Проект «Північний потік-2» є безпосередньою загрозою для України. У разі його запуску, Україна не лише втратить близько 2 мільярдів доларів прибутку від транзиту, але й втратить стратегічну вагу для Європи, що посилить загрозу з боку Російської Федерації. Проект створює стратегічні загрози для енергетичної безпеки самого ЄС. Крім того, він суперечить принципам Енергетичного співтовариства. Про це заявили експерти під час презентації дослідження Алана Райлі, професора, експерта Атлантичної Ради «Північний потік 2: Аналіз законодавства та політики», в Українському кризовому медіа-центрі.
Михайло Крутіхін, експерт RUSENERGY, зазначив, що «Північний потік – 2» є проектом суто політичним – продовженням давніх спроб РФ постачати газ у Європу в обхід України. З економічної точки зору – він не вигідний. «Ми вже зараз бачимо, що російський газ продається на кордоні з Німеччиною нижче за собівартість. […] За оцінками одного з провідних аналітиків, Тьєрі Бро, лише у цьому році Росія втратить 1 мільярд 300 мільйонів доларів». Щоправда РФ, імовірно, сподівається виграти від цього проекту, коли на європейський ринок почне активніше надходити зріджений природний газ.
Ризики для України
«Північний потік-2» є серйозною загрозою для України і з економічної, і з геополітичної точки зору. По-перше, внаслідок спрямування російського газу через «Північний потік – 2» Україна втратить близько 2 мільярдів доларів США, при тому, що вона і зараз потребує фінансової допомоги. Крім того, «Газпром» у такому випадку зможе блокувати реверсне постачання газу до України, обмежуючи обсяги вхідних поставок газу через трубопровід. «Це не теоретична загроза, тому що у 2014-2015 році саме це «Газпром» і намагався зробити. У разі появи «Північного потоку-2», це буде зробити простіше», – зазначив Алан Райлі.
Не можна недооцінювати ризики, що позбавлення України стратегічної ролі транспортера газу «розв’яже руки» Російській Федерації. «Північний потік-2» – це один із аргументів, чому Росія не намагається вести більш масштабну війну на території Україні. Транспортування газу через територію України – це величезний аргумент для європейських партнерів. Це питання нашої щоденної безпеки», – підкреслила Олена Павленко, керівник DiXiGroup.
Протиріччя і ризики для ЄС
Будівництво «Північного потоку-2» прямо суперечить принципам Енергетичного співтовариства, заявив Алан Райлі. Проект призведе до концентрації шляхів поставок і більшої залежності Німеччини та Північно-західної Європи від одного постачальника – при тому, що «Газпром» і зараз постачає 40% газу, який отримує Німеччина. Більш того, проект зміцнить ринкові позиції «Газпрому» у країнах Центральної та Східної Європи завдяки підвищенню пропускної здатності трубопроводів OPAL та EU-GAL. «У такому разі, «Газпром» фактично контролюватиме газопроводи із пропускною спроможністю 86 мільярдів кубічних метрів у самісінькому центрі Європи. Це не просто суперечить принципам конкурентності – це підриває саму концепцію єдиного ринку і Енергетичного співтовариства», – підкреслив експерт.
Алан Райлі зауважив, що за підрахунками шведського аналітичної агенції з питань оборони (Swedish Defense Research Agency), у період із 1991 по 2004 року Росія 40 разів перекривала постачання газу країнам ЦСЄ та Балтії із політичних мотивів. До того ж, підтримка проекту суперечить наміру ЄС та США надавати підтримку Україні в умовах прямої військової та економічної загрози з боку РФ.
«У нас в Україні і наших партнерів із Вишеградської четвірки є чітке розуміння що «Північний потік- 2» задуманий для того, щоб знищити українську економіку, газотранспортну систему і поставити Європу в геополітичному аспекті під велику загрозу. Ми повинні нагадати Європі, що першочерговими мають бути цінності, на яких будується Європа як континент, а не економічні інтереси, які короткостроково є вигідними, але на перспективу поколінь матимуть ряд небезпек», – заявила Ганна Гопко, народний депутат України. Вона наголосила, що ці фінансові наповнення бюджету РФ потім спрямовуються у тому числі на військові операції у різних точках світу і створення зон нестабільності.
План дій для України: послідовні і своєчасні реформи
Основне завдання для України – проводити усі обіцяні реформи газотранспортної системи і підтверджувати здатність бути надійним і прогнозованим партнером. Основними бар’єрами є корумпована бюрократична система і олігархічне лобі у політиці. «Поки ми не будемо привабливими з точки зору бізнесу, вся наша дипломатія буде залежати від проведення реформ і від того, яке внутрішнє середовище ми зможемо створити. Деякі кроки, які у нас відбуваються, є не тільки сумнівними, а й шкідливими», – заявила заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль. Це, наприклад, спроби переглядати статут «Нафтогазу», що створюють турбулентність. Михайло Крутіхін зазначив, що європейські інвестори обурюються рішенням різко підвищити вартість транзиту – фактично, це штовхає їх у табір прихильників «Північного потоку -2».
«70% того, що ми можемо зробити для протидії цьому проекту, потрібно зробити в Україні. Потрібно просто виконувати те, що вже ухвалено і доводити це до кінця», – підкреслила Альона Осмоловська, речник НАК «Нафтогаз України». Це, зокрема, ухвалені закон про ринок газу, проект реформи корпоративного управління «Нафтогазу» і проект відокремлення діяльності з транспортування та зберігання природного газу «Нафтогазу».
Важливими сигналами для ЄС будуть створення біржі торгівлі газом, зменшення ренти на видобуток газу, розробка послідовної енергетичної стратегії, та залучення до реформ і як інвесторів європейські компаній. «Якщо ми правильно вибудуємо ці маячки і донесемо інформацію, що це працює, що інвестори можуть заходити – європейські компанії будуть швидше відмовлятися від російських, більш ризикованих проектів, яким і є «Північний потік- 2», – зазначила Олена Павленко.
Наталія Кацер-Бучковська запропонувала розробити закон про енергетичну безпеку, у якому були б прописані імовірні загрози і механізми протидії, а також передбачити єдиний центр для координації усіх, хто займається питанням енергетичної безпеки.
Олена Зеркаль зазначила, що у зовнішніх відносинах для лобіювання своїх інтересів Україна може посилатися також на положення Угоди про асоціацію згідно зі ст. 305, ініціювавши проведення формальних консультацій щодо «Північного потоку- 2». «Нам потрібні продуктивні стосунки із Енергетичним співтовариством, вони мають бути нашим основним партнером у цьому випадку», – додала вона.
Алан Райлі підкреслив, що найкращий вихід для України – якісно проводити необхідні реформи і дотримуватися усіх зобов’язань. «Ми говоримо про те, що ЄС має дотримуватися власного законодавства, але для того, щоб цей аргумент працював, Україна також має дотримуватися усіх правил», – наголосив він. Це допоможе не лише протидіяти проекту «Північного потоку -2», але й суттєво покращити ситуацію в країні. Він зазначив, що усі країни, які максимально лібералізували ринок нафти і газу, демонополізували контроль над мережами і дотримуються правил, у результаті отримали нижчі ціни на газ, більше альтернатив джерел постачання і підвищення вартості активів інвесторів.
