28 вересня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся круглий стіл “Умови успіху саміту Україна-ЄС. Чого чекати від головної єврозуcтрічі року?”. Захід був проведений рівно за два тижні до саміту (відбудеться 12 жовтня) та об’єднав представників влади, опозиції, експертного середовища та профільних журналістів.
Як розповів у вступному слові модератор події та редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко, нарази переговорні процеси Києва зі структурами ЄС можна розділити умовно на десять блоків. Це:
- юстиція, свобода та безпека. Є “надпріоритетом” для ЄС. Саме сюди віднесені судова і антикорупційна реформи. У якості дороговказу за цим напрямом Україна визнала “дорожню карту” Великої сімки. Експерти сподіваються, що ЄС погодиться на спільний прикордонний контроль – зараз м’яч саме на стороні Брюсселю.
- лібералізація торгівлі товарами. Бажання початку консультацій щодо розширення тарифних квот.
- “промисловий безвіз” – готується синхронізація технічних, санітарних та фітосанітарних регламентів задля усунення відповідних бар’єрів.
- митні питання – підготовка до визнання авторизованих економічних операторів до кінця 2022 року, доєднання до Спільної транзитної системи до 2023 року.
- цифровий порядок денний. Приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС на рівні дорожньої карти.
- держзакупівлі. Експерти вважають, що наразі Україна просунулась далі, ніж це визнає ЄС, тож варто добиватись формального схвалення нашого прогресу.
- транспорт. “Майже напевне” можемо чекати на успіх – угоду про Спільний авіаційний простір (“відкрите небо”). Однак залишається питання покращення доступу автомобільних перевізників на ринок ЄС.
- фінансові послуги – доєднання до Єдиної європейської мережі розрахунків (SEPA). Старт консультацій щодо надання Україні статусу “внутрішнього ринку ЄС”.
- енергетика. Необіхдно добитися гарантій використання транзитної інфраструктури, в першу чергу – газотранспортної. Перенесення точок прийому російського газу на східний кордон України. Окрім цього – просити про розширення фінансової допомоги на запровадження відновлюваних джерел енергії.
- зелений курс. Дорожня карта участі, долучення до Європейського кліматичного пакту, Нового європейського Баугаузу, Угоди зелених міст.
Сидоренко вказав, що для успіху в більшості з цих напрямків Україна має взяти більше зобов’язань із узгодження нормативних актів з нормами ЄС. А для цього наразі немає дієвого урядового механізму – лише відповідний парламентський комітет, який очолює Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Юридичний та безпековий блок як один з найбільш проблемних прокоментував Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”. За його словами, вимоги з “дорожної карти” Великої сімки критично виконати до саміту Україна-ЄС наступного року. На кону стоїть питання спільного прикордонного контролю – який вже стимулюватиме розвиток транспортної інфраструктури та банально призведе до подолання вічних черг на польському кордоні. Також Шульга висловив бажаність ухвалення окремого юридичного додатку до Угоди про асоціацію (аналогічні додатки є в Грузії та Молдови, але він досі не ухвалений для України).
Про очікування влади від саміту висловився Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента України. Він підкреслив, що спільна підсумкова заява саміту в цьому році має унікальний алгоритм підготовки. Україна вперше запропонувала свій “нульовий варіант”, який і поляже в основу майбутньої заяви – це було погоджене на літній зустрічі президента Володимира Зеленського з головою Єврокомісії Шарлем Мішелем.
Жовква висловив впевненість, що до документу будуть обов’язково включені положення про визнання європейських прагнень України та чітко закріплено здатність нашої країни інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС. Також сторони працюють над виробленням спільних оцінок виконання Україною Угоди про асоціацію. Також заява обов’язково міститиме “політичний блок” – підтримку територіальної цілісності, засудження Росії як країни-агресора, заклики до неї забезпечити виконання Мінських угод з боку сепаратистів, а також заяву про продовження політики санкцій.
Голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе вказала, що виконання Україною Угоди про асоціацію відбувається не так гладко, як про це звітує влада. Для прикладу, у сфері юстиції та безпеці заявлено про формальне виконання 87% вимог. Однак мають місце очевидні відкати, не відображені у цих звітах. Так, реформа корпоративного управління, за тими ж звітами, здійснена на 100%, але на практиці незалежність державних компаній після останніх перестановок в керівництві “Нафтогазу України” викликає сумніви.
Климпуш-Цинцадзе вказала на кадрову та інституційну непослідовність євроінтеграційних потуг влади. “Візьмемо скорочення штатних одиниць у профільному урядовому офісі – а вони дуже важко збиралися! Через постійні непродумані реорганізації в держапараті втрачаються експертність та фахівці”, – дорікнула голова профільного комітету ВР.
В дискусії також взяли участь Наталія Форсюк, гендиректорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Павло Кравчук (“Європа без Бар’єрів”), Володимир Лапа (Український клуб аграрного бізнесу), Оксана Приходько (“Європейська Медіа Платформа”), Вероніка Мовчан (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій), Любов Акуленко (Український центр європейської політики), Наталя Андрусевич (РАЦ “Суспільство і довкілля”), Олена Павленко (DiXi Group).
