Для вирішення глобальних проблем на рівні держави, люди мають досягти примирення і порозуміння один з одним. Таку тезу озвучили учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Найкращим доповненням до політичних зусиль, зусиль держави з об’єднання країни в цей час є церква та діяльність громадських організацій, вважає Олександр Цвєтков, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Захід відбувся з ініціативи Комісії УГКЦ “Справедливість і Мир” в рамках проекту Робочої групи Justice, Peace & Democracy.”
«Карітас України», у відповідь на кризу, з 2014 року допоміг більше ніж 300 тисячам людей, серед яких – внутрішньо переміщені особи, місцеве населення, яке потребує допомоги. […] Також зараз починаємо працювати з ветеранами АТО», – розповіла про діяльність організації менеджер проектів Ганна Гуменюк. Проекти ведуться як на індивідуальному, так і культурному рівнях. Вона також зазначила, що у 2015-2016 роках компонент примирення внесли до усіх проектів – круглих столів та інтеграційних таборів, до пілотного проекту, який триває з червня 2016 року в Одесі та Запоріжжі. «Загалом в Одесі взяли участь 700 людей, у Запоріжжі – більше тисячі», – додала Ганна Гуменюк. У вересні «Карітас України» планує провести міжнародну конференцію. Петро Дарморік, керівник проектів «Справедливість і мир», розповів, що заплановані заходи – круглі столи та дискусії з участі політиків та громадськості – є продовженням ініціативи Папи Франциска у розбудові миру та порозуміння. З осені планують впровадити навчальні програми.
Павло Козлецький, ГО «Основи свободи», учасник мережі фасилітаторів, розповів, що мережа займається питанням пошуку нових шляхів вирішення конфліктів. Метою є просування культури ведення діалогу. «Складовим процесу є усвідомлення потреб, відповідальність за їхнє задоволення і активність», – зазначив він. Наразі мережа є громадською ініціативою. Міжнародний сертифікований тренер з ненасильницького спілкування, фахівець у сфері відновлювального правосуддя Карл Плеснер був свідком подій, що відбувалися під час Революції Гідності. Він розповів, що у зоні бойових дій спілкувався з проросійськи та та проєвропейськи налаштованими людьми. «Ми шукаємо шляхи подолання бар’єрів. […] Не спілкуючись один з одним, дуже важко знайти шлях до миру», – зауважив він.
Любомир Яворський, секретар Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України, є капеланом 11-й рік, практикуючим – 3-й рік, з початку бойових дій. «Військовослужбовці є відповідальністю нашого суспільства та держави.[…] На сьогоднішній день ми провели близько 100 ротацій до місць бойових дій. Це є 152 військових священників», – розповів він. За словами Любомира Яворського, духовної підтримки потребує і місцеве населення, яке дуже часто звертається до капеланів. Також їздять до військових шпиталів. Наразі у зоні бойових дій функціонує 23 каплиці. «Капелани за час війни здобули велику довіру», – зазначив він. Цього року у Одесі та Карпатах були організовані табори для дітей захисників України. Триває робота з професійної підготовки капеланів, а також їхнього офіційного працевлаштування у структурі Міноборони.
