Фонд енергоефективності має запрацювати не пізніше квітня 2017 року – експерти

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Україна сьогодні спалює 18 мільярдів кубометрів газу для потреб населення, більшу частину з яких вона імпортує. Така ситуація є дуже нестійкою, адже ми залишаємося залежними від ринку Європи і у будь-який момент можемо опинитися заручниками ситуації. Відповідно Україні необхідно скорочувати споживання газу усередині країни. Допомогти у цьому може створення Фонду енергоефективності. Втім, для його запуску, необхідно прийняти ряд законів. Серед них закони про комерційний облік, енергоефективність будівель та житлово-комунальні послуги. Також треба якнайшвидше визначитися зі структурою, параметрами управління, аби Фонд міг запрацювати якнайскоріше – принаймні у квітні наступного року. Такої думки дійшли експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Можлива економія

«Якщо запустити Фонд, загальний потенціал економії газу – 11 мільярдів кубометрів природного газу. Це дуже значна сума. В її основі – економія газу, який ми просто втрачаємо, опалюючи неефективні будівлі», – розповів Дмитро Науменко, аналітик Українського центру європейської політики. За його словами, житловий сектор у цьому питанні є найболючішим. Тільки у ньому теоретично можна зекономити 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом Фонд має стати тим державним інструментом, що допоможе господарствам утеплити будинки, зняти додаткове навантаження з бюджету та покращити бізнес-активність. «Фонд «відкриє» новий ринок послуг – енергоаудит, продаж енергоефективних будматеріалів тощо. Такий ринок може сягати 60 мільярдів гривень та створить 75 тисяч нових робочих місць», – зазначив пан Науменко. Фонд також може частково зменшити навантаження на бюджет, що його створюють субсидії. За словами Дмитра Науменка, концепція Фонду передбачає, що чим більшої економії вдасться досягти, тим більшою буде і компенсація від держави.

Позиція ЄС

Кжиштоф Герульскі, експерт Європейської Комісії, Група підтримки України, зазначив, що ЄС потрібно бачити, що є ефект для енергетичного балансу України, зменшення тих колосальних втрат тепла, що зараз мають місце у житлово-комунальному фонді, а не просто, щоб стало комфортніше. Для цього потрібна система верифікації, створення офісу з широкими повноваженнями, який буде перевіряти ситуацію. Фонд також має надавати технічну підтримку, проводити  інформаційні кампанії, давати порадити та розповісти, як витрачати ці гроші, куди їх вкладати. «Фонд – це не просто мішок з грошима, потрібна система підтримки для тих, хто їх отримає. Теплі кредити, наприклад, здебільшого пішли на встановлення вікон, це добре, це комфорт для людей. Але вплив на енергоспоживання наближається до нуля. Якщо робити правильно, потрібно спочатку провести діагностику, енергоаудит, щоб показати, де за ці гроші  отримати більший ефект», – пояснив експерт Європейської Комісії. Він також підкреслив, що Європейський союз буде готовий надати фінансову підтримку Фонду, лише за умови прийняття необхідного законодавства. Окрім згаданого вище закону про житлово-комунальні послуги та реформи системи субсидій, це також закони про комерційний облік та енергоефективність будівель.

Роль держави

На думку Сергія Масліченка, асоційованого директора Департаменту енергоефективності, Європейський банк реконструкції та розвитку, головна роль держави у цьому процесі – не стільки створити Фонд, скільки змінити середовище. «Головне – базові зміни на рівні взаємодії громадян з надавачами комунальних послуг. Поки не прийнятий закон про житлово-комунальні послуги, не реформовані субсидії – ніхто не буде займатися цим системно. Якщо багато субсидіантів у будинку, неможливо переконати їх створити ОСББ», – вважає пан Масліченко. Він підкреслив, що поки нема попиту та реальних змін у сфері, ніхто не буде системно фінансувати «теплі» проекти.