Європейський Союз зараз є основним торгівельним партнером України, і надалі обсяги торгівлі зростатимуть. Про це заявив Олексій Рожков, заступник директора департаменту міжнародного торговельно-економічного співробітництва та європейської інтеграції – начальник управління співробітництва з Європейським Союзом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «ЄС є єдиним значущим торгівельним партнером, де буде спостерігатися позитивна динаміка товарообігу. […] Приблизно на 7% [відбудеться] зростання нашого експорту, 4% – зростання товарообігу, ще 10% – зростання імпорту з ЄС. Ми це також визначаємо як позитив, тому що 85% з них – це засоби виробництва», – заявив він.
Олексій Рожков додав, що на сьогодні оформили більше 52 тисяч сертифікатів EUR-1 органами ДФС на безоплатній основі. 115 українських експортерів отримали статус уповноваженого економічного експортера.
Щодо продуктів харчування, дозвіл на експорт простіше отримати для рослинницької продукції. Для продуктів тваринного походження процедура дещо складніша, але український бізнес вже поступово виходить на ринок. «Ми присутні на ринку ЄС із молочною продукцією. Якщо на початковому етапі був наданий дозвіл 10 підприємствам, зараз це вже 13 підприємств. 7 підприємств мають можливість експортувати птицю, понад 50 – мед», – розповів Володимир Лапа, керівник Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Що стосується спрощення доступу в Україну продукції з ЄС, зараз доопрацьовують положення про ввезення птиці, а також нову редакцію Наказу 701, який регулює умови імпорту в Україну тваринницької продукції. «У більшості питань виходимо на домовленості прийнятні для обох сторін», – зазначив він.
Володимир Патіс, співзасновник компанії Eskada-M, зазначив, що в України є дуже непогані перспективи на меблевому ринку та як експортера деревини. Щодо актуального питання експортувати чи не експортувати ліс, він зазначив, що його компанія не відчула здешевлення деревини після запровадження мораторію. На його думку «рішення треба шукати у лісгоспах, на місцях – це не питання перекриття кордонів».
Експерти наголосили, що успіх українського бізнесу дуже залежить від його власної активності та ініціативності: потрібно досліджувати, де є попит і на які товари, як краще подати свою продукцію, щоб зацікавити потенційного покупця. «Поки бізнес не зрозуміє, що потрібно займати активну позицію, активно вчитися – нічого не буде»,- наголосила Ельвіра Севостьяненко, президент Донецької торгово-промислової палати. Зараз основне завдання – поширювати серед бізнесу інформацію про перші успіхи і про те, що необхідно зробити для виходу на європейський ринок.
Основним джерелом такої інформації буде Офіс із просування експорту. «Ми маємо на меті стати єдиним вікном, де буде інформація щодо того, де можна продавати українські товари», – зазначила Мар’яна Каганяк, керівник Офісу з просування експорту. Також Офіс організовуватиме освітні програми різної тривалості для експортерів про те, як використовувати наявні можливості. Вона зазначила також, що у минулому році відбулася низка бізнес-форумів, на найбільшому, у Франції, паралельно організували 102 зустрічі «бізнес до бізнесу». У цьому році планують торгову місію до Польщі та Німеччини.
Ельвіра Севостьяненко розповіла, що Донецька торгово-промислова палата зараз займається навчанням підприємців з різних регіонів України. «Ми зараз допомагаємо безпосередньо малому та середньому бізнесу вийти не лише на європейські ринки, але також на ринки Близького Сходу і кандидатів на членство у ЄС», – розповіла вона. Основні напрямки діяльності – тренінги-інформування щодо процедур, а також організація поїздок за кордон на виставки і зустрічі «бізнес до бізнесу» для того, щоб зняти психологічні бар’єри і показати перспективи на ринку у цих країнах. Наприклад, у минулому році відбулися роуд-шоу для бізнесменів із 8 регіонів на Кіпр, у Бельгію, Данію, Іспанію. Цього року заплановані ще дві поїздки – для агробізнесу та ІТ.
«Ми закликаємо проактивних експортерів більш активно розповідати про свій успіх у країнах ЄС та інших країнах, тому що ми мало знаємо про те, куди і що Україна експортує. Це може стати для інших мотивацією виходити на нові ринки», – зазначила Мар’яна Каганяк.
Певні занепокоєння бізнесу традиційно викликають складнощі із митними процедурами. Звузити простір для зловживань допомогла б зміна формулювання у положенні, яке регламентує строк розгляду заявки, із 24 «робочих годин» на 24 календарні години. Зараз ці 24 години часто розтягують на 3 дні. Олексій Рожков закликав у будь-яких випадках зі зволіканнями чи іншими порушеннями телефонувати у відповідні інстанції. «Інформуйте нас, Мінфін, Державну фіскальну службу. Крім сповіщення про такі випадки іншого інструментарію немає», – зазначив він.
