В умовах неефективності чергових спроб імплементації Мінських угод для припинення воєнних дій на Донбасі зростає вага альтернативних форматів, які можуть вплинути на досягнення миру на Сході України. Однією із альтернатив є активна участь США у переговорах із Росією. Проте, рішення щодо призначення «відповідального» за українське питання у переговорах із Росією ще не прийнято, це повідомив посол США в РФ Джон Теффт.
Експерти нагадують, що для України є стратегічно важливим зберігати гарні стосунки як із США, так із ЄС, не дивлячись на очевидний їх конфлікт. Володимир Гройсман зазначив, що роль США в сучасній історії України є «історичною», тому Україна сподівається на політичне та економічне співробітництво із Штатами. Євродепутати та експерти міжнародники не раз підкреслювали, що не дивлячись на розбіжності поглядів США та ЄС, вони солідарні щодо необхідності продовження політики економічних санкцій задля тиску на Росію. 6 червня Комітет постійних представників країн Євросоюзу у Брюсселі (Coreper) рекомендував без обговорення Раді ЄС продовжити на рік обмежувальні заходи проти Росії у зв’язку з незаконною анексією Криму та Севастополя. Дане рішення скоріш за все буде прийняте на засіданні Ради ЄС 19 червня, вважають експерти. “Скасування санкцій повинно бути винагородою за відмову від планів агресії”, – підкреслив Володимир Гройсман.
Україна продовжує рухатися у новому геополітичному напрямку – євроатлантична інтеграція. У Верховній Раді був внесений законопроект №6470, який має на законодавчому рівні зафіксувати вступ до НАТО як пріоритетну геополітичну ціль України. Дане рішення не має однозначної оцінки з боку експертів. Дехто зазначає неможливість приєднання до НАТО через військовий конфлікт в Україні. Окремі експерти приводять в приклад Чорногорію, яка 5 червня стала 29-им членом НАТО. У Чорногорії в Конституції прямо записана мета здобути членство у ЄС та НАТО. “Вступ Чорногорії надсилає сигнал усім країнам, які хочуть стати членами НАТО, що якщо країна справді реформується, підтримуватиме демократію, дотримується верховенства права, посилює свою військову спроможність та буде робити внесок у колективну безпеку, вона також може приєднатись до Альянсу”, – запевнив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Росія, традиційно для себе, проводить «реакційну» політику на негативні зовнішньо-політичні події. У випадку набуття членства Чорногорії в НАТО Росія розпочала торгову війну: заборонила експорт чорногорського вина та «наполегливо» рекомендувала своїм туристам не їздити до Чорногорії. У випадку із фактичним відстороненням Президента ПАРЄ Педро Аграмунта, лояльного до Росії, Російська Федерація схвалила рішення про зменшення на третину свого внеску до бюджету Ради Європи: «Це майже 11 млн євро», – наголосив спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що у разі запровадження Україною візового режиму із РФ, то «ми відповімо візовим режимом».
Український медіа-простір продовжує обговорювати окреме рішення Стокгольмського арбітражного суду щодо суперечки «Нафтогазу» та «Газпрому». Глава НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв вважає, що перерахунок ціни за газ із 2014 року дозволить Україні «дасть змогу істотно скоротити борг» за газ, який ще не є оплаченим перед «Газпромом». Він також підкреслив, що «це не є штрафом – це наш обов’язок». Коболєв також підкреслив, що у разі «якщо “Газпром” відмовляється виконувати це рішення, то Україна дістає право на виконання цього рішення в примусовому порядку в будь-яких юрисдикціях». Заступник голови правління “Газпрому” Олександр Медведєв заявив, що «баланс за цим рішенням для “Газпрому” позитивний». Він також стверджує, що Суд не скасовував принцип «бери або плати». Заяви України щодо рішення Суду Олександр Медведєв класифікував як «публічну маніпуляцію».
«Газпром» також запросив представників «Нафтогазу» до Москви для обговорення питання транзиту газу через України після завершення діючого контракту у кінці 2019 року. Олександр Медведєв заявив, що «певні обсяги транзиту газу через Україну можуть залишитися», але питання обсягів залежить, зокрема, від умов, які запропонує «Газпром».
