Доки існуватиме тіньовий бізнес, залишатиметься і корупція – експерти

WATCH IN ENGLISH

Легалізація і регулювання бізнесу, який зараз існує у тіні, може принести у бюджет мільярдні прибутки і сприятиме боротьбі із корупцією. Серед інших, це гральний бізнес, видобуток бурштину, торгівля землею. На цьому наголосили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми закликаємо експертну спільноту професійно розробити заходи щодо виводу цих ринків із тіні і запропонувати їх державі; і не лише запропонувати, але й здійснювати суспільний тиск, – закликав  Георгій Чижов, керівник дослідницьких програм Центру сприяння реформам. – Усі ми розуміємо, що і у виконавчій владі, і у парламенті є лобісти, які гальмують внесення змін до законодавства, щоб можливо було отримати з цього якомога більше нелегальної ренти. Думаю, громадський тиск буде навіть ефективнішим, ніж точкові  «посадки» силами НАБУ та інших правоохоронних органів».

ТОП-3 тіньові сфери: гральний бізнес, земля, бурштин

Гральний бізнес заборонений, але активно працює у тіні, часто під прикриттям лотерей. Лотерея є законним видом діяльності, але функціонує переважно поза податковою звітністю, зауважив Максим Карижський, засновник Українського Центру стратегічних рішень. За його словами, там у тіні – до 5 мільярдів гривень. «Якщо пошукати, виявляється, що бенефіціарами є або російські бізнесмени, або офшори, кінцевих бенефіціарів яких виявити взагалі неможливо», – додав Георгій Чижов.

Друга сфера – користування державною сільськогосподарською землею. «Що робиться у земельних відносинах – точно не знає ніхто: інвентаризація не проводилася, кадастрові номери не доведені до ладу, тому що у мутній воді легше ловити велику рибу», – розповів Михайло Апостол, радник міністра внутрішніх справ України з питань корупції в аграрноному секторі, народний депутат 7 скликання. Близько 12 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі використовується неефективно, непрозоро і/або злочинно. Велика частина земель – у користуванні на пільгових умовах оподаткування, ще велика частина – у користуванні відомств і наукових установ, звільнених від оподаткування. За його оцінками, держава втрачає щорічно 30-40 мільярдів гривень потенційних податків. За словами Максима Карижського, річний прибуток від оренди державних сільськогосподарських земель, яких близько 10 мільйонів гектарів, сягає 3,7 мільярдів доларів (середня вартість річної оренди – 37 доларів/га).

Проблема не лише у тому, що бюджет не отримує кошти, які мав би отримувати, а й у тому, що тіньовий бізнес і корупція взаємопороджують одне одного: тіньовий бізнес створює фінансову основу для корупції на різних рівнях влади, корупція – простір для роботи нелегального бізнесу,  зауважив Володимир Мартиненко, голова громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України. Коли рівень тіньової економіки сягає великих обсягів, цей тіньовий бізнес починає купувати місця в органах влади для своїх лобістів.

Рекомендації: легалізація, ліцензування і контроль

Експерти вважають, що у випадку із бурштином, гральним бізнесом чи навіть проституцією потрібна легалізація і жорстка регуляція. «Світ влаштований так, що він не допускає вакуум. Де вакуум створюється шляхом заборон, як у гральній індустрії – це далі функціонує, але поза державою і бюджетом, а ми робимо вигляд, що цього не існує. […] Там де є контроль, де є ліцензування, де є надійна нормативно-правова база – це не тільки в інтересах держави і суспільства, а й самого споживача», – зазначив політичний експерт Петро Олещук.

«Подобається нам це чи ні, але є речі, які існують незалежно від нашого ставлення до них. Треба зробити так, щоб вибір однієї дорослої людини не становив загрози для інших. А це можна зробити тільки тоді, коли ми виведемо ці сфери діяльності на білий світ, коли їх можна буде відстежувати і встановлювати якісь контрольні механізми»,- додав Валентин Гладких, політичний експерт «Слово і діло».

У сфері видобутку бурштину і лісозаготівлі потрібно в умовах ліцензії чітко прописати умови про рекультивацію земель, які постраждали, і створити умови, за яких ліцензії не зможуть отримувати фірми-«одноденки», вважає Георгій Чижов, керівник дослідницьких програм Центру сприяння реформам.  Також потрібні суворі санкції за нелегальний видобуток, тому що зараз вони мізерні.

У сфері землекористування, на думку Михайла Апостола, потрібно зняти мораторій на продаж землі, тому що підпільно продаж відбувається і зараз під прикриттям інших правочинів. По-друге, потрібно виставляти на продаж право на оренду землі. Пілотні проекти вже показали, що ціни виходять у середньому у 4-9 разів вищими від стартової ціни, і в 11-14 разів вищими, ніж аграрії сплачують зараз. Також потрібно відкрити земельний кадастр, щоб було видно, хто чим користується і на яких умовах, додав Георгій Чижов.

Детінізації різного бізнесу дуже сприяла б глибша дерегуляція. Інколи бізнесу важко працювати прозоро і чесно навіть тоді, коли він цього хоче, зауважив Владислав Власюк, адвокат, експерт РПР, співзасновник громадської організації “LEAD office”. «Якщо і залишати якісь заборони і обмеження, то лише ті, що пов’язані з екологією», – вважає він. Крім того, має бути розумно прописане законодавство, яке залишатиме мінімум способів обійти закон.