Команда Texty.org.ua презентувала інтерактивний лонгрід «Три дні перед весною»: хроніку подій на Майдані 18-20 лютого, синхронізовану із сотнями фрагментів відео. На карті позначено місця смертельних поранень майданівців і 13 силовиків – усі, які вдалося ідентифікувати. До хроніки включили і людей, які випадково стали учасниками подій – журналіста Веремія та інженера Захарова, який загинув в офісі Партії регіонів. Також можна відстежувати, як змінювалася територія Майдану у процесі наступів-відступів. «Тут навряд чи є щось нове, але ми спробували укласти ці дані у єдину картину. Ми хотіли просто зібрати інформацію, хто загинув, що це за людина, які офіційні причини смерті і де вона отримала поранення», – розповів Павло Солодько, автор дослідження, під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі. «Можливо, ми когось пропустили, тому що повних даних немає. Ми будемо вдячні, якщо читачі і експерти доповнюватимуть цю інформацію», – додав Роман Кульчинський, головний редактор Texty.org.ua.
Один із мотивів цього проекту – знайти інформацію, необхідну для меморіалізації подій Музеєм Майдану, встановлення меморіальних знаків на безпосередньому місці загибелі або смертельних поранень.
Джерела і деталі
«Ми орієнтувалися на два масиви даних – це дані слідства, яке завжди йшло на співпрацю, але не завжди могло поділитися усім. […] Щодо 20 лютого, ми орієнтувалися на відео реконструкцію, зроблену експертами «Таліоніс груп», – зазначив Павло Солодько. Матеріали брали також із годинних репортажів ВВС, «Української правди», «Лівого берега» і ще кількох видань, книги-розслідування Соні Кошкіної і книги «Майдан. Свідчення» видавництва «Дух і літера». Частину відеоматеріалів взяли із відкритого доступу з Інтернету, частину надав «Вавилон 13».
У процесі створення хронології уточнили декілька нових деталей. Наприклад, що біля будинку Профспілок бойові гранати не застосовували – Дмитро Максимов загинув від вибуху світлошумової гранати. Хронологія також підтверджує, що перші вогнепальні поранення серед майданівців сталися близько 11-ї ранку 18 лютого, серед силовиків – з 14-ї години; серед міліціонерів двоє перших загинули близько 17-20 від пострілу із пістолета Макарова, коли вони шикувалися для штурму навпроти барикади біля профспілок. На той час серед майданівців було вже більше 10 загиблих, більшість – від вогнепальної зброї.
За словами Павла Солодька, це – тільки початок роботи. «Дуже багато даних досі не уточнено, деякі місця позначені із похибкою 10-20 метрів. Попереду величезна робота щодо тих людей, які були поранені і вижили – таких кілька сотень», – зазначив він. Також додаватимуть нові матеріали, якими поділиться слідство.
Володимир Тихий, представник «Babylon 13», пропонує створити подібну хронологію не лише фіналу простистоянь, а й ключових моментів від самого початку Революції Гідності. «Коли ти бачиш візуалізацію, у тебе відбувається не просто рефлексія: ти починаєш робити аналіз, який дозволяє оцінити те, що відбулося, не з власної позиції. […] Завдяки таким проектам ми все-таки можемо тримати руку на пульсі того, що відбувається із розслідуванням цих подій. Ми маємо поставити для себе крапки над «і» щодо того, що там відбувалося», – зазначив він.
«Ми нікого не звинувачуємо – ми не слідство. Ми просто зробили цю роботу і продовжимо це далі уточнювати. Наприклад, ми не можемо сказати, що затриманий беркутівець Аброськін застрелив майданівця Богдана Сольчаника, хоча напрям стрільби і час до секунди співпадає: він робить три постріли, і із синхронізації відео видно, що саме у цей момент Богдан отримує поранення», – додав Павло Солодько.