На тлі отримання окремого рішення у Стокгольмському суді загострилися відносини між БПП та «Батьківщиною». Експерти нагадують, що за недавніми результатами соціологічного дослідження компанії «Рейтинг» саме Юлія Тимошенко є найбільшим конкурентом Петра Порошенка на майбутніх президентських виборах. Деякі експерти навіть прогнозують перемогу Тимошенко у разі виходу до другого туру із Порошенком на президентських виборах. Лідер фракції БПП Артур Герасимов заявив, що газова угода 2009 року «це не просто злочин проти українського народу, це зрада національних інтересів, яка мало не знищила країну». Він також вимагає від НАБУ та САП проведення розслідування з приводу даного контракту. Юлія Тимошенко в свою чергу зазначила, що принцип бери або плати на той час був закладений у типовий контракт для всіх споживачів російського газу. Депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко заявив: «Чи могла така переплата (за газ) відбуватися без відома міністра економіки (Петра) Порошенка? Та не могла!». Власенко також сказав, що його соратники виступали проти ратифікації “харківських угод”, а Петро Порошенко підтримував їх. Юлія Тимошенко заявила, що “корупція і лобізм у парламенті досягли апогею”. На її думку, це стосується і як чинної ціна на газ, так і земельної, судової реформи, приватизації. Наостанок Тимошенко пригрозила організацією суспільних протестів проти нинішньої влади. Печерський суд Києва зобов’язав Генпрокуратуру відкрити справу через недостовірні дані у фінансовому звіті ВО “Батьківщина”.
6 червня ВР не голосувала за обрання уповноваженого ВР з прав людини. Андрій Парубій пояснив, що НАЗК не встигло перевірити всіх кандидатів на дану посаду. Перший заступник глави фракції БПП Ігор Кононенко заявив, що ВР розгляне питання про обрання уповноваженого ВР з прав людини наступного пленарного тижня. Експерти зазначають, що дана позиція у ВР є важливою на тлі війни, яка йде в Україні, адже під час війни права людини завжди притісняються. Громадськість вважає, що посада омбудсмена стала предметом політичних торгів, та дісталася Народному фронту. Також журналісти вказують на те, що жоден із трьох кандидатів не має досвіду у правозахисній сфері, проте всі вони допущенні до участі у конкурсі. Представник ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі неодноразово зауважував, що процедура обрання омбудсмена в Україні проходить із відхиленнями від загальноєвропейських стандартів.
6 червня Верховна Рада таки змогла дати старт медичній реформі. У Парламенті були включені до порядку денного Проект закону Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів №6327, №6327-1 та Проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з фінансування охорони здоров’я №6329 та №6329-1. Планується розглянути дані законопроекти у першому читанні у четвер. Експерти нагадують, що дана реформа передбачає фактичне заснування безкоштовної медицини 1 рівня (невідкладна допомога) і співоплату на 2 та 3 рівнях. Голова профільного комітету Ольга Богомолець зазначає, що наразі невідомо, в якому співвідношенні буде здійснюватися дана співоплата.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- У Британії назвали імена 2 виконавців нападу у Лондоні (492 публікації у ЗМІ)
- Економічні наслідки дипломатичної ізоляції Катару (95 публікацій у ЗМІ)
- Стрілянина під Нотр-Дамом: люди ховалися в ресторанах, а в нападника знайшли два ножі (92 публікації у ЗМІ)
- П. Порошенко про рішення Стокгольмського арбітражу: нарешті газ перестане бути інструментом політичного тиску (52 публікації у ЗМІ)
- Чорногорія заспокоїла Росію з приводу свого членства в НАТО (45 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Верховна Рада України внесла до порядку денного сесії проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)” (№6470). За це рішення проголосували 260 народних депутатів із 374, зареєстрованих у сесійній залі. Спікер парламенту Андрій Парубій, який є одним з авторів проекту закону, зазначив, що Верховна Рада може вже сьогодні розглянути цей законопроект. Законопроектом пропонується внести зміни до законів “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” та “Про основи національної безпеки України” щодо вступу держави у НАТО.
Пропозицію щодо продовження санкцій ЄС проти Росії буде представлено Раді ЄС для ухвалення рішення щодо продовження на рік санкцій у питанні Криму і Севастополя. За словами співрозмовника агентства, це рішення буде ухвалено на одній із найближчих Рад ЄС. “Дуже, дуже ймовірно – на засіданні Ради ЄС у закордонних справах 19 червня”, – зазначив співрозмовник, хоча, за його словами, це ще уточнюватиметься. У вівторок Комітет постійних представників країн Євросоюзу у Брюсселі (Coreper) рекомендував без обговорення Раді ЄС продовжити на рік обмежувальні заходи проти Росії у зв’язку з незаконною анексією Криму та Севастополя.
