За три роки Президент України Петро Порошенко подав на розгляд парламенту 111 проектів законів. Із них стали законами 93 або 84%. Такими є результати дослідження Комітету виборців України, які представили під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель та Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України.
Дослідження охоплює період із травня 2014 по травень 2017 року. Аналітики дослідили, які закони ветує та які підтримує Президент України. Кожен другий законопроект – 55 із 111 поданих Президентом, розглядався парламентом як невідкладний. Такими були законопроекти щодо безвізового режиму із ЄС та децентралізації. Верховна Рада прийняла 14 законів Президента щодо безпеки та оборони. «Правова політика і правосуддя – 6, бюджет – 5, правоохоронна діяльність – 5», – розповів пан Олексій.
Найбільше законопроекти Президента підтримує фракція «Народний фронт» – 85% голосів «за», «Блок Петра Порошенка» – 79% та «Самопоміч» – 74%. Не підтримували – депутати «Опозиційного блоку» – «за» голосували, у середньому, 8%.
За час роботи Верховної Ради VIII скликання Президент заветував 39 законів. 15 із них були прийняті, але із пропозиціями Президента. «Інколи Верховна Рада намагалася подолати вето Президента. […] Для цього потрібно зібрати 300 голосів. Загалом депутати намагались подолати вето Президента 15 разів», – зазначив Денис Рибачок. Жодного разу це не було успішно. Найчастіше Президент ветував закони, які стосувалися сфери безпеки та оборони – 7 разів, та соціальні. «Серед останніх законів, які були ветовані Президентом, можна згадати нову редакцію закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», – зауважив пан Денис.
Дослідження виявили 2 головні підстави для ветування законів Президентом – невідповідність чинному законодавству України або міжнародним зобов’язанням та ризик розбалансування бюджетної політики внаслідок прийняття відповідних законів. «Президент став своєрідним фільтром для неякісних законів, і доволі часто своїм вето він буквально рятував репутацію парламенту», – підсумував аналітик Денис Рибачок.
