Андріївський узвіз потрібен киянам як осередок культурного життя міста. Орієнтування лише на гостей столиці є хибним шляхом. Це та інші важливі питання щодо збереження історичної вулиці обговорили учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Узвіз хаотично забудовується, багато історичних дерев’яних будівель знесли, частина з них перебуває у приватній власності. Останній випадок такого будівництва викликав жваві суперечки. Йдеться про нову споруду Театру на Подолі. Це є однією із багатьох проблем, які загрожують втраті історичного обличчя Андріївського узвозу. Голова Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Владислава Осьмак зазначила, що після хвилі обурення киян навколо зовнішнього вигляду будівлі театру, прийняли рішення про створення робочої групи.
Андріївський узвіз був центром для культурної спільноти – викладачів, митців, письменників, лікарів. «Вулиця досі залишається «німою», – додала Владислава Осьмак щодо відсутності інформаційних табличок на будівлях. У 1980 роках узвіз зазнав реконструкції, приуроченої до 1500-річчя Києва. Під час неї багато будівель, які на той час не вважалися цінними, були знесені. Остання реконструкція відбувалася швидко, і досі вулиця залишається будівельним майданчиком. «Сьогодні це вулиця, на якій понад десяток ресторанів і лише 3 чи 4 галереї», – повідомила Владислава Осьмак.
В Україні існує єдиний порядок, який регламентує правила будівництва на будь-яких територіях. «У випадку з Києвом – це генеральний план міста, за яким слідує детальний план територій та план зонування територій», – розповів член Спілки архітекторів України Сергій Казарянц. Ці правила передбачають процедуру громадських обговорень, і на це відводиться як мінімум місяць. Залучені до обговорення не лише жителі Андріївського узвозу, а й усі кияни.
Вулиця є ландшафтним об’єктом та пам’яткою археологічних досліджень. Представник Громадської організації «Громада Андріївський узвіз» Ольга Рутковська розповіла, що організація звернулася до представника моніторингової місії ЮНЕСКО з пропозицією включити вулицю до буферної зони пам’ятки ЮНЕСКО «Софія Київська». «Питання театру не є єдиною нашою проблемою. […] Кінцева мета на цьому етапі – це концепція ревіталізації вулиці. До цього треба йти тільки спільно», – зауважила вона. Співголова Громадської організації «Громада Андріївський узвіз» Віталій Білецький зауважив, що влада рахується з думкою громадськості. Богдан Мотузенко, представник Громадської організації «Громада Андріївський узвіз», додав, що існує неузгодженість будівельних робіт на Андріївському узвозі. Це відбувається через те, що державні та громадські інституції не можуть знайти спільне рішення та налагодити діалог.
Незважаючи на статус, який має вулиця, вона до цього часу не має режиму використання своєї території. «Одним з першим кроків для її збереження хоча б у тому стані, у якому вона зараз знаходиться, є розроблення науково-проектної документації», – розповів заступник начальника Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України Богдан Моця. На основі таких документів буде можливо розпочати процес ревіталізації.
Андріївський узвіз – популярний туристичний та культурний осередок, улюблене місце відпочинку киян, один із символів столиці України. Вулиця має статус пам’ятки містобудування національного значення з 2012 року. З 1987 року є частиною історико-культурного заповідника «Стародавній Київ».