Україна зацікавлена в поглибленні політичного та економічного співробітництва з США, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на зустрічі з радником президента США з питань кібербезпеки, екс-мером Нью-Йорка Рудольфом Джуліані. “Ми сьогодні переживаємо непрості часи становлення нашої держави, і роль Сполучених Штатів Америки в сучасній історії нашої країни є історичною. Ми зацікавлені в тому, щоб поглиблювати наше політичне і економічне співробітництво. У нас є величезні можливості і ми сподіваємося, що ці відносини будуть мати хороший результат”, – зазначив В. Гройсман у вівторок, повідомляє прес-служба Кабміну.
Рішення про відновлення переговорів щодо України, які за колишньої адміністрації США відбувалися між помічником президента РФ Владиславом Сурковим і колишнім заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд, наразі не прийнято, повідомив посол США в РФ Джон Теффт. “Рішення наразі не прийнято, держсекретаря (Рекса Тіллерсона – ІФ) запитували, але і він не зміг відповісти на це запитання”, – сказав Дж. Теффт журналістам.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Президент України Петро Порошенко заявив, що вважає переможним рішення Стокгольмського арбітражу за позовом “Нафтогазу України” проти “Газпрому” за контрактом на постачання газу і зазначив, що це дозволило відновити справедливість і захистити інтереси України в енергетичній сфері. “Наші спільні дії, зусилля – і команди НАТО, і юридичних представників, і команди МЗС, яка теж надавала велику допомогу, позиція Адміністрації президента та уряду сьогодні дозволили нам вийти на цей результат. Я вітаю з цим вас і вітаю весь український народ, що нарешті ми маємо захищені інтереси держави, принаймні у надзвичайно важливій енергетичній сфері”, – сказав П.Порошенко під час зустрічі із заступником міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції Оленою Зеркаль та головою правління НАК “Нафтогаз України” Андрієм Коболєвим, повідомляє прес-служба президента.
Україна дістане право на примусове виконання рішення Стокгольмського арбітражу, якщо “Газпром” відмовиться виконувати рішення суду і відшкодовувати компенсацію НАК “Нафтогаз України”. Про це глава правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв заявив в ефірі одного з телеканалів, коментуючи рішення суду, передає “УНІАН”. “Це рішення формально стосується не Російської Федерації, а “Газпрому”. Тому формальним суб’єктом, який повинен виконувати чи не виконувати рішення суду, є “Газпром”… Якщо “Газпром” відмовляється виконувати це рішення, то Україна дістає право на виконання цього рішення в примусовому порядку в будь-яких юрисдикціях”, – сказав він. Коболєв також додав, що російська компанія володіє багатьма активами в Європі.
“Газпром” вважає попереднє рішення Стокгольмського арбітражу у суді про умови контракту на поставку газу з “Нафтогазом України” позитивним для себе, заявив заступник голови правління “Газпрому” Олександр Медведєв. “Ви читали рішення Стокгольмського арбітражу, що ви так впевнено говорите про те, що воно не на нашу користь? А я читав. У будь-якому разі баланс за цим рішенням для “Газпрому” позитивний. Навіть на попередньому етапі. Обсяг цього балансу визначатимуть за підсумками остаточного рішення арбітражу”, – заявив він журналістам. Він також спростував заяву української сторони, що суд скасував норму “бери або плати” у контракті. На цьому контрактному принципі ґрунтувалася більша частина претензій “Газпрому”.
Перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко вказує на доцільність посилення роботи Верховної Ради для того, щоб Україна змогла отримати повну енергетичну незалежність. Як повідомляє прес-служба партії “УДАР”, у вівторок на засіданні погоджувальної ради І.Геращенко зазначила, що оскільки зараз тривають бурхливі дискусії навколо того, що відбувається в останні роки в газовій сфері, ця тема вимагає окремого обговорення. Водночас вона закликала політичні сили насамперед знаходити ті питання, що об’єднують.
ПУБЛІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ БПП ТА «БАТЬКІВЩИНИ».
