19.07.2017
ВИСНОВКИ.
На черговому засіданні ТКГ у Мінську обговорювалися «традиційні» теми: необхідність невизнання документів ОРДЛО, відмова від захоплення українських підприємств, забезпечення роботи спостерігачів СММ ОБСЄ, звільнення заручників, демілітаризація Дебальцевого і розслідування авіакатастрофи малайзійського Боїнгу рейсу MH17. Окрім цього, обговорювалася заява глави т.зв. «ДНР» Олександра Захарченка про утворення «Малоросії». «Закликаємо Російську Федерацію на усіх рівнях засудити цей неприйнятний крок ОРДО, який є тотальним порушенням Мінських угод”, – заявила прес-секретар Леоніда Кучми Дарка Оліфер. «Стурбованість» заява Захарченка викликала також і у глави ОБСЄ Себастьяна Курца. Також на засіданні ТКГ узгодили дату проведення переговорів у «нормандському форматі» – вони відбудуться телефоном 24 липня. Експерти припускають, що саме тоді Кремль може «розіграти карту Малоросії». Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що «загрозливої ситуації на сході України немає, формування угруповань противника для проведення наступальних дій ми поки що не бачимо». Нагадуємо, деякі експерти припускали можливість ескалації конфлікту після заяви Захарченка.
Кабмін дозволив видачу спеціального дозволу на в’їзд до окупованого Росією Криму іноземцям для надання правової допомоги, що э актуальним для підтримки українського та кримсько-татарського населення, що зазнають утисків у окупованому Криму. Кабмін також прив’язав виплату заробітних плат на підприємствах усіх форм власності, які ведуть законну діяльність на непідконтрольній території, до їх повернення і виконання Мінських домовленостей.
Прес-секретар президента Святослав Цеголко повідомив, що Порошенко має намір обговорити з владою Грузії плану дій щодо членства в НАТО, оскільки Україна та Грузія мають спільні євроатлантичні інтереси у зовнішній політиці. Порошенко також підкреслив схожість України та Грузії, порівнявши Південну Осетію із Донбасом. Також Петро Порошенко прийме у Києві з офіційним візитом президента Білорусі Олександра Лукашенка. Святослав Цеголко повідомив, що глави держав обговорять розвиток політичної, торговельно-економічної та гуманітарної співпраці між Білоруссю і Україною. Окремою темою зустрічі стане врегулювання конфлікту на сході України.
Reuters з посиланням на джерело в Білому домі повідомляє, що новим послом Сполучених Штатів в Росії може стати хімічний магнат Джон Хантсманн, який володіє активами в країнах СНД, в тому числі і в Україні. The New York Times повідомляє, що у Володимира Путіна та Дональда Трампа на саміті G20 була ще й друга, непротокольна зустріч. Зміст даної розмови залишається невідомим. Сам Трамп наголосив, що він спілкувався із багатьма представниками держав, а не тільки із Путіним.
Іноземці все частіше асоціюють Україну із корупцією. Екс-спікер Держдепартаменту США Адам Ерелі зазначає, що виконання мінських домовленостей, які передбачають проект політичного врегулювання, дозволить знизити рівень насильства в країні, але не вилікує Україну від “раку корупції”, що стрімко руйнує її та завдає цілісності держави більшої шкоди, ніж агресія за підтримки Росії. Він також привів результати дослідження Transparency International, де Україна посіла 130-те зі 168 місць серед найбільш корумпованих держав (гірше, ніж Росія, яка зайняла 119-те місце). Прогнилі державні інститути – це головна проблема України. Чиновники, які повинні проводити антикорупційну політику, самі замішані в корупційних схемах, вважає Адам Ерелі. Він також відзначає, що навіть антикорупціонери в Україні займаються корупцією, зокрема, голова Центру з протидії корупції Віталій Шабунін. Адам Ерелі наголошує, що всі проблеми із корупцією були в Україні ще задовго до російської агресії, тому нинішня ситуація не виправданням. Така втішна порада зачіпає саму суть української національної епідемії. Для позбавлення від “раку корупції” Україні потрібна радикальна хірургічна операція, а закон Магнітського про захист прав людини може стати одним з варіантів покарання корумпованих іноземних чиновників, вважає Адам Ерелі.
Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен також відзначає, що боротьба із корупцією і верховенство права має бути одними із найголовніших пріоритетів української влади, що напряму впливає на рівень економічного розвитку України. Сату Кахконен зазначила, що СБ в Україні також зосереджений на функціонуванні ринків, стійкості фінансового сектора, доставці послуг (зокрема, у сферах здоров’я та соціального захисту). Сату Кахконен зазначає, що Україна знаходиться на шляху до відновлення економіки. На її думку, український уряд прийняв дуже рішучі заходи, щоб зменшити макроекономічні дисбаланси за останні 3 роки. Тому Україна має просувати реформи швидше, ніж сусідні країни. Сату Кахконен візначає позитивні зрушення у легкості ведення бізнесу в Україні. Вона приводить рейтинг Doing Business Rating, в якому Україна посіла 80-те місце, коли ще у 2013 знаходилася на 140-ій позиції. Петро Порошенко заявляє, що влада країни має намір посісти 70-е місце в даному рейтингу у 2018 році. Експерти зазначають, що Білорусь займає 27-му сходинку, Грузія – 39-ту. Порошенко також висловив сподівання, що в новому Верховному Суді громадяни України та іноземці, інвестори зможуть домогтися справедливості.
На думку Світового банку, в даний момент існує п’ять реформ, які необхідно реалізувати. І найважливіша реформа – земельна. Решта чотири – це реформа державного сектору та підприємств, створення простору для приватного сектору; пенсійна реформа, оскільки нинішня система нестійка у фінансовому відношенні; медична реформа – щоб зберегти населенню здоров’я; і остання п’ята, не менш важлива – боротьба з корупцією. Земельна реформа, на думку фахівців СБ, є одним з ключових пріоритетів для України. Вона може розкрити значний сільськогосподарський потенціал, який є в України. Згідно оцінками СБ, це дозволить дуже швидко побачити зростання ВВП на 1,5% , а також залучить значні доходи до держбюджету від продажу та оренди землі. Сату Кахконен також вважає, що заборона продажу землі іноземцям є цілком нормальною практикою, яка розповсюджена у деяких європейських країнах.
Позиція прем’єра Гройсмана щодо необхідних реформ збігається із позиціями СБ та інших міжнародних партнерів України. Володимир Гройсман заявляє, що ключовими пріоритетами уряду на друге півріччя 2017 року стане пенсійна, освітня реформи, реформа охорони здоров’я, розробка земельної реформи. Зенон Завада, аналітик Concorde Capital, вважає, що інформація про те, що МВФ виключив земельну реформу із «обов’язкового списку» завдань для України, може стати причиною відкладання реформи аж до 2020 року. Експерт мотивує це тим, що земельна реформа є вкрай непопулярною серед українського населення, тому її прийняття може дорого вартувати реформаторам в електоральному еквіваленті. Сам Зенон Завада наполягає на важливості проведення даної реформи.
Тим не менш, Кабмін продовжує приймати необхідні рішення для впровадження реформ, хоча їх загальні темпи залишаються незадовільними. Так, уряд створив єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій, що необхідно для запровадження монетизації субсидій. Мінсоцполітики має забезпечити створення реєстру до 20 грудня 2017 року. Кабінет Міністрів також змінив пропорцію розподілу ЄСВ між фондами загальнообов’язкового соціального страхування і Пенсійним фондом на користь останнього (збільшив на 1,7766% – до 85,6215%).
Кабмін затвердив концепцію розвитку сільських територій, реалізація якої, за ідеєю уряду, забезпечить поліпшення якості життя та економічного благополуччя сільського населення. Також результатом виконання плану заходів передбачається збільшення до 1 млн робочих місць у селах. Уряд розширив перелік банків, до яких аграрії можуть звернутися для отримання компенсації (20%) від вартості сільгосптехніки, банками, в статутному капіталі яких 75% і більше відсотків акцій належить державі. У бюджеті на 2017 рік на зазначену програму передбачено близько 550 млн грн.
