Пенсійна реформа назріла вже давно. Сьогодні середня пенсія в Україні складає 1715 гривень щомісяця. Накопичувальна пенсійна система, про яку так багато говорять експерти, є виходом лише для молодих людей, які можуть прямо зараз почати відкладати на старість. Рішенням для сьогоднішніх пенсіонерів може бути зворотна іпотека. Про це заявили експерти під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Зворотна іпотека – кредит, який не потрібно повертати. Іншими словами – це продаж житла у розстрочку. Навіть коли вартість квартири повністю «сплачена», її не потрібно повертати [кредитору] та жити там до самої смерті. […] Особа може обрати або одноразову виплату, або щомісячні виплати, або кредитну лінію», – розповів Андрій Дуб, економіст CASE Україна, автор дослідження. Кредитор робить свої розрахунки виходячи з середньої очікуваної тривалості життя. «Залежно від того, яка очікувана тривалість життя особи, вона може очікувати на ту чи іншу суму», – додав він.
У теорії не тільки квартира може бути предметом зворотної іпотеки. «Є ще інший вид нерухомості – земельні ділянки. Більше 1 мільйона літніх людей пішли з життя, так і не реалізувавши своє право на власність. Якщо ринок землі запрацює, люди у сільській місцевості також зможуть скористатися цим механізмом, капіталізувавши свої земельні паї. Для України цей механізм варто розглядати ширше», – вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна.
Основними критеріями, за якими такі кредити видають, є певний віковий ценз, право власності на житло, де особа має проживати. «Виплати по зворотній іпотеці відбуватимуться до тих пір, поки особа дотримується зобов’язань: постійно проживати у нерухомості, відсутність не може перевищувати 12 місяців, сплачувати платежі, зокрема податок на нерухомість, страхові платежі та відсотки, підтримувати житло у належному стані. Якщо особа не дотримується, кредит стає зворотним, і вона має погасити отримані кошти», – пояснив пан Дуб. «З недоліків – висока вартість. Вона є вищою, порівняно зі звичною іпотекою. Оскільки тіло кредиту буде погашатися вже після закінчення договору, тому відсотки будуть вищими. Якщо особа вже отримала всі виплати, але продовжує проживати у нерухомості, то вона має зі своєї кишені оплачувати страховку та здійснювати інші платежі. Вона також не зможе переїхати на постійне проживання у будинок літніх людей, якщо з’явиться така необхідність», – деталізував Андрій Дуб.
На сьогодні уряд витрачає третину своїх ресурсів на пенсійне забезпечення. А у середньому платник податків витрачає 14,5 тисяч гривень щорічно. Не дивлячись на це, пенсії не забезпечують гідне життя. «У середньому пенсіонер балансує на межі бідності, отримуючи у день два долари. Це – абсолютна межа бідності за міжнародними стандартами. Вони також живуть за національною межею бідності», – розповіла Наталя Лещенко, економіст CASE Україна, експерт з пенсійної реформи. «З 11 мільйонів 938 тисяч пенсіонерів, які ми зараз маємо згідно даних Пенсійного Фонду, якщо 2-3% застосують цей інструмент, це набагато поліпшить їхнє життя. Якщо запустити такий механізм він конкуруватиме порівняно з іншими пропозиціями на ринку, наприклад, з договорами з довічного утримання», – вважає Дмитро Колода, фінансовий директор українського відділення London & Regional Properties. Втім, експерти погоджуються, що для того, щоб такий механізм запрацював, необхідно стабілізувати економічну ситуацію.