«Блок Петра Порошенка» хоче, щоб антикорупційні органи перевірили контракт на постачання російського природного газу 2009 року, укладений Юлією Тимошенко, на предмет корупції та державної зради. Про це сказав лідер фракції БПП Артур Герасимов на засіданні погоджувальної ради “Фактично на сьогодні кожен українець: і старий і новонароджений, хворий і бідний віддав Путіну близько 700 доларів. Підписаний контракт – це не просто злочин проти українського народу, це зрада національних інтересів, яка мало не знищила країну”, – вважає Герасимов. “Ми вимагаємо, щоб незалежні новостворені антикорупційні органи: НАБУ, Антикорупційна прокуратура негайно і публічно почали розбиратися в ситуації і протягом 2 тижнів проінформували парламент про результати”, – наголосив він. Герасимов закликав комітети ВР з нацбезпеки та антикорупційний негайно викликати екс-прем’єра Юлію Тимошенко і розглянути питання державної зради і корупційної складової газового контракту 2009 року.
Депутат від “Батьківщини” Сергій Власенко вимагає від “Нафтогазу” оприлюднити повний текст позову проти Росії та відповідне рішення Стокгольмського суду щодо газу. Про це він заявив на погоджувальній раді Верховної Ради 6 червня після низки нападок на лідера “Батьківщини” Юлію Тимошенко через газові контракти 2009 року. “Як людина, яка мала честь захищати Тимошенко у газовій справі (за часів Віктора Януковича – ред.), я думаю, я трошки більше від усіх тут присутніх знаю газові контракти, матеріали кримінальної справи… Давайте розберемо вимоги, які стоять у Стокгольмському арбітражі. Україна висунула вимогу за переплату за природній газ у 2011-2013 роках як незаконну. Справедливо і правильно!”, – сказав Власенко. “Янукович незаконно переплачував у 2011-2013 роках всупереч газовому контракту. Наші вимагали це скасувати – це правильна вимога… Але у мене просте питання: чи могла така переплата відбуватися без відома міністра економіки (Петра) Порошенка? Та не могла! Та звичайно, що була корупційна складова в цьому. Звичайно, що тоді Янукович отримував на цьому зиск!”, – заявив він. Власенко також сказав, що його соратники виступали проти ратифікації “харківських угод”, а Петро Порошенко підтримував їх.
Лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко готова організувати протести проти земельної реформи і переконана, що за вартість газу нинішнє керівництво України понесе покарання. Про це вона заявила на погоджувальній раді парламенту у вівторок, 6 червня. За її словами, пропонована земельна реформа – це “афера”, і люди починають “масово ставити свої підписи проти продажу сільськогосподарської землі”. “Я попереджаю сьогодні владу Порошенка, що якщо вони хоч крок зроблять до розпродажу сільськогосподарської землі, український народ повстане – і партія “Батьківщина” разом з українськими фермерами будуть у числі організаторів опору людей практично афері століття, яку готують сьогодні проти України”, – сказала Тимошенко.
Печерський суд Києва зобов’язав Генпрокуратуру відкрити справу через недостовірні дані у фінансовому звіті ВО “Батьківщина”. Про це повідомляють “Наші гроші з Денисом Бігусом”. Основою цього рішення стала скарга юристів bihus.info на бездіяльність прокуратури щодо суттєвих порушень у партійному звіті політичної сили. Справу відкрито за фактом дій посадових осіб партії, які підпадають під статтю 366 ККУ – “Внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів”. Розслідування програми щодо партійних фінансів виявило суттєві невідповідності між звітом і реальними внесками, що здійснювали донори ВО “Батьківщина”. Згідно зі звітом, партія нібито отримувала по декілька тисяч гривень від пенсіонерів, які розповідали, що насправді перераховували по 2, 4 чи 10 гривень.
ОБРАННЯ УПОВНОВАЖЕННОГО ВР З ПРАВ ЛЮДИНИ.
Верховна Рада у вівторок не обиратиме уповноваженого з прав людини, оскільки Нацагентству із запобігання корупції (НАЗК) було потрібно більше часу для перевірки усіх кандидатів, заявив спікер парламенту Андрій Парубій. “Ми мали розглянути питання обрання уповноваженого Верховної Ради з прав людини, але виникли перешкоди. Зокрема, під час проходження спецперевірки НАЗК звернулося з проханням дати більше часу для проведення перевірки усіх кандидатів”, – сказав спікер Ради на засіданні погоджувальної ради. Він зазначив, що Верховна Рада дотримувалося процедури висунення і обрання омбудсмена.