Кабмін не погодив підвищення тарифів на газ, закладене у фінплані “Нафтогазу”. Зокрема, «Нафтогаз» очікував на підвищення ціни на газ для населення на 18,84% з жовтня. Із даними розрахунками також погодився МЕРТ. Однак, віце-прем’єр Степан Кубів запропонував затвердити фінплан із «корегуванням дохідної частини». Натомість, Кабмін пропонує ВР підвищити в 2017 році ставки акцизного збору на 11,2% на алкогольні напої і тютюнові вироби у рамках передбаченої Податковим кодексом щорічної процедури індексації акцизів.
Глава НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук повідомив, що інтеграція об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України з енергосистемою континентальної Європи (ENTSO – E) створить передумови для зниження ціни на електроенергію в країні. За його словами, згідно з європейською статистикою, об’єднання енергосистем і ринків призводить до падіння цін на 20-30% у країні, що інтегрувалася, на момент приєднання.
Глава АП Ігор Райнін вважає систему державної влади в Україні доволі збалансованою, а конституційні зміни слід обговорювати з позиції розвитку країни. Райнін також наголосив, що у відносинах між президентом і прем’єр-міністром України немає конфлікту, проте існують дискусії з окремих питань.
Нардеп Надія Савченко утворила власну партію – “Суспільно-політична платформа Надії Савченко”.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Засідання ТКГ у Мінску: про «Малоросію», Дебальцево та заручниках (325 публікацій у ЗМІ)
- “Нафтогаз” очікує підвищення ціни на газ для населення на 19% до 5 873 грн/тис. куб. м із жовтня (61 публікація у ЗМІ)
- Трамп і Путін провели другу нерозкриту, приватну розмову (47 публікацій у ЗМІ)
- Судова реформа вилилася у протести: Польща йде на загострення конфлікту з ЄС (30 публікацій у ЗМІ)
- Трамп пропонує послом США у Росії переконаного мормона та батька 7 дітей Джона Хантсмана (27 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Новим послом Сполучених Штатів в Росії може стати хімічний магнат Джон Хантсманн, який володіє активами в країнах СНД, в тому числі і в Україні. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерело в Білому домі. За словами співрозмовника видання, Хантсманн довго чекав призначення від Трампа. Зараз його кандидатура проходить затвердження в американському Сенаті, і якщо все підтвердиться — він відправиться в Москву. Раніше Хантсманн займав посаду губернатора штату Юта, був послом США в Китаї з 2009 по 2011 роки, працював в адміністраціях п’яти президентів США і сам був кандидатом в президенти від Республіканської партії в 2012 році.
Кабінет Міністрів України затвердив міжурядову угоду з Туреччиною про військово-фінансову співпрацю, а також міжурядовий протокол про виділення Україні в 2017-2021 роках турецької фінансової допомоги на $15 млн. Відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в середу.
Президент України Петро Порошенко, який перебуває з візитом у Грузії, в середу разом зі своїм грузинським колегою Георгієм Маргвелашвілі відвідав село Одзісі, розташоване на кордоні з Південною Осетією. У селі Одзісі президенти двох країн з біноклів розглядали побудовану кілька років тому базу російських прикордонників, розташовану за кілька сотень метрів від зведених по лінії кордону дротяних загороджень.
Президент України Петро Порошенко в Грузії провів зустріч із головою уряду Автономної Республіки Аджарія Зурабом Патарадзе, під час якої сторони позитивно оцінили підписання плану заходів на 2017-2019 роки із розвитку співпраці між Одеською областю і Автономною Республікою Аджарія. Як повідомляє в середу прес-служба президента України, П.Порошенко та З.Патарадзе під час зустрічі відзначили важливість проведення українсько-грузинського інвестиційного “круглого столу” у контексті реалізації проектів із розвитку транспортних перевезень із задіюванням потенціалу Батумського порту.
