживачам платити за реально спожиту послугу, чітко бачити, скільки і за що вони платять, і регулювати обсяги споживання. Єдині гравці, для яких цей закон невигідний – політики-популісти, а також теплокомуненерго та водоканали. Із такою заявою виступили народні депутати та експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Лічильник дозволить сплачувати лише за реально спожиту послугу

«Цей закон має забезпечити справедливість у нарахуваннях кількості спожитих послуги і забезпечити оплату за фактичне споживання», – заявила Альона Бабак, народний депутат України (фракція «Самопоміч»). Вона нагадала, що зараз нарахування за споживання води здійснюють за кількістю прописаних у квартирі осіб, хоча багато людей проживають не за місцем реєстрації. Крім того, з оплатою за нормативними розрахунками, будинки відремонтовані та утеплені сплачують де-факто стільки ж, як і ті, де через безгосподарність управляючої компанії протікає підвал, даремно витрачається тепло, тощо.

Лічильники встановлюються за кошти споживачів

«Так чи інакше, всі лічильники будуть придбані за гроші людей. Просто гроші будуть зібрані в інший спосіб – або у складі тарифів, або податків, або прямих платежів у межах ОСББ. Питання того, як швидко це буде зроблено, є питанням кінцевих витрат (і втрат) для мешканців», – пояснив Святослав Павлюк, експерт Реанімаційного пакету реформ.

Встановлення лічильника можна доручити постачальній компанії, або обрати підрядника і погодити проект із постачальною компанією. У першому випадку кошти на його встановлення будуть закладені у спеціальній абонплаті.

Також кошти на лічильники можна закласти у цільову програму місцевих бюджетів. «Кожен орган місцевого самоврядування має право прийняти свою цільову програму для місцевого бюджету, для того, щоб фінансувати встановлення лічильників. Тоді люди будуть користуватися ним протягом певного терміну експлуатації безкоштовно, тому що це ми оплатимо з податкових надходжень до бюджету», – зазначила Альона Бабак.

Лічильники обслуговуватимуть постачальні компанії – за окрему абонплату

У тих будинках, де лічильники встановили раніше, споживачі більше не повинні будуть самі займатися його повіркою та утриманням – ці функції передають постачальній компанії. «Все це буде визначено в абонплаті і вони будуть за це платити відповідно до тарифів, встановлених органами місцевого самоврядування», – розповів Євген Магльований. Там, де лічильників ще немає, і за встановлення, і за обслуговування лічильників споживачі сплачуватимуть монополісту через абонентську плату.

Встановлення загальнобудинкового лічильника ≠ колективний споживач

«Є побоювання, що всіх заставлять бути колективним споживачем, але такого немає ні у законі про комерційний облік, ні у законі про ЖКГ», – наголосила Тетяна Бойко. ОСББ матимуть таке право, але це не буде обов’язком. «ОСББ мають право бути колективним споживачем. Ті, які хочуть передати цю відповідальність виконавцю послуг,  також мають право це зробити. Тоді ОСББ буде займатися тільки частиною утримання будинку, а щодо мереж і комуналки будуть індивідуальні договори», – пояснила експерт.

«У цьому законопроекті вперше зроблено спробу прописати розподіл між індивідуальними та загально будинковою системою обліку», – зазначив Святослав Павлюк. «Обов’язково має бути облік на вході у будинок, але якщо є облік води чи тепла у квартирі – показники цих лічильників будуть враховуватися при розподілі загальних обсягів будинкового лічильника», – додала Альона Бабак.

Передбачається також, що у кожній квартирі будуть встановлені розподілювачі тепла – для визначення поквартирного обсягу споживання. Запроваджують також так звану «мінімальну частку питомого споживання» – необхідний мінімум, який квартира має споживати і за який має сплатити. Це запобіжник від споживачів, які можуть спробувати вимикати батареї і економити за рахунок тепла із сусідніх квартир. Альона Бабак зазначила, що цей мінімум забезпечуватиме температуру на рівні 15С. Для наріжних квартир, де будуть більші втрати тепла через їхнє специфічне розташування, передбачена можливість визначити індивідуальні коефіцієнти споживання тепла. «Це буде відбуватися на етапі нарахування плати кожній квартирі», – зазначила вона.

Лічильник мотивуватиме споживача економити

Наявність обліку мотивуватиме споживача змінювати поведінку, зазначив Святослав Павлюк. Це вже підтвердила практика впровадження обліку газу. «Економія починається з обліку. Якщо відсутня інформація про те, скільки споживає конкретний об’єкт – про економічне відображення енергоефективності і не може бути мови. Лише лічильник покаже, скільки електроенергії або води зекономить будинок, провівши термомодернізацію стін, заміну вікон, тощо», – зазначив Євген Магльований, директор департаменту технічного регулювання Держенергоефективності.

Альона Бабак додала, що для мотивації обслуговувача будинкових мереж запровадять норму, згідно з якою він має відшкодувати частину втрат внаслідок несвоєчасного усунення прориву мережі чи витоків з мережі.