Керівник парламентського комітету з прав людини і міжнаціональних відносин Григорій Немиря вимагає розібратися, з яких причин до комітету не надійшли документи спеціальної перевірки на посаду уповноваженого Верховної Ради з прав людини. “Я сподіваюся, що ті, від кого це залежить, внесуть повну ясність щодо причин і обставин, які призвели до того, що на сьогоднішній день у нас відсутні дані спецперевірки”, – сказав Г.Немиря на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп парламенту у вівторок у Києві. За його словами, відповідно до закону, керівник апарату глави Верховної Ради має надати інформацію про стан перевірки Національним агентством щодо запобігання корупції кандидатів на посаду омбудсмена. “Я думаю, що треба розібратися, чому цього не було зроблено”, – додав глава профільного комітету.
Питання обрання уповноваженого Верховної Ради з прав людини парламент розгляне наступного пленарного тижня, коаліція шукатиме спільну позицію щодо кандидатур, заявляє перший заступник глави фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко. “Я думаю, що, швидше за все, це (обрання – ІФ) буде на наступному пленарному тижні”, – сказав він журналістам у кулуарах парламенту у вівторок.
МЕДИЧНА РЕФОРМА.
У вівторок, 6 червня, Верховна Рада включила до порядку денного проект закону “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” №6327, №6327-1 та проект закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з фінансування охорони здоров’я” №6329 та №6329-1.
Законопроекти, що передбачають реформу у сфері охорони здоров’я, будуть включені до порядку денного і проголосовані в першому читанні на поточному пленарному тижні, сподіваються в парламентській фракції “Блок Петра Порошенка”. “Ці законопроекти можуть бути внесені до порядку денного і проголосовані в першому читанні, якщо пройде відповідний комітет, вже цього тижня”, – сказав заступник глави фракції БПП Сергій Березенко журналістам у вівторок в Києві.
Кабінет Міністрів пропонує запровадити офіційну співоплату за медичні послуги вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги починаючи з 2018 року. Це передбачено законопроектом про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів №6327, який був внесений Кабінетом Міністрів на заміну у вівторок. Згідно з пояснювальною запискою, реформа фінансування галузі триватиме з 2018-го по 2021 рік. Законопроект спрямований на скорочення частки неформальних приватних платежів за медичні послуги.
Автономізація клінік надасть можливість підвищити якість медичних послуг, вважає прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “Ми маємо фінансувати не стіни лікарень, а якісну медичну послугу, надану пацієнту. Відповідь очевидна – надав послугу, отримай кошти. Автономізація лікувальних установ це абсолютно правильний крок, який надасть лікарням можливість стати конкурентними і якісними”, – сказав він журналістам у вівторок у під час візиту до Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) “Охматдит”, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо прохання трудового колективу включити цю клініку в перелік організацій, що не підлягають реорганізації в казенне державне підприємство в рамках закону про автономізацію медичних установ.
Міністерство охорони здоров’я України впроваджує моніторинг діяльності спеціалізованих закладів із переливання крові з 1 червня, повідомила прес-служба відомства на сайті. Головною метою моніторингу є оцінка кількості донорів, якості управління службою крові та її економічної ефективності, планування обсягів заготівлі донорської крові та її компонентів по кожному регіону, а також контроль залишків крові та витратних матеріалів.
СУДОВА РЕФОРМА.
Обов’язки глави Конституційного Суду України виконує суддя Віктор Кривенко як старший за віком. “Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 149 з позначкою 1 Конституції України, 3 червня Юрій Баулін припинив повноваження судді Конституційного Суду України у зв’язку із завершенням терміну повноважень”, – повідомили в прес-службі КС. При цьому в прес-службі вказали: “4 червня, відповідно до ст. 22 закони “Про Конституційний суд України” суддя Віктор Кривенко розпочав виконання обов’язків глави суду як найстарший за віком суддя”.
ЕКОНОМІКА.
Світовній банк поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України в 2018 році з 3% до 3,5%, а в 2019 році – з 3% до 4% порівняно зі своїми оцінками, даними в січні цього року. “В Україні зусилля уряду із стабілізації, підтримувані міжнародними фінансовими інститутами, і дуже хороший урожай привели до виразного зростання в 2016 році в 2,3% після сукупного падіння на 15,8% в 2014-15 роках в результаті геополітичної напруженості з Росією”, – зазначено у звіті СБ “Глобальні економічні перспективи “Крихке відновлення”.
