«За півтора роки із більш як 600 місцевих комунальних газет у процесі реформування або реформовані – всього третина. Інші – ніяк не можуть розпочати цей процес», – зазначив Олександр Дяченко, начальник юридичного відділу Української асоціації медіа-бізнесу, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа центрі. Він підкреслив, що для багатьох регіональних ЗМІ реформування означатиме припинення їхньої діяльності.
Євген Заславський, виконавчий директор «Фонду розвитку ЗМІ», підкреслив, що регіони у сфері розвитку місцевих ЗМІ дуже різні. «Є регіони, де дуже багато ЗМІ, але справжньому журналісту, незалежному, працювати немає де – Одеса, Дніпро. Є регіони, де дуже вузький ринок, дуже мало грошей, але є класні редакції – Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне», – пояснив він.
Діана Дуцик, виконавчий директор Громадської організації «Детектор медіа», зазначила, що проблеми у регіонах зосереджені переважно у двох сферах – це економічні проблеми та якість контенту. Ольга Труфанова, виконавчий директор Інституту розвитку регіональної преси, наголосила, що у процесі роздержавлення, регіональним ЗМІ, які хочуть реформуватись, не вистачає коштів, а зацікавленість донорів невелика. Наталія Зворигіна, в.о. головного редактора газети «Запорізька правда», член правління Запорізької обласної організації Національного союзу журналістів України, розповіла, що через брак коштів, незалежним регіоналами ЗМІ важко конкурувати із газетами, які фінансуються місцевими олігархами. «Я все частіше чую від регіональних журналістів «ми не можемо займатись важливими темами, бо у нас немає мотивації». А під мотивацією мається на увазі матеріальний стимул», – підкреслила Діана Дуцик. «Ми провели внутрішнє опитування серед нашої клієнтської бази – номер один, що хочуть довідатись люди – це як писати гранти. Це означає, що люди хочуть заробляти гроші» , – зазначила Ольга Шалайська, керівник проекту «Ні корупції» Інституту масової інформації.
«Гроші насправді вже пішли у регіони, але журналісти за цими грошима не пішли, навіть журналісти-розслідувачі. Ми не знаємо, що відбувається з цими грошима і немає кому це проконтролювати – немає громадських організацій, журналістів-розслідувачів і т.д.», – зазначила Ярина Журба, експерт з децентралізації Українського кризового медіа-центру.
Діана Дуцик зазначила, що прямим наслідком залежності місцевих ЗМІ від олігархів та політичних сил є необ’єктивне висвітлення подій. «Три роки ми моніторимо дотримання професійних стандартів, і ми бачимо, що по нашій 5-бальній шкалі, загальний бал […] майже ніколи не дотягує до 4 балів», – зазначила Ірина Новожилова, керівник Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини. «За нашими спостереженнями редактори звикли отримувати гроші, а не заробляти їх. А зараз стоїть питання, як зробити газету ефективною і шукати нові формати роботи», – додала вона. Євген Заславський підкреслив, що, насправді, запит сектору на навчання дуже великий. «У нас є школа для регіональних журналістів […], і зараз ми маємо 500 анкет – це по 50 людей на місце. […] У програмі міжредакційних обмінів ми маємо по 10 людей на місце», – додав він. Ірина Новожилова зазначила, що важливо не тільки давати можливості для навчання, а також показувати приклади регіональних ЗМІ, які успішно пройшли процес реформування.
«Люди, які вірять в етику, вірять у стандарти, […] і вперто роблять щось за стандартами і за якістю. Досвід показує, що якщо у нас буде економіка, якщо країна буде справді розвиватись, то вони будуть на передовій і вони зможуть заробляти», – наголосив під час круглого столу Роман Вибрановський, керівник напрямку комунікації реформ Українського кризового медіа-центру.
