За три роки реформ, пов’язаних з імплементацією Угоди про асоціацію з ЄС, вдалося досягти певного прогресу, проте є і низка труднощів. У рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію» експерти із різних громадських організацій підготували річний моніторинговий звіт про перемоги і проблемні питання у кожному із секторів. Звіт презентували під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Газ
У газовому секторі позитивні тенденції – прихід європейських трейдерів, що свідчить про ліквідність на ринку; достатньо безпечне і надійне постачання, при тому, що Україна зовсім не закуповує газ у Росії. Перша з проблем – закріплення монополії на ринку газу для побутових споживачів. Монетизації субсидій не відбулося, продовжили спецобов’язки Нафтогазу і взаємозаліки. Через те, що держава не завжди вчасно виконує свої зобов’язання, на цей ринок навряд чи захочуть заходити альтернативні постачальники. «Таким чином, ми маємо закріплену монополію Нафтогазу на оптовому ринку для населення і монополію облгазів для населення на роздрібному рівні, але ця монополія закріплена постановою уряду», – зауважив Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group.
Друга проблема – рівень політизованості і залежності НАК «Нафтогаз», при тому, що він контролює три чверті імпорту і оптового ринку. «Основна небезпека – що ми можемо забути про західні кредити, які дозволяють «Нафтогазу» купувати газ у Європі, забути про інвестиції у нашу газотранспортну систему, якщо такі маніпуляції продовжаться. Наша позиція – не має бути жодного політичного впливу на «Нафтогаз». Контроль за діями менеджементу – безперечно, але у спосіб, який передбачає корпоративна реформа», – підкреслив Роман Ніцович. Для цього потрібно більше прогресу у розробці необхідного законодавства. Це – завдання Мінекономіки і Міненерго.
Щодо рішення НКРЕКП про запровадження абонплати за газ, розділення плати за газ як товар і плати за транспортування і розподіл – необхідна умова ринку, але не можна було робити це настільки непрозоро, непублічно, поспіхом і без обговорення, наголосив експерт.
Електроенергетика та ядерна безпека
Є зрушення зеленій енергетиці. Минулого року в Україні майже 100 тисяч домогосподарств встановили собі сонячні панелі, тоді як позаторік їх було лише 200. Найбільше досягнення у галузі – прийняття у першому читанні закону про ринок електроенергії. Але залишається питання, коли він буде прийнятий у цілому. Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг», нагадала, що реформа електроенергетики – зобов’язання України у рамках Третього енергетичного пакету. «Я досі не впевнена, що ми виконаємо ці зобов’язання у повному обсязі, тому що сьогодні закон фактично заблокований […], і є певні сили, які розхитують «парасольку», якою ми могли б прикритися від проблем із нестачею електроенергії у пікові години, і споживач все ще позбавлений права обирати постачальника або вирішувати проблеми власного енергоспоживання», – зауважила вона. Щоправда, позитивом є постанова НКРЕКП щодо якості електроенергії.
Друга суттєва проблема – відсутність енергетичної стратегії галузі. Обіцянки про її якнайшвидше прийняття лунали ще наприкінці 2015 року. Інші невирішені проблеми – ситуація із транскордонною торгівлею та труднощі приєднання до мереж, на які скаржиться бізнес.
Енергоефективність та соціальні питання
За оцінкою Тетяни Бойко, координатора житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА», зрушення у сфері енергоефективності є, але не системні. Є успішні кейси ОСББ, які взяли «теплі кредити» і удвічі-втричі скоротили споживання, та окремих домогосподарств, які здійснили заходи енергоефективності завдяки «теплим кредитам» і місцевим програмам. Основна проблема – що попит на ці кредити більший, ніж виділені під кредит фонди, а без цієї підтримки люди не можуть провести термомодернізацію. 400 мільйонів гривень, закладені на кредити для фізосіб на 2017 рік, вже закінчилися. «Одним зі наших зобов’язань перед ЄС було створити ефективні державні фінансові інструменти, які б допомогли людям зменшувати енергоспоживання. Акцент саме на людях, тому що саме у житловому фонді ми втрачаємо до 70% енергоресурсів», – наголосила Тетяна Бойко.
