Топ-5 «чорних скриньок» української енергетики. Серед них – постачання вугілля із окремих районів Луганської і Донецької області, імпорт нафтопродуктів та діяльність державних нафтогазових компаній. Це також діяльність облгазів, які залишаються монопольними постачальниками і операторами мереж, і теплокомуненерго, де бракує обліку і вичерпної інформації про те, як відбуваються нарахування платіжок. Про це заявили експерти аналітичного центру DiXi Group під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Загалом ми визначили більше десятка сфер, де або ми знаємо, що існує якась маніпуляція і немає точних даних, або інформація неповна або закрита», – зазначив Роман Ніцович. Проблемні сфери визначили на основі аналізу публічно доступної інформації, частоти згадок про проблему у ЗМІ та даних від експертів і журналістів.
Щодо вугілля, за даними уряду, Україна отримує з тимчасово окупованих територій близько 9 мільйонів тонн на рік. «Численні розслідування медіа показують, що цей ресурс перетинає лінію зіткнення не зовсім прозоро. Часто цей ресурс потрапляє з окупованих територій через територію держави агресора, – зазначив Роман Ніцович. – Ми хотіли б мати більше інформації бачити про те, як баланс вугілля формується, як він буде виглядати у майбутньому і які кроки здійснюються у цьому напрямку».
Щодо імпорту пального, є сумніви, наскільки прозоро відбувається розмитнення. Серед газових компаній – найбільше запитань до діяльності «Укрнафти» і виплати нею податкової заборгованості. «Інформація про цю податкову заборгованість невідома. Остання цифра, яку озвучували ЗМІ влітку минулого року – більше 15 мільярдів», – нагадав Роман Ніцович.
Підвищити прозорість можливо лише спільними зусиллями
Прояснити ситуацію у цих сферах можливо шляхом підвищення прозорості енергетичної галузі. Прозорість дозволить побачити, де саме неефективно або незаконно витрачаються кошти і ресурси, що є першим кроком до якісних рішень. «Ми прагнемо досягати цього шляхом конструктивної співпраці і розвитку ініціатив із оприлюднення даних і через підтримку цільових журналістських розслідувань», – зазначив Роман Ніцович. «Для цього недостатньо зусиль когось одного – мають бути об’єднані зусилля громадськості, журналістів, уряду, усіх зацікавлених сторін»,- наголосила Олена Павленко, президент аналітичного центру DiXi Group. Серед позитивних прикладів такої співпраці – звіти UAEITI.
Експерти розробляють «карту енергетичного сектору»
Антон Антоненко, віце-президент DiXi Group, розповів, що у рамках проекту «Прозора енергетика» створять інтерактивну карту енергетичного сектору. Над нею працюють експерти, громадські діячі та журналісти. «Карта буде показувати ключові точки, які проходять ресурс, і зв’язки. Ми також плануємо «шари даних», які будуть підтягуватися із відкритих даних. Це безпосередній інструмент для того, щоб зрозуміти як це відбувається у цифрах, проаналізувати, яка динаміка і які тренди», – розповів він. Карта запрацює через декілька місяців.
Роман Ніцович зазначив також, що на наступному тижні оголосять другий конкурс журналістських розслідувань. Детальну інформацію оприлюднять на сайті DiXi Group та «Українська енергетика».
До березня відкриють до 50 типів даних Міненерго
Друга ініціатива у рамках проекту – відкриття даних Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. «Ми домовилися з міністерством, що до березня буде розкрито близько 50 типів різних даних. Це набагато більше, ніж зараз», – зазначила Олена Павленко. «Ми звертаємося до всіх із пропозицією користуватися цими даними, аналізувати їх, робити власні висновки і поширювати, тому що вони саме для того і публікуються, щоб громадськість цікавилася ситуацією», – закликала вона.
Олексій Гладков, начальник управління інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, повідомив, що Міненерго хоче створити окрему платформу для публікації відкритих даних тих галузей, діяльність яких вони координують. «На Data.gov.ua ми будемо розміщувати те, що повинні, і окремо створимо свій ресурс. […] Ми зараз працюємо щодо того, у якому вигляді має бути цей ресурс і аналізуємо аналогічні ресурси інших країн, – розповів він. – Міністерство зацікавлене максимально швидко реалізувати цей проект, щоб донести до громадськості необхідні дані і показати, що ми відкриті».
Олена Павленко зазначила, що наступним кроком має бути реформа суміжних секторів – для того, щоб «якщо інвестор чи будь-який громадянин зіткнеться із проблемою, у нього було достатньо інструментів швидко і якісно вирішити її».