Президент України Петро Порошенко має намір обговорити з владою Грузії плану дій щодо членства в НАТО, повідомляє прес-секретар українського президента Святослав Цеголко. “Ми говоритимемо з Грузією стосовно Плану дій щодо членства в НАТО”, – процитував С.Цеголка президента України на своїй сторінці в мікроблозі “Твіттер” у середу.
Президент Білорусі в четвер і п’ятницю здійснить офіційний візит до України, повідомляє прес-служба глави держави. “Президент Білорусі Олександр Лукашенко 20-21 липня здійснить офіційний візит до України. Програмою візиту заплановані переговори з президентом України Петром Порошенком, які пройдуть у форматі “один на один” і в розширеному складі”, – йдеться в повідомленні. Глави держав обговорять розвиток політичної, торговельно-економічної та гуманітарної співпраці між Білоруссю і Україною. “Основна увага буде приділена поточному стану і перспективам взаємодії в економіці, зокрема в таких сферах, як торгівля, інвестиції, промислова кооперація, нафтохімічний комплекс, енергетика, сільське господарство, транспортно-логістична галузь, розвиток міжрегіонального діалогу. Планується також погодити підходи до подальшого розвитку прикордонного співробітництва “, – поінформували в прес-службі.
СИТУАЦІЯ З ОРДЛО.
Українська сторона у рамках засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську (Білорусь) продовжила наполягати на невизнанні документів окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО), відмові від захоплення українських підприємств, забезпеченні роботи спостерігачів СММ ОБСЄ, звільненні заручників, демілітаризації Дебальцевого і розслідуванні авіакатастрови малазійського Боїнгу рейсу MH17. “У рамках підгрупи із безпеки українська сторона в котре порушила питання повернення до лінії розмежування, встановленої Меморандумом від 19 вересня 2014 року і демілітаризації Дебальцевого”, – написала в середу ввечері після засідання ТКГ у Мінську прес-секретар представника України в ТКГ, другого президента України (1994-2005) Леоніда Кучми Дарка Оліфер.
Глава ОБСЄ, міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц висловив стурбованість заявами про створення “Малоросії” і наголосив, що сторони конфлікту на Донбасі повинні уникати дій, які ставлять під загрозу реалізацію Мінських угод. “Занепокоєний подіями в Україні щодо “заяви “про “Малоросію”. Потрібно уникати дій, що ставлять під загрозу реалізацію Мінських угод”, – написав С. Курц в Twitter, коментуючи заяву лідера бойовиків “ДНР” Олександра Захарченка про створення “держави Малоросія”.
Переговори лідерів країн “нормандської четвірки” в форматі телеконференції заплановані на наступний понеділок, повідомив спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі по Україні Мартін Cайдік. “Відбулася дискусія про розведення сил і засобів в станиці Луганській. У зв’язку з цим я сподіваюся на позитивне рішення з цього питання напередодні телеконференції глав країн “нормандської четвірки” 24 липня”, – заявив М. Cайдік журналістам в середу в Мінську за підсумками засідання ТКГ.
Міністр оборони України Степан Полторак заявляє, що в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) ворог поки що не формує угруповання для наступальних дій. “Загрозливої ситуації на сході України немає, формування угруповань противника для проведення наступальних дій ми поки що не бачимо. Ситуацію контролюємо”, – сказав міністр журналістам перед засіданням Кабінету міністрів України в середу.
Кабінет міністрів України дозволив видачу спеціального дозволу на в’їзд до окупованого Росією Криму іноземцям для надання правової допомоги. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зачитав рішення серед ухвалених урядом на засіданні без обговорення.
