Розслідування убивства Павла Шеремета фактично заморожене і до слідства є дуже багато запитань. Про це заявили представники Комітету захисту журналістів за підсумками розслідування того, як просувається розслідування. «Справа фактично заморожена. Мотиву злочину не встановлено. Значні сили і час кинули на розслідування «слідів», за якими було мало доказів, або взагалі не було доказів, у той час як на деякі інші звернули недостатньо уваги. Убивці, яких зафіксувала камера спостереження під час закладання бомби, не були ідентифіковані, не кажучи вже про арешт. Ключові відеодокази стали відомими виключно завдяки журналістам-розслідувачам, які знайшли їх та включили у документальний фільм «Вбивство Павла». […] Десятки людей, з якими я спілкувався у рамках розслідування, у тому числі родина Павла, його друзі і колеги, звинувачували правоохоронців у некомпетентності, необізнаності або саботажі, або комбінації цих трьох одночасно. Усі ці факти є підставною для серйозного занепокоєння щодо спроможності, чесності, мотивації, об’єктивності і прозорості слідства», – констатував Крістофер Міллер, член Комітету захисту журналістів і журналіст «Радіо Свобода», презентуючи результати розслідування під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Три ключових запитання до слідства від Комітет захисту журналістів – хто конкретно, яка посадова особа і з якого відомства, відповідальний за це розслідування; хто саме стежив за журналістами «Української правди» незадовго до вбивства Павла, які деталі алібі колишнього співробітника СБУ Ігоря Устименка і чому правоохоронці не оприлюднили фото жінки, яка закладала вибухівку в авто – адже це мало б допомогти знайти цю людину.
«Провал (розслідування) породжує відчуття безкарності – що журналістів можна вбивати, залякувати, погрожувати їм… Ми маємо знати, хто убив Павла Шеремета. Україна – якщо справді прагне стати тією країною, якою прагне стати – також хоче це знати. Увесь світ хоче знати», – підкреслив Алан Расбрідгер, член Ради директорів Комітету захисту журналістів, колишній головний редактор Гардіан (The Guardian) у Лондоні.
«Слідчі кажуть, що справа налічує сотні томів, у кожному з яких сотні сторінок. Вони неодноразово зазначали, що вважають справу пріоритетною і активно працюють над розслідуванням. Проте зараз, через рік після убивства, досі немає встановлених підозрюваних, заарештованих, немає порушених кримінальних справ, справедливість не відновлена. Ми очікуємо більше, ніж просто активна робота – ми хочемо бачити результат. […] Якщо Україна віддана європейським принципам, необхідно досягти прогресу у розслідуванні убивства Шеремета. ЄС, зі свого боку, має оголосити це питання першочерговим пріоритетом і включити його до показників успіху реформ в Україні»,- наголосила Ніна Огнянова, координатор Програми Комітету захисту журналістів у Європі та Азії.
Джоел Саймон, виконавчий директор Комітету захисту журналістів, зазначив, що вчора під час розмови представників Комітету із Петром Порошенком з’явилися сподівання на певні зрушення. «Президент Порошенко запропонував включити в українську групу слідчих іноземного фахівця зі світовим іменем, зі згоди родини Павла Шеремета. Створення цього механізму потребує згоди і підтримки українського громадянського суспільства, але це додасть авторитету розслідуванню і забезпечить незалежне спостереження», – розповів він. Джоел Саймон додав, що автори документального фільму «Вбивство Павла» погодилися ділитися зі слідчими інформацією, яку вони зібрали під час власного незалежного розслідування, і навпаки.
У своїх рекомендаціях Комітет радить слідству пожвавити розслідування і сфокусуватися на діяльності Павла в Україні, шукаючи можливий мотив убивць; долучати до справи факти, знайдені незалежними розслідувачами; виходити із регулярними публічними звітами щодо стану розслідування, а також оперативно надавати відповіді на такі запити від ЗМІ.
«Ми закликаємо Президента Порошенка засудити погрози і напади на журналістів і забезпечити ефективне розслідування таких випадків. Ми закликаємо його публічно наголошувати на важливості тієї ролі, яку відіграє критична, незалежна преса в українському суспільстві, і припинити практику поділу журналістів на «патріотів» і «не-патріотів» […]. Ми закликаємо владу Росії та Білорусії повноцінно співпрацювати зі слідством щодо убивства Шеремета і спростити доступ для слідчих до інформації, яка стосується справи, на території їхніх країн. Ми також закликаємо Білорусію посмертно повернути Шеремету громадянство Білорусії», – закликала Ніна Огнянова.
