Після окупації бойовиками території на Сході Україні у 2014 році Донецький обласний краєзнавчий музей був вимушений переїхати до Краматорську та відновив свою роботу лише 2016 року. «Для нас це були 2 тяжкі роки. У нас не було жодного фінансування, як не було і коштів для заробітної плати», – зазначила генеральний директор музею Світлана Глушко під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Роботу музею повністю відновили, деякі працівники переїхали з Донецька.
Нова концепція музею – образ музею без стін. «Зараз це вимушено, бо ми не маємо своєї площі», – зауважив вчений секретар музею Дмитро Білько. Музей має стати простором, який буде без стін в іншому сенсі: відкритий для людей. Такий, який формуватиме культурне середовище та надасть змогу висловитися кожному.
Серед головних планів – розвиток трьох пріоритетних напрямків роботи. По-перше, Донецький краєзнавчий музей має стати Відкритим музейним центром Донеччини, який досліджуватиме даний регіон, феномен міста та буде майданчиком для археологічної студії. По-друге, музей планують перетворити у потужний науково-природничий центр. Останнім, але не за важливістю, пріоритетним напрямком є створення інтерактивного музею з залученням новітніх технологій. «Хотілося б, щоб Донеччина як індустріальний регіон отримала й інший статус – культурного центру країни. Культура має допомогти виховати патріотизм та знищити непорозуміння між людьми», – зазначила Олена Булдакова, головний зберігач музею.
До подій 2014 року фонд музею налічував 160 тисяч експонатів, кількість відвідувачів сягала 200 тисяч щорічно. Головний музей та офіс лишився у Донецьку, 3 філії лишилися на підконтрольній Україні території. Серед них – Великоанадольський музей лісу, музей-садиба В.І. Немировича-Данченка та музей композитора Сергія Прокоф’єва. Під час обстрілів Донецька музей дуже постраждав – ліве крило, де розміщені експозиції рослинного та тваринного світу, було повністю знищені. На сьогоднішній день донецька філія музею відновила свою роботу на неконтрольованій території, проте працює з метою пропаганди.
«Військові дії дають не тільки втрати, але й можливості. Ми дивимося вперед», – зауважила директор музею Світлана. Співробітники музею планують незабаром відкрити експозицію, присвячену АТО на території Північного Донбасу. Директор також звернула увагу на те, що найголовнішими проблемами, що стоять на порядку денному, є необхідність навчання для працівників музеїв задля впровадження досвіду іноземних культурних центрів та повне оновлення стилістичного вигляду музею. Також важливою є побудова нового приміщення для музею. Співробітники охороняють і культурну спадщину регіону, тому існує потреба в автомобілі.
Під час закінчення брифінгу один з найбільш відомих меценатів Дмитро Піркл презентував Донецькому краєзнавчому музею документи, що свідчать про європейську історію Донбасу. «Так буде набагато легше вивчати історію та розуміти процеси», – зазначив пан Піркл.