Кабінет Міністрів України прив’язав виплату заробітних плат на підприємствах усіх форм власності, які ведуть законну діяльність на непідконтрольній території в Донецькій і Луганській областях, до їх повернення і виконання Мінських домовленостей. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зачитав рішення серед ухвалених урядом на засіданні без обговорення.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
НАК “Нафтогаз України” очікує підвищення ціни на газ для населення на 18,84% або на 931 гривню за 1 тисячу кубометрів до 5,873 тисяч гривень за тисячу кубів без ПДВ з жовтня. Це передбачено фінансовим планом НАКу на 2017 рік, який винесений на обговорення уряду 19 липня. Згідно з ним, ціна реалізації газу для споживачів на яких Кабінетом міністрів покладено спеціальне зобов’язання (ПСО, тарифи для населення) до 1 жовтня відповідає поточним цінам, а з 1 жовтня збільшена на 19% до 5,873 тисяч гривень за тисячу кубів без ПДВ.
Розрахунки Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України, проведені відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів №187 від 22 березня 2017 року, показують необхідність підвищення ціни на газ, що відпускається НАК “Нафтогаз України” у рамках спеціальних зобов’язань(PSO), з 1 жовтня на 19% – до 5873 грн за 1 тис. куб. м (без ПДВ). Відповідні дані містяться в пояснювальній записці до проекту розпорядження уряду “Про затвердження фінансового плану НАК “Нафтогаз України” на 2017 рік”, текст якої має в розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”.
Кабінет Міністрів України не погодив підвищення тарифів на газ, закладене у фінплані “Нафтогазу”. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Кабміну 19 липня. Фінансовий план НАК “Нафтогаз”, у якому пропонувалося збільшити тарифи, ухвалили під час засідання уряду з суттєвою поправкою. “Є пропозиція, коли ми затверджуємо цей план “Нафтогазу”, разом з Мінекономіки, Міненерговугілля і Мінфіном скоригувати показники дохідної частини фінансового плану на 2017 рік відповідно до чинних цін на 1 квітня 2017 року”, – зазначив віце-прем’єр Степан Кубів.
НАК “Нафтогаз України” планує в 2017 році імпортувати через свою швейцарську “дочку” Naftogaz Trading Europe S.A. (NGTE, раніше – Naftogaz Overseas) 1,7 млрд куб. м газу, або 20% від запланованого(8,5 млрд куб. м). Згідно з фінансовим планом НАК на 2017 рік, стратегія NGTE на 2017-2020 рр. передбачає здійснення через неї усіх закупівель імпортного газу, окрім закупівель за кредитними договорами з міжнародними фінансовими організаціями.
Інтеграція об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України з енергосистемою континентальної Європи (ENTSO – E) створить передумови для зниження ціни на електроенергію в країні, повідомив глава НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук. За його словами, згідно з європейською статистикою, об’єднання енергосистем і ринків призводить до падіння цін на 20-30% у країні, що інтегрувалася, на момент приєднання. “Що швидше ми приєднаємося до європейського об’єднання, то швидше отримаємо справжні ринкові умови”, – цитує прес-служба НЕК слова В. Ковальчука.
Україна не потребуватиме антрацитової групи вугілля через півтора року, повідомив міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик. “Через півтора року у нас не буде питання щодо антрацитової групи вугілля на теплоелектростанціях (ТЕСам). Щодо теплоелектроцентралів (ТЕЦам) ще буде”, – сказав міністр журналістам після засідання Кабінету Міністрів у середу. І.Насалик пояснив, що наразі триває переобладнання другого і п’ятого блоків Зміївської ТЕС, четвертого блоку Трипільської ТЕС. Крім того, зараз цим питанням активно займаються “ДТЕК Придніпровська ТЕС” і “ДТЕК Криворізька ТЕС”.
РЕФОРМИ.
Президент Україна Петро Порошенко сподівається, що цього тижня відбудеться призначення 120 нових суддів Верховного Суду України. “Я сподіваюся, що цього тижня – стукаю по дереву – у нас будуть призначені всі 120 за конкурсом нових суддів Верховного Суду як результат моєї конституційної реформи, і будуть ліквідовані старий Верховний Суд і Вищий спеціалізований суд”, – сказав президент на українсько-грузинському бізнес форумі у Батумі(Грузія) у середу. Президент зазначив, що в новому Верховному Суді громадяни України та іноземці, інвестори зможуть домогтися справедливості.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що ключовими пріоритетами Кабінету Міністрів України на друге півріччя 2017 року є пенсійна, освітня реформи, реформа охорони здоров’я, розробка земельної реформи. “Є багато завдань у нашому плані дій, але насправді ключові завдання такі: нам необхідно завершити пенсійну реформу, ухвалити закон про освіту, завершити напрацювання концепції в інтересах українського фермерства щодо земельних відносин, охорони здоров’я – прийняття пакета законопроектів про реформу”, – сказав він під час засідання Кабінету Міністрів України в середу.