Парламентський комітет з питань європейської інтеграції просить Верховну Раду розглянути на поточному тижні питання про надання Україні торгових преференцій з боку Європейського Союзу. “Я прошу включити до порядку денного звернення Верховної Ради до Європейського парламенту про введення додаткових торгових преференцій Європейського Союзу для товарів українського походження”, – заявила заступник голови профільного комітету Марія Іонова на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп парламенту у вівторок у Києві.
Офіс залучення і підтримки інвестицій UkraineInvest у вівторок відкрив регіональне представництво в Івано-Франківську, повідомляється в прес-релізі UkraineInvest. Діяльність представництва поширюється на сім областей – Івано-Франківську, Львівську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Рівненську і Волинську. Очолив представництво експерт із державного управління Олег Доскач, який до цього займався кризовим менеджментом і аудитом управлінської й адміністративної діяльності.
Міжнародні резерви України на початок червня становили $17,617 млрд, що на 3% більше, ніж місяцем раніше, відповідні попередні дані оприлюднено на веб-сайті Національного банку України (НБУ). За даними центробанку, приріст резервів у травні, як і в попередні місяці, відбувався переважно завдяки сприятливій для вітчизняного експорту ситуації на світових сировинних ринках, що дозволяла НБУ скуповувати валюту на міжбанківському валютному ринку, не протидіючи при цьому тенденції до зміцнення гривні.
Журналісти проекту з розслідувань корупції і організованої злочинності назвали компанії, які отримали кредитів на понад мільярд доларів перед націоналізацією Приватбанку. Про це повідомляє OCCRP. Згідно з книгою позик, в 2015-2016 роках “Приватбанк” видав кредити 28-ми харківським компаніям, які контролювалися особами, пов’язаними з екс-власником “Приватбанку” Ігорем Коломойським. Кредити на суму близько 185 млн доларів були беззаставними, що є серйозним порушенням банківської практики. Майже всі компанії, які отримали кредити, були зареєстровані в 2015 році, у всіх крім однієї статутний капітал дорівнював тисячі гривень, що підтверджує фіктивність цих компаній. Згідно з цим розслідування, власники харківських фірм – топ-менеджери підприємств, які контролюються Коломойським.
До Солом’янського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт стосовно чотирьох учасників замаху на заволодіння 336 млн грн, отриманих Україною на підставі Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Як повідомляє прес-служба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), справу було передано до суду у вівторок, 6 червня. Напередодні обвинувачені та їхні адвокати протягом двох місяців ознайомлювалися з матеріалами слідства. Так, за інформацією НАБУ, директора ДП “Укрекоінвест” обвинувачують у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.2 ст. 382 (невиконання судового рішення), ч.1 ст. 366 (службова підробка) Кримінального кодексу України. Директор КП “Одесаміськсвітло”, який своїми діями сприяв виготовленню документації для участі в тендері фіктивних підприємств – у злочині за ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Верховна Рада затягує розгляд питань, які необхідні країні для усунення корупції. Про це у вівторок на погоджувальній раді в парламенті заявив голова комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв. “Цього тижня в парламенті (розглянуть – ред.) лише один законопроект, підготовлений нашим комітетом для нищення корупції. І він поставлений на голосування в п’ятницю в першій половині дня. Ми всі знаємо, що в цей час жоден законопроект, жодна постанова не може бути прийнята, тому що в залі ніколи немає депутатів”, – поскаржився він, однак не уточнив, про яку саме законодавчу ініціативу йдеться.
Солом’янський райсуд Києва 7 червня розгляне клопотання про стягнення застави, внесеної за відстороненого главу ДФС Романа Насирова в розмірі 100 млн грн, в зв’язку з тим, що він не здав британський паспорт. Про це повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в НАБУ. “У зв’язку з невиконанням обов’язку підозрюваного, покладеного на нього рішенням Солом’янського суду про обрання запобіжного заходу, а саме – необхідністю здати британський паспорт, яку він не виконав, детективи НАБУ і прокурори САП ініціювали клопотання про стягнення застави в розмірі 100 млн грн в дохід держави. Слухання завтра (в середу, 7 червня) о 10:00”, – повідомило джерело агентства в НАБУ у вівторок.
