Завжди депресивний Старосинявський район Хмельницької області тільки за один 2016 рік спромігся збільшити власні надходження з 27 до майже 70 мільйонів гривень. Вдалося це завдяки тому, що усі населені пункти району об’єдналися в однойменну територіальну громаду. Це не дуже сподобалося районній держадміністрації та райраді. Про те як вони відверто саботують децентралізацію та як громада вперто впроваджує реформи і навіть будує завод з переробки сої, розповів Віталій Здебський, голова Старосинявської ОТГ, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту УКМЦ «Речники громад». «Ми почали рахувати свої кошти. На що ми їх виділяємо та витрачаємо? Провели моніторинг центральної лікарні, переглянули ставки земельного податку, почали інвентаризацію земель, збільшили орендну ставку інвесторам, які оброблять землю, 60% ПДФО тепер також залишається на місцях. Це – фундамент, який ми заклали», – розповів голова ОТГ.
Самі собі господарі
На державну субвенцію громада закупила комунальну техніку для водоканалу, благоустрою та опалення. А ще, побудували ліфт у лікарні, який там не працював 40 років. «Ми закупили техніку та стали надавати послуги. Тепер ми незалежні і не просимо когось розчистити дорогу чи накопати землі. У нас є своя техніка і нові робочі місця, і кошти залишаються при селищній раді», – зазначив пан Здебський. У Старій Синяві реконструювали місцевий «довгобуд» – водогін, у якому весь час щось ламалося. «Замість запланованих 14 кілометрів ми виконали робіт на 18,2 кілометри. У цьому році по Старій Синяві запрацює водогін, якого ніколи не було. Раніше кошти на соціально-економічний розвиток надходили наприкінці грудня, і ми не встигали нічого освоїти і відремонтувати той водогін. Субвенція надійшла вчасно, у цьому році ми його запустимо», – розповів Віталій Здебський.
У громаді будується найбільший в Європі завод з переробки сої. Він забезпечить 200 робочих місць, податки у місцевий бюджет і надасть поштовх для розвитку інфраструктури, школи та закладів дозвілля. Інвестори обрали Старосинявську ОТГ, бо у неї була схема планування територій, а у інших претендентів – ні. «Інвестор бачив, що ми працюємо прозоро, які у нас є землі, для чого вони призначені, які є транспорті розв’язки, електричні мережі, де знаходиться вода, і чи варто йому сюди заходити. Ми виклали план в інтернет, це знімає корупційні ризики. Прозорість та якісні адмінпослуги відкривають всі шляхи», – переконаний голова громади.
Успадкували неефективну систему управління
Громада могла би вже стати самодостатньою, якби не неефективні лікарня та школа, що дісталися їй у спадок. Державних субвенцій не вистачило на ці сфери, і громада мала додати загалом 40 мільйонів гривень на утримання цих закладів. «За рік у лікарні прийняли 16 пологів. Це при 17 ставках у пологовому будинку. Одні пологи обходяться у 185 тисяч гривень на рік. Ми плануємо закрити пологовий будинок і відкрити відділення. Ми плануємо скоротити кількість ліжко-місць, бо там не лежить стільки людей. 40 мільйонів гривень могли би піти на розвиток. Це майже по 1 мільйону на населений пункт. Це могла би бути дорога, освітлення, вода чи каналізація», – розповів пан Здебський. В освіті ситуація не краща. На 1625 учнів є 19 шкіл. У деяких школах один учень обходиться у 78 тисяч гривень на рік. «У нас є школи, де навантаження на одного вчителя – два учні. Є школи, де на 40 учнів – дві тисячі метрів квадратних, і їх треба опалювати. Тому ми реорганізовуємо школи», – додав голова громади.
Громада проти району
Реформи, що їх проводить громада, подобаються не усім. Особливо ображеними почувають себе райрада та райдержадміністрація. Громада зайняла весь район і перебрала майже усі їхні функції. Рада та адміністрація розгорнули кампанії проти децентралізації у місцевих газетах та всіляко намагаються переконати людей, що нічого у них не вийде. «Їхню нішу зайняла селищна рада, яка виконує майже всі їхні функції. Тому вони створюють соціальну напругу: розповідають, що нічого не вийде, все поверниться, як було. Пишуть у газетах «додецентралізувалися» і розказують один негатив. Коли ми намагаємося оптимізувати школи, голова адміністрації приходить і розказує «нема школи – нема села». Він навіть не намагається порахувати у скільки це обходиться. Відмовляються передати комунальне майно, яке нам належить по закону. Перетягують ковдру. А має бути чітко прописано, хто чим займається», – наголосив голова Старосинявської ОТГ.
