Довіра українців до Верховної Ради знаходиться на вкрай низькому рівні. За останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) вона у рейтингу навіть нижче за рівень довіри до російських ЗМІ. Вирішити проблему міг би Кодекс парламентської етики, який би урегульовував етичні дилеми роботи народного депутата: конфлікт інтересів, лобізм, комунікація з виборцями, поведінка у сесійній залі тощо. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповіла Світлана Матвієнко, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. «Кодекс етики – це не просто поведінка у сесійній залі, це набагато ширший аспект проблем. Серед них питання влаштування після каденції, закон про лобізм, як конфлікт інтересів збігається з «договорняками» тощо», – зазначила вона.
Виборці, як правило, звертають увагу на те, як депутат себе поводить, і не приділяє уваги менш очевидним речам. «Для людей більше очевидні зовнішні речі: бійки, не відвідування парламенту, відсутність кворуму в комітетах, неособисте головування, але для більш сутнісного підходу формування парламентаризму є відповідальність та підзвітність народних депутатів», – вважає Ігор Когут, директор програми USAID «РАДА».
Кодекс етики міг би працювати як превентивний механізм у випадку неправомірних дій нардепа. «Багато проблем можна вирішити до НАБУ. Кодекс етики може сприяти вирішенню конфлікту інтересів. Ми маємо розслідувати усі ці ситуації, але головніше, щоб до цього не доходило: правоохоронні органи переобтяжені, у нас нема нормально функціонуючої судової системи, краще це зупиняти на рівні парламенту, відслідковувати, попереджати», – зазначив народний депутат Сергій Лещенко.
За словами народного депутата Остапа Єднака, лише 20 народних обранців наразі беруть участь у цьому процесі. Проте, принциповим для його успіху є саме діалог з парламентарями. «Саме діалог дає можливість випрацювати спільне бачення документу. Адже кодекс охоплює питання, які не можна назвати чітко законними, або незаконними, це так звана «сіра зона». Але він дає стандарти, як діяти з питаннями, які не покриваються законом», – розповіла Катерина Рябіко, координатор проекту ОБСЄ та Бюро демократичних інститутів і прав людини «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними органами та установами в Україні у сфері людського виміру».
