Для успіху реформ необхідні системний підхід, згода зацікавлених сторін і суспільне розуміння – експерти

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Україна має шанси досягти позитивних зрушень у сфері економіки, але для цього необхідна політична воля і консенсус еліт та комплексний підхід до реформ. Успіх залежить також від того, чи вдасться пояснити пересічним громадянам, які позитивні результати дадуть запропоновані зміни, і чи з’являться видимі результати боротьби з корупцією, що є  необхідною умовою для згоди суспільства на потрібні, але болісні реформи. Завдання на наступний рік – подальша дерегуляція, продовження реформи охорони здоров’я, освіти та децентралізації і пошук підтримки для земельної, податкової і пенсійної реформи. Таку точку зору висловили незалежні економісти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Володимир Федорин: успішні лише комплексні реформи

На думку Володимира Федорина, співзасновника Bendukidze Free Market Center, реформи «можуть бути успішними тільки тоді, коли це комплекс». «Красиві і видимі» реформи, на зразок патрульної поліції, не дають повноцінного ефекту, якщо не супроводжуються змінами в інших сферах. «Нам потрібно вийти за межі парадигми болісних реформ і почати комплексні реформи. Звісно, тарифи на газ потрібно було підвищувати, але коли такі реформи не супроводжуються реформами, які дозволяють людям одразу відчути зміни і ставлення до них керівників держави, болісні реформи призводять тільки до дискредитації реформ», – підкреслив він.

Володимир Федорин зазначив, що в Україні дуже багато можливостей, на прикладі яких уряд може продемонструвати свою ефективність, так званих “low hanging fruits”. Це, насамперед, створення ринку землі, приватизація державних підприємств і майна, що знаходиться у державній власності. Він додав, що для успіху влади дуже важлива довіра суспільства. Для цього з боку урядовців потрібні «справжнє лідерство і готовність пояснювати людям радикальні кроки, до яких доведеться вдаватися у багатьох сферах».

Тимофій Милованов: потрібно повністю змінити правила гри

На думку Тимофія Милованова, почесного президента Київської школи економіки, зараз питання стоїть не так про конкретні закони чи конкретні кроки, а про зміну правил гри у межах всієї системи – забезпечення реального дотримання законів, зміцнення рівня надійності і довіри у ділових стосунках, забезпечення гарантій для інвестицій, компетентні фахівці на важливих посадах, прискорення процедур і прийняття рішень тощо. Наприклад, для розвитку економіки бажано, щоб малі та середні підприємства могли легко отримати кредит, проте для того, щоб банк довіряв такому клієнту, офіційні дані цього підприємства мають співпадати з реальними. Бажання бізнесу ставати «білим», у свою чергу, залежить від того, як виглядає податкове законодавство і наскільки корумпованою є ця сфера.

Він наголосив також, що зараз майбутнє країни значною мірою залежить від того, чи зможуть демократичні сили знайти компроміси і консолідуватися навколо спільних цінностей і мети – збереження суверенітету і незалежності. «Якщо ми не побудуємо сильну економіку – питання суверенітету залишатиметься актуальним. Ми маємо бути як Ізраїль, against all odds – проти усіх викликів, коли у нас, з одного боку, є ворог, і, з іншої, немає справжньої підтримки. Ми зробили якусь частинку структурних реформ, потрібно ще багато, і ми всі в одному човні. Якщо ми у таких умовах не зможемо консолідувати демократичні сили і рухатися вперед – України не буде», – наголосив він.

Павло Кухта: основні завдання – дерегуляція і створення ринку землі

Павло Кухта, член Стратегічної групи радників при Кабінеті Міністрів України, також зауважив, що і владі і суспільству важливо краще усвідомлювати реальні ризики для країни і відкрито виносити це у публічну дискусію. Першочерговими економічними реформами у наступному році, на його думку, мають бути подальша дерегуляція економіки і скасування мораторію на продаж землі. «Це суттєве економічне зростання і можливість для мільйонів людей нарешті скористатися своїм правом власності. Це буде таким же серйозним сигналом, як і підняття тарифів», – зазначив він. Надалі, у перспективі декількох років, потрібно поступово переформатовувати бюджет «від «проїдання» до інвестування». «Нормальна частка інвестицій у ВВП – 20-25%, але наразі у нас – менше 15%, вже багато років, починаючи з 2011 року. (…) Допоки ми не перебудуємо її і не знімемо структурні обмеження, про які ми казали – мораторій на продаж землі, корупція тощо – у нас ця модель економіки не запрацює і інвестиції не прийдуть», – зазначив експерт.

Також важливо, щоб відбувалися видимі для суспільства результати у сфері боротьби з корупцією. «Відсутність покарання еліти підриває довіру, без якої болісні реформи неможливі. […] Якби високопоставлених корупціонерів почали карати, це розв’язало б руки для більш серйозних реформ», – наголосив Павло Кухта.

Тарас Качка: потрібен консенсус еліт і роз’яснення для суспільства, що дадуть зміни

Тарас Качка, заступник виконавчого директора Міжнародного Фонду «Відродження», зазначив, що у законодавстві та бюджеті на наступний рік вже закладені досить суттєві зміни у сфері охорони здоров’я, середньої освіти (розвиток опорних шкіл) та децентралізації. Реальні результати стануть помітними для пересічних громадян не одразу, але цей процес вже розпочався.

Основне питання – чи вдасться знайти підтримку для життєво важливих законопроектів, наприклад, у сфері податкової реформи, які потрібні у масштабах країни, але порушують інтереси певних груп і усталені «схеми». «Це питання політичної взаємодії між зацікавленими сторонами. Якщо її не буде – потрібні вибори, якщо вона буде – вона повинна бути у правильному напрямку», – зазначив Тарас Качка. Водночас, важливо пояснювати суспільству, чому потрібні реформи земельної сфери, пенсійна реформа, зміни до спрощеної системи оподаткування, тому що зараз немає розуміння, чим нова система буде кращою. «Ці контроверсійні теми – це ті сфери, де ми повинні у 2017 році переосмислити, що насправді ці речі захищають і що вони не захищають, як зміниться життя, якщо вони відбудуться», – пояснив він. Також потрібно продовжувати комунікацію реформи децентралізації – масштабувати досвід громад, розповідати, які інструменти використовувалися, заохочувати людей брати участь у дискусіях щодо того, як розпоряджатися фінансами об’єднаних територіальних громад тощо.