Українське суспільство, фахове середовище, влада і бізнес мають об’єднати зусилля для того, щоб перейти до зменшення шкоди у виробництві продуктів харчування. Перші напрацювання у цьому напрямку вже є. Зараз потрібно узгодити позиції сторін, оформити їх у вигляді законодавчих актів і внести на розгляд парламенту. Про це розповіли фахівці у сфері охорони здоров’я та представники бізнесу під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Як їжа впливає на здоров’я: цифри і факти
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, причиною близько 86% смертей у світі внаслідок неінфекційних захворювань є нездорове харчування, куріння, надмірне вживання алкоголю, недостатня фізична активність. Зниження вмісту шкідливих компонентів, а також введення науково аргументованих стандартів щожо вмісту цукру і солі покращили б загальний рівень здоров’я і тривалість життя.
«Якщо середній рівень споживання солі на рівні 12-15 грамів і скоротити до 7-10 грамів, це дозволить зекономити приблизно 3,3 мільярди доларів за рахунок того, що у людей не буде підвищеного артеріального тиску і ускладнень , таких як інсульт та інфаркт: кількість інсультів впаде на 23%, кількість випадків ішемічної хвороби серця – на 17%», – наголосив Олег Швець, директор Державного науково-дослідного центру з проблем гігієни харчування Міністерства охорони здоров’я України», голова Асоціації дієтологів України. Зниження споживання трансжирів на 5 грамів від вихідного рівня знизило б кількість інфарктів на 23%.
Ситуація на сьогодні
В Україні законодавство для цієї сфери є, але технології давно випередили стандарти, за якими його розробляли. Основна проблема українського споживача – те, що зазвичай доводиться обирати не між корисними і менш корисними продуктами, а із того асортименту, який пропонує ринок, зазначила Зоряна Черненко, головний експерт медичної групи Реанімаційного пакету реформ, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
По-друге, у споживача не завжди достатньо інформації про продукти, які йому пропонують, і люди не завжди звертають на це увагу. «У нас немає звички і ми не знаємо, що повинні читати на маркуванні і з чим це співвідносити. Повинно бути вказано рівень солі на 100 г продукту, рівень жиру, рівень цукру, що дозволить нам знати, чи можна купувати цей продукт», – зазначила Ольга Срібна, провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України.
Механізм дії
У першу чергу, потрібно прийняти закони, які б регламентували вміст некорисних речовин, особливо солі і транс-жирів. Законопроект про обмеження використання транс-жирів вже напрацювала Асоціація дієтологів. «Ми очікуємо, що адвокаційний процес і процес прийняття закону будуть дуже тривалими. (…) Але я переконаний, що як тільки почнеться рух із законопроектом про заборону транс-жирів, виробники добровільно вживатимуть заходів, враховуючи і глобальні тенденції. Наприклад, Mondelez і Nestle вже мають стратегії зменшення шкоди та хочуть відмовитися від транс-жирів на глобальному рівні», – зазначив Олег Швець. Також у найближчі роки може бути прийнятий закон про інформування споживачів харчової продукції на основі європейського технічного регламенту, у якому чітко визначено, яка інформація має зазначатися на кожному продукті і як це співвідноситься із добовою потребою.
Доречно стимулювати бізнес виробляти менш шкідливі продукти через запровадження акцизів на більш шкідливі. Такі заходи дали результат у Мексиці, де у рамках боротьби із ожирінням запровадили акцизи на солодкі газовані напої. «За один рік вони зменшили споживання на 7% і зібрали понад 1 мільярд доларів податків, які спрямували на освітні та інформаційні проекти протидії ожирінню», – розповів Олег Швець. Крім того, варто обмежити агресивний маркетинг нездорової їжі і запровадити стандарти, які регламентуватимуть, що можна готувати і продавати у школі.
На думку експертів у нашій країні склалася ситуація, коли стало звичним протиставлення інтересів громадського здоров’я з інтересами економіки, що фактично позбавляє проблему можливості бути вирішеною, оскільки питання стало у виборі між здоров’ям або прибутковістю.
Голова Всеукраїнської наркологічної асоціації Анатолій Вієвський, пояснив дану проблему тим, що “ми дуже любимо ці чорно-білі речі. Нам треба обов’язково протиставити. І до тих пір, поки ми не навчимося відшукувати щонайменше сіру зону, перестанемо називати сіру зону поганою зоною, нічого в нас не вийде. Зменшення шкоди це якраз пошук цих 50 відтінків сірого в хорошому розумінні”.
Більш того, дії «згори вниз» через заборону для швидкого результату недостатньо, найкращий спосіб – шукати компромісне рішення через міжсекторальну взаємодію – спільними зусиллями бізнесу, влади, експертів та громадських організацій. Це має бути збалансоване рішення, «win-win», від якого виграють усі сторони. Володимир Михайлов, перший віце-президент і генеральний секретар Міжнародної торгової палати в Україні, зазначив, що зараз на глобальному рівні бізнес дедалі частіше виявляє соціальну відповідальність. В Україні стандарти поки що не гармонізовані зі стандартами ЄС, і бути соціально відповідальним на тлі безвідповідальних конкурентів економічно невигідно, тому мають з’явитися регуляторні акти з чіткими стандартами і стимули для соціально відповідального бізнесу. «В Україні не бракує асоціацій бізнесу, але бракує постійного прозорого діалогу між бізнесом і владою. Бізнес працює на отримання прибутку, але якщо вони побачать кроки назустріч, вони виступлять з ініціативою. […] Якщо асоціації бізнесу не будуть діяти самотужки, а запропонують уряду і Президенту шляхи вирішення цих проблем, від цього виграє і держава, і люди, і бізнес», – зазначив він.
На думку експертів, діалог із бізнесом краще починати на локальному і регіональному рівнях. «На локальному рівні, коли поруч з тобою знаходиться не індустрія, а конкретний менеджер конкретного виробництва – це зовсім інший спосіб вирішення питання. І рух починається з того, що перші 5-7 громад для себе щось роблять, і з цього виникає можливість для національного консенсусу», – зазначив Анатолій Вієвський, голова Всеукраїнської наркологічної асоціації.
