За оцінкою українських експертів, «ідеальний» український політик мав би поважати закон і людей, бути незалежним, доброзичливим і дбати про безпеку країни. Проте реально серед політиків переважають прагнення до влади та успіху. У власних публічних виступах усі вони намагаються показати себе кращими, ніж є, а коли намагаються говорити про людяність та інші важливі цінності, то роблять це незрозумілою для більшості українців мовою. Такими виявилися результати першого етапу дослідження «Політичний клас України: європейські цінності та політична мова», проведеного компанією NOKS FISHES та Центром досліджень публічної політики та комунікацій.
«Загалом ми бачимо, що наш політичний клас, за оцінкою експертів, насолоджується життям, дуже цінує існування у себе владних важелів, але їм дуже бракує доброзичливості, уміння з повагою ставитися до людей, незалежно від матеріального статусу людини, уміння бути універсальним, мати гарну освіту і багато вміти як професіонал. І дуже великі проблеми є із здатністю жити у межах існуючого у країні правового поля», – розповіла Наталія Кононенко, керуючий партнер дослідницької компанії NOKS FISHES, презентуючи дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
Методологія і етапи
Дослідження проводили протягом 2016 року. На першому проаналізували, які цінності зі шкали Шварца домінують у суспільствах європейських країн. На другому етапі аналізували публічні виступи обраних 30 політиків за червень – вересень 2016 року на те, які цінності вони намагаються просувати і як позиціонують самих себе. Об’єкти для дослідження обирали так, щоб там були представники нового і старого політичного класу, представники різних гілок влади і представники громадянського суспільства. Паралельно провели анкетування українських експертів, запропонувавши їм сформувати ідеальний портрет української політичної еліти, а також – наскільки які цінності виражені в обраних об’єктів дослідження, та порівняли це співвідношення із картиною цінностей європейців.
Ідеальний профіль українського політика
«Ідеальний профіль» політика, окреслений експертами, практично співпадає із європейськими цінностями. Він має бути універсальним, самостійним, доброзичливим, дбати про безпеку. Але домінує у цьому профілі не доброзичливість, як у Європі, а конформність (готовність жити у межах існуючого в країні правового поля).
Реальний профіль політика
І. Оцінка експертів
Оцінка показала, що українські політики орієнтовані переважно на власні досягнення, люблять красиве життя. Влада як самоціль і матеріальний фактор є визначальними у ціннісній парадигмі. Блок цінностей «влада-багатство-досягнення», за експертною оцінкою, майже в усіх політиків перевищив вагу цієї групи в «ідеальному» профілі, так само і блок «відкритість до змін-самостійність-стимуляція-гедонізм». Жоден з досліджуваних політиків не дотягнув визначеної експертами ідеальної норми у блоці «консервативних цінностей» – здатності жити та працювати відповідно до чинного законодавства. «Найближче до конформності, за оцінкою експертів – Вакарчук, Садовий, Яресько, Парубій, Климпуш-Цинцадзе, Сироїд, Порошенко і Гройсман. Найдалі від «консервативної» групи – Аваков, Мураєв, Тимошенко, Кернес і Ляшко», – розповіла Наталія Кононенко. Група «універсалізм-доброзичливість», яка має велику вагу у європейській системі цінностей і в «ідеальному профілі» українського політика, проявлена слабко.
ІІ. Аналіз лексики
Аналіз висловлювань показав, що політики намагаються здаватися кращими, ніж вони є насправді. Про необхідність дотримуватися закону найчастіше говорили Ситник, Вакарчук, Сироїд, Холодницький і Аваков, а також Тимошенко, Ляшко і Кернес, які, за оцінкою експертів, не демонструють на власному прикладі таких принципів. Про прагнення до влади і успіху у публічних виступах не говорять. За аналізом лексики до «найбільш скромних» потрапляють Тимошенко, Яресько, Ляшко, Лещенко і Кернес.
Про цінності доброзичливості найбільше говорили Ситник, Вакарчук, Холодницький, Аваков, Геращенко, Сироїд і Мураєв, найменше – Соболєв, Тимошенко, Севостьянова і Кернес. Блок «відкритість до змін-самостійність-стимуляція-гедонізм» найяскравіше виражений у висловлюваннях Ситника, Вакарчука, Соболєва, Мураєва і Холодницького.
Дослідження показало також, що ані експерти, ані самі політики не можуть однозначно визначитися щодо пріоритетів «цінностей розвитку» чи «цінностей самозахисту». «Якщо європейці більше спрямовані на зростання і підтримку соціально значущих речей, то українська еліта дуже дуальна: вона начебто за зростання, і водночас за самозахист. На наш погляд, одна з причин підгальмовування України у модернізації полягає у цьому», – зазначила Олеся Черниш, експерт NOKS FISHES.