Ключова проблема – що не прийняли базовий пакет законодавства закон про ЖКГ, комерційний облік тепла, про енергоефективність будівель і Фонд енергоефективності. «Це процеси, про які ми говоримо вже досить довгий час, але конкретних результатів, на жаль, у Верховній Раді немає. Доки немає системних підвалин, доки немає реформи у житлово-комунальному господарстві, далі системні рішення неможливі», – наголосила Тетяна Бойко. Також не відбулося реформування системи субсидій – монетизації субсидій, створення єдиної бази субсидіантів, щоб звузити простір для маніпуляцій. «Ми свідомі того, що це неможливо зробити за рік. Має бути покроковий план, але поки що навіть на такий покроковий план немає політичної волі», – додала експерт.
Бізнес-клімат
Суттєвого покращення бізнес-клімату не відбулося, але є окремі позитивні кроки, які супроводжуються своїми додатковими проблемами, розповіла Валентина Белякова, директор Європейсько-українського енергетичного агентства. Це прийняття закону про НКРЕКП, завдяки якому регулятор позбувся впливу Президента і фінансової залежності, а суб’єкти господарювання отримали незалежного арбітра. Проте зависла процедура ротації членів НКРЕКП, хоча на цей перехідний період є лише 18 місяців.
Однозначна перемога – прийняття стратегії розвитку державних закупівель на основі системи ProZorro”. «Ми очікуємо, що в цьому році стратегія вирішить питання допорогових закупівель, допоможе стандартизувати договорити для державних підприємств і відкриє доступ до контрактів із державними підприємствами у сфері газу та енергетики», – зазначила експерт. Це також запуск «єдиного вікна» на митницях, що прискорило процес.
Дуже великою проблемою для бізнесу залишається приєднання до електромереж, зокрема, нові правила приєднання.
Нафта
У цій сфері, за словами Геннадія Рябцева, директора спеціальних проектів Приватного підприємства «Науково-технічний центр «Психея», Україна «половину завдань вже не виконала, половину – ще не виконала». Досі не почали створювати стратегічні запаси нафтопродуктів, при тому, що зволікання здорожує вартість проекту. В Україні досі немає органу, який би відповідав за контролювання якості пального. Через численні помилки у офіційному перекладі Директиви щодо контролю викидів вуглеводнів із резервуарів з нафтопродуктами склали абсолютно хибний план імплементації. «Потрібно проаналізувати, чому ці завдання не виконується і хто винний, виправити помилки у планах імплементації, тому що це нонсенс – Європа вимагає одне, а ми виконуємо зовсім інше. І щоб усіма виконавцями завдань були ті органи, які мають цим займатися відповідно до закону», – наголосив Геннадій Рябцев.
Довкілля та відновлювані джерела енергії
Довкілля де-факто залишається на останніх місцях у списку пріоритетів, тому зміни набагато повільніші, ніж того вимагають зобов’язання України, розповіла Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». Не вдалося впровадити процедуру стратегічної екологічної оцінки – Президент повернув закон на доопрацювання до Верховної Ради. Україна відстає від плану імплементації Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди – потрібно розробити і прийняти національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Відстрочується впровадження нових умов щодо вмісту сірки у паливі відповідно до Директиви 1999/32/ЄС. Щодо невиконання Україною цього зобов’язання вже є провадження Секретаріату Енергетичного співтовариства. Також «провисає» виконання директиви щодо захисту диких птахів, системне реформування управління відходами.
Важливо, щоб між самими міністерствами та між міністерствами і експертним середовищем почався більш активний діалог, щоб усі рішення проходили широке обговорення. «Тільки так ми будемо мати більш-менш узгоджені рішення, і не будемо зупиняти реформи через те, що хтось когось не почув», – підкреслив Роман Вибрановський, керівник проектів Українського кризового медіа-центру з комунікації реформ.
