Наслідки блокади тимчасово окупованих територій Донбасу не матимуть катастрофічного впливу на українську економіку. Про це заявив Сергій Ніколайчук, диpeктоp Депаpтаменту монетаpної політики і економічного аналізу Національного банку України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Якщо говорити про економічне зростання, то чистий ефект від блокади ми оцінюємо як негативний, -1,3 відсоткових пункти до економічного зростання. Водночас, ми враховуємо те, що українські підприємства, які працюють на контрольованій території, зможуть переключитися на альтернативні джерела ресурсів, і вже у наступному році цей ефект тимчасово нівелюється», – заявив він.
Частково фактор блокади нівелюється набагато кращими зовнішньоекономічними умовами, ніж закладали у січневі прогнози: це сприятлива динаміка цін на сталь, руду і зерно. «Ми вийшли із переглядом економічного зростання у цьому році з 2,8% до 1,9%. У наступному році ми очікуємо відновлення ефектів і відновлення роботи українських підприємств на контрольованій території, тому прогноз економічного зростання був навіть підвищений із 3% до 3,2%», – додав Сергій Ніколайчук.
Вплив на курс долара і платіжний баланс
Негативний ефект від блокади для платіжного балансу оцінюють у 1,8 мільярдів доларів (зменшення доходів від експорту продукції чорної металургії, який частково компенсується вищими доходами від експорту залізної руди, та потребою у додатковому імпорті енергетичного і коксівного вугілля). Попередній прогноз дефіциту поточного рахунку оцінюють на рівні 4,3 мільярдів доларів. На курс валюти, вважають у НБУ, блокада вплине мінімально – через сприятливі зовнішні умови і через те, що НБУ призупинив придбання валюти.
Вплив на інвестиційний клімат
Якщо справдиться прогноз щодо курсу валют, негативний ефект має бути мінімальним, вважає Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital. Проте певний негативний вплив може мати реакція Міжнародного валютного фонду на блокаду: для інвесторів – це своєрідний барометр ситуації в країні, і поки ситуація лишається невизначеною, є ризик, що деякі інвестиційні проекти будуть відкладатися.
Вплив на енергетику
Енергетика опинилася у непростій ситуації, тому що половина українських потужностей працюють на антрацитному вугіллі. Але позиція України набагато вигідніша, аніж неконтрольованих територій і Росії, вважає Андрій Фаворов, директор компанії «Енергетичні ресурси України». Він пояснив, що 85-90% вугілля, яке видобувається на тимчасово окупованих територіях, за своїми технічними характеристиками може бути використане тільки в українській енергетиці. Продавати його своїм підприємствам Росії також невигідно, тому що її потреби повністю покриває власний видобуток. Зате Україна це вугілля може компенсувати через збільшення навантаження на атомну енергетику і електростанції, які спалюють вугілля марки «Г». На його думку, імпортувати потрібно буде 2-2,5 тонн вугілля. Крім того, електроенергію можна імпортувати – це дешевше, ніж везти вугілля.
«Негативний економічний ефект для контрольованої території буде у рази меншим, ніж для неконтрольованої території. Позиція Кабміну у чомусь раціональна: потрібно готуватися пережити наступний опалювальний сезон без вугілля із НКТ, і сама підготовка до цього поставить у патову ситуацію тих, хто контролює це вугілля в НКТ: у них величезна кількість вугілля, вони з ним нічого не можуть зробити, а це вугілля досить затратне. (…) Тож рано чи пізно вони прийдуть домовлятися, тому що усі ті грошові потоки, які вони контролювали, зараз наблизилися до нуля, – вважає Андрій Фаворов. – Кожна загроза – це також можливість. У даному випадку, це можливість отримати енергетичну незалежність, це можливість покращити переговорну позицію України в цілому».
Вплив на металургію
За оцінкою Андрія Фаворова та Олександра Паращія, наслідки для металургії будуть не надто важкими: втрати можна компенсувати, збільшивши виробництво на підприємствах контрольованих територіях, і це вигідно їм самим. Більшої шкоди, ніж блокада, може завдати падіння цін на сталь і руду – прогнозують, що до кінця року вони можуть впасти на 20% і 30% відповідно. Якщо вони збудуться, наслідки для України виявляться більш болючими, ніж безпосередньо наслідки блокади.
Блокада має стати уроком для українського політикуму
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, оцінює ситуацію менш оптимістично, ніж інші експерти. «Можливо, ціна є не настільки великою, але вона є – це близько 30 мільярдів гривень потенційного економічного зростання. І не можна говорити, що все це прибутки Ахметова чи інших бізнесменів, які працюють на неконтрольованій території», – зауважив він. Зокрема, будуть певні проблеми у підприємств металургії. Україна втратила активи підприємств, які залишилися на тимчасово окупованій території, і податкові надходження від них. В «Укрзалізниці» там залишилася третина усіх вантажних вагонів і близько 15% локомотивів. У перспективі може мати негативні наслідки і призупинення закупівлі валюти, тому що вона буде потрібна для виплати боргових зобов’язань. «Уряду – і не лише уряду, але так само опозиції – потрібно винести урок із цієї ситуації. Тому що ми бачимо, яку ціну мало стратегічно непродумане рішення щодо неофіційної блокади неконтрольованих територій», – підсумував Гліб Вишлінський.
Блокада має стати каталізатором реформ
На думку Олександра Паращія, головне, що зараз керівництво держави офіційно визнало блокаду. «Це великий позитив, тому що це дозволяє нашому уряду вже на найвищому рівні адаптувати усі свої політики до нової реальності, щоб мінімізувати негативний ефект», – зазначив він.
Учасники дискусії одностайно погодилися, що зараз блокада має стати каталізатором реформ, таких як приватизація, реформа ринку електроенергії, ринку землі, дерегуляція, боротьба з корупцією. «Чим швидше це буде зроблено, тим більшими будуть темпи економічного зростання. Зрозуміло, що для окремих осіб кожен місяць зволікання дає особисті доходи, але у даному випадку ціною є майбутнє країни», – наголосив Гліб Вишлінський.