Закон гарантує доступ до інформації про об’єм спожитих послуг

Альона Бабак зазначила, що закон відкриє інформацію про облік і розподіл кількості спожитих послуг між кожною квартирою і нежитловим приміщенням. За її словами, зараз інколи навіть в ОСББ споживачі не можуть вільно отримати цю інформацію. «Цей закон зобов’язує відкрити інформацію для кожного споживача про те, скільки надійшло теплової енергії чи води, скільки було сплачено, скільки розподілено на загальногосподарські потреби і на кожну квартиру – щоб люди розуміли, що їх не ошукують», – зазначила вона.

База для імплементації закону про комерційний облік – закон про ЖКГ

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм громадської мережі «ОПОРА», зазначила, що проект закону про комерційний облік тісно пов’язаний із проектом закону про житлово-комунальні послуги №1581-Д. «Він врегульовує питання управління в будинку і відносини щодо постачання комунальних послуг. Закон про комерційний облік вже виходить із тієї логіки, яка закладена у законі про ЖКГ», – зазначила експерт. Він уже прийнятий у першому читанні і має бути повторно винесений на друге читання у четвер.

«Закон буде працювати ефективно, коли буде чітко визначено, з ким договірні відносини у ТКЕ або водоканалу. Від типу організації відносин буде залежати, на кого буде покладатися обов’язок розподіляти плату по будинку. Як правило, це робиться тією компанією, яка здійснює управління, або тією компанією, яка виступає у ролі надавача послуги. Саме надавач послуги має це робити. Будете ви використовувати методику із застосуванням коефіцієнтів чи ні – це буде ваше право»,  – додала Альона Бабак.

Для успішної імплементації цього законопроекту потрібен не лише закон про ЖКГ, а й низка інших нормативно-правових актів, у тому числі – про реструктуризацію заборгованості ТКЕ, для того, щоб підприємствам-монополістам така ситуація стала невигідною, і вони були напряму зацікавлені в економії та модернізації.

Комерційний облік комунальних послуг невигідний лише популістам, ТКЕ і водоканалам

На думку Тетяни Бойко, запровадження комерційного обліку тепла і води невигідна насамперед політикам-популістам, тому що це покладе край «розмиванню» відповідальності. «Думаю, це основна причина, чому закон про ЖКГ і про комерційний облік так довго не були прийняті», – зазначила вона. Можуть бути проти і постачальники послуг – водоканали і теплокомуненерго. «Практика показує, що рахунки за нормативним обсягом споживання суттєво вищі, ніж коли розрахунки йдуть за фактичним обсягом. Відповідно, підприємства-монополісти говорять, що це втрати, намагаються закласти це у різницю у тарифах чи сказати, що у них зменшився обсяг реалізації, зменшились надходження і коштів немає», – пояснила експерт. Тетяна Бойко зауважила, що інвестиційна складова закладена у тарифи вже другий рік.

Святослав Павлюк відзначив як позитивний момент те, що законопроект чітко визначає дедлайни встановлення лічильників. Облік тепла, крім того, є вимогою Директиви ЄС №27, яка набрала чинності для України з листопада минулого року. Визначені дедлайни – жовтень 2018 року для житлових будинків і прилади обліку гарячої води і тепла для всіх споживачів – до 30 листопада 2019 року. «Дуже важливо зафіксувати цей час, тому що чим довше ми його не фіксуємо, тим більше неробства бачимо з боку постачаючих організацій. Прогрес, який відбувся торік по встановленню лічильників тепла, із 40% до 70%, відбувається виключно завдяки «виламуванню рук» ТКЕ з боку НКРЕКП, які просто не затверджують тариф до моменту, поки туди не включені інвестиційні складові», – зазначив Святослав Павлюк.

Додатковий позитив у тому, що Директива зобов’язує обирати лічильник  за конкурентною ціною, через тендер. Це припинить практику, коли облгази реєструють лічильник лише певної компанії.

Недоліки законопроекту

На думку Святослава Павлюка, недоліком є те, що він «радше перелічує, хто має право не ставити лічильники, ніж хто повинен їх поставити і яким чином це має відбутися. Встановлення індивідуальних засобів обліку не регламентовано, дедлайн не встановлений. І це компонент, який треба виправляти», – зауважив експерт. Також, на його думку, мінімальні норми споживання тепла має встановлювати управитель окремого будинку, а не Кабмін.

На думку Альони Бабак, економічний стимул встановлювати індивідуальні лічильники закладений вже у самій логіці законопроекту. «Те, що показав будинковий лічильник, буде розподілятися між квартирами таким чином: від цього обсягу будуть відніматися покази індивідуальних квартирних лічильників і загальногосподарські потреби, а різниця, яка залишатиметься, буде розподілятися між тими, хто не має лічильників. Якщо ви вважаєте, що це несправедливо – встановлюєте лічильник», – пояснила вона.