Необхідно зберігати політику гнучкого курсу і не допустити повернення фіксованого, адже його ціна – зовнішній борг країни та спалювання внутрішніх резервів. «Нам ні в якому разі не можна повертатися до політики фіксованого курсу. Це одна з найголовніших небезпек для країни. Але через популізм, через людей, які вимагають «кредити по 5», і через те, що до них прислухаються і приймають закони про банк Михайлівський, – виникає величезна небезпека», – про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявила Марія Репко, експерт Центру економічної стратегії.
Серед інших ризиків вона також назвала безконтрольний друк грошей. Зараз є ідея надрукувати гривні, аби надати кредити під низькі відсотки вітчизняному бізнесу. Проте це призведе до того, що на ці гроші будуть купувати більше доларів. «Гроші, які направлені на підтримку вітчизняного виробника ризикують опинитися на валютному ринку. Це спричинить девальвацію та інфляцію, але не економічне зростання», – вважає пані Репко. За її словами, майже ніхто не інвестує у бізнес, у реальний сектор економіки. «Мізерні інвестиції – це наслідок того, що люди не бачать майбутнього для свого бізнесу в Україні. Натомість вони бачать ризики, пов’язані з судовою системою, війною, складною системою податків та валютного контролю – саме вони заважають інвестувати. Якщо їх не вирішити, то будь-яке безконтрольне вливання грошей в економіку – матиме негативні наслідки», – вважає пані Репко.
На її думку, єдиний спосіб для бізнесу уникнути «шоків» – диверсифікувати свої активи. Банки, які вкладають лише в одну галузь чи країну приречені бути у зоні ризику. «Наша банківська система працює так, що тільки іноземні банки більш-менш убезпечені від цього українського операційного ризику. Ті ж банки, що працюють виключно в Україні – «тримають яйця в одній корзині». Вони нічого не зможуть зробити з ризиками», – пояснила експерт.
Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків, зазначив, що за цей рік Україна досягла макроекономічної стабільності та створила середу для майбутнього розвитку економіки. При цьому інфляція перебуває на рівні 12%, а девальвація – не перевищує 10-12%. «Це непогані показники при тому, в якому стані знаходиться банківська сфера та економіка у цілому», – вважає він. Віктор Шапран нагадав, що через зниження Нацбанком облікової ставки, відсоткові ставки по депозитам впали з 21% до 17% річних у гривні і з 7,5% до 5,2 у доларах США. «Це вказує на те, що ті монітарні показники, які у нас заклали наші західні партнери, вони тут працюють, хоча і повільніше, ніж очікувалось», – зазначив пан Шапран. Він додав, що також з’явився інтерес банків до кредитування населення.
Віталій Шапран наголосив, що Україна залежить від коливання цін на зерно, метали, залізну руду – а вони є нестабільними. Також залежність є від відсоткових ставок, форс-мажорних обставини через зміну влади у США та відставання від графіку у співпраці з МВФ. Всі ці ризики ускладняються воєнно-політичною ситуацією. «Нацбанк занадто жваво знижує облікову ставку та лібералізує монітарну політику, адже ризики занадто великі. Владі треба обережніше ставитися до пом’якшення монітарної політики та розуміти, що суттєве зниження ставок по кредитах – це добре для економіки, але водночас це не дуже добре для банків», – підкреслив член Українського товариства фінансових аналітиків.
Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків, натомість вважає, що банківська сфера може зіткнутися з дещо іншими ризиками. Це, перш за все, сама внутрішня система. «Вона очищається вже третій рік. [Ключове питання], хто залишиться на ринку, і чи будуть вони готові кредитувати ріст економіки у наступному році?», – зазначив він. Серед внутрішньо системних ризиків він назвав, зокрема, можливу приватизацію Ощадбанку. «Ощадбанк має багатомільярдні зобов’язання перед десятками мільйонів українців. Так, вони виведені за баланс, але ніхто їх з Ощадбанку не зняв. Чи візьме новий іноземний інвестор на себе ці зобов’язання?», – наголосив пан Прозоров. Він вважає, що для досягнення не мінімального зростання, а хоча б 8-10% необхідно змінити мандат Нацбанку та створити систему некомерційних банків, таких як Банк відбудови та розвитку, екпортно-кредитне агентство та аналог американської служби підтримки бізнесу.
