«Соціальні медіа є не лише джерелом інформації, але й інструментом впливу», – зазначила редактор газети Ла Бангурдіа Марина Месегер, під час панельної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, що відбулася у рамках VI іспансько-українського Форуму журналістики «Суспільна думка і громадянське суспільство у часи кризи: медійний наратив». Пані Месегер поділилася власним журналістським досвідом, зокрема, висвітлюючи події так званої Арабської весни. «Я належу до першого покоління журналістів, які з самого початку своєї журналістської кар’єри почали працювати із соцмедіа», – розповіла Марина Месегер.
Говорячи про події в Україні з Іспанії, як вона зауважила, дуже важко орієнтуватися і знаходити правильні відповіді, тому важливо мати надійних українських партнерів. А тролі, що часто мають більше 10 акаунтів у соцмережі Facebook і розміщують мінімум 3 пости на день, і хакери ще більше ускладнюють сприйняття. Іноземні видання неохоче звертаються до локальних джерел інформації, адже ті самі твіти є фрагментованими та суб’єктивними.
«Для мене як для журналіста, як для медійника, вихід у соціальні мережі відкрив несподівані можливості. Я не відразу зрозумів, як ними скористатися», – розповів блогер Мирослав Гай. Революція Гідності стала яскравим прикладом того, як люди згуртувалися та змогли швидко реагувати на виклики завдяки поширенню інформації через Facebook. За його словами, соцмережа на війні зіграла важливу роль для комунікації між підрозділами, розвідкою, місцевими жителями, що потребували допомоги. Для прикладу – так було у тимчасово окупованому Слов’янську. «Соціальні мережі дуже часто викидають неправдиву інформацію, але це стається лише тому, що це комусь дуже потрібно», – наголосив Мирослав Гай. Дуже часто ЗМІ використовують дописи блогерів як інформаційний привід для новини, і це не завжди добре. Марина Месегер додала, що, при підготовці матеріалу, її видання Ла Бангурдіа може використати дописи блогерів радше як додаткове джерело. «У хаосі, коли людина змушена думати і вирізняти, верифікувати інформацію – пропаганда нівелюється», – підсумував Мирослав Гай, адже тоді хочеться перевірити джерело, знайти відповіді самотужки. Він також розповів про ресурс з контрпропаганди у соцмережах ВОЛОНТЕР.ІНФО, де звичайні люди безоплатно перекладають матеріали офіційних українських ЗМІ на англійську мову для європейської аудиторії. Мартин Брест, блогер, ведучий Армія ФМ, також поділився своїм досвідом роботи з Facebook у зоні АТО: «10 місяців тому через месенджер FB ми здійснювали коригування вогню». Також Facebook став засобом пізнання людей: можна поділитися своїми переживаннями, страхами, радощами.
Франсіско Борха Ласерас, керівник мадридського офісу Європейської ради з міжнародних відносин, зазначив, що блогосфера – це простір, де немає правил, і при висвітленні чутливих питань існує багато ризиків. «Журналістам з громадянським суспільством потрібно більше комунікувати», – наголосив він. Уряд також не повинен стояти осторонь. Ганна Корбут, редактор міжнародного відділу газети «Український тиждень», висловила думку, що зараз «люди поширюють пости у соцмережах як факти, і це є проблемою». Крім того, далеко не всі читають матеріал від початку до кінця, обмежуючись заголовком. У результаті, роблять неправильні висновки. Сама аудиторія повинна подорослішати, а не нарікати на владу чи ЗМІ, що неправильно, з їхньої точки зору, подає інформацію, хоча й журналісти мають адекватно розпоряджатися ресурсами. Велика частина населення України просто не має доступу до інформації, обмежуючись ТБ.