Кабінет Міністрів України створив єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій та доручив його розробку Міністерству соціальної політики. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу. Уряд доручив Міністерству соціальної політики забезпечити створення реєстру до 20 грудня 2017 року. Сам реєстр почне свою роботу з 1 січня 2018 року.
Кабінет Міністрів України змінив пропорцію розподілу єдиного соціального внеску (ЄСВ) між фондами загальнообов’язкового соціального страхування і Пенсійним фондом України на користь останнього. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зачитав рішення серед ухвалених урядом на засіданні без обговорення. Згідно з наявним в агентства “Інтерфакс-Україна” проектом рішення, Кабмін збільшив пропорцію розподілу ЄСВ на користь Пенсійного фонду на 1,7766% – до 85,6215%.
Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку сільських територій, реалізація якої забезпечить поліпшення якості життя та економічного благополуччя сільського населення. Згідно з рішенням, що підтримали на засіданні уряду в середу, концепція сприятиме реалізації заходів, спрямованих на реформування системи управління розвитком сільських територій, активізації ініціативності та відповідальності сільських територіальних громад в регіонах, підвищенню зайнятості в селах.
Кабінет Міністрів України розширив перелік банків, до яких аграрії можуть звернутися для отримання компенсації вартості сільгосптехніки, банками, в статутному капіталі яких 75% і більше відсотків акцій належить державі. Згідно з рішенням, яке український уряд підтримав на засіданні в середу, сільськогосподарські товаровиробники зможуть отримувати часткову компенсацію вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва не тільки через держбанки зі 100% часткою держави в статутному капіталі, а й через банки, частка держави в статутному капіталі яких, становить 75% і більше.
Уряд України пропонує Верховній Раді підвищити в 2017 році ставки акцизного збору на 11,2% на алкогольні напої і тютюнові вироби у рамках передбаченої Податковим кодексом щорічної процедури індексації акцизів. Відповідний проект закону Кабінет Міністрів затвердив на засіданні в середу. Документ, зокрема, передбачає, що акциз на пиво буде збільшено з 2,78 грн/літр до 3,09 грн/літр, спирт – з 126,96 грн/літр до 141,18 грн/літр 100-відсоткового спирту, кріплені виноградні вина – з 8,02 грн/літр до 8,92 грн/літр, ігристі вина – з 11,65 грн/літр до 12,95 грн/літр. Згідно з підтриманим у середу парламентом законопроектом, акциз на сигарети за специфічною ставкою може зрости на 11,2% – до 495,46 грн за 1 тис. шт. без підвищення адвалорної ставки(12%).
Кабінет Міністрів України пропонує скасувати для Ощадбанку мінімальну фіксовану плату за використання тимчасово вільних коштів Пенсійного фонду (ПФ). Відповідний проект постанови було затверджено на засіданні Кабміну в середу без обговорення. Плата за використання цих коштів для Ощадбанку становить 50% облікової ставки НБУ, але не менше 14% річних, зазначається в пояснювальній записці до документа, наявного у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”.
Кабінет Міністрів України пропонує скасувати для Ощадбанку мінімальну фіксовану плату за використання тимчасово вільних коштів Пенсійного фонду (ПФ). Відповідний проект постанови було затверджено на засіданні Кабміну в середу без обговорення. Плата за використання цих коштів для Ощадбанку становить 50% облікової ставки НБУ, але не менше 14% річних, зазначається в пояснювальній записці до документа, наявного у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”. За даними Ощадбанку, показники залишку коштів ПФ часто змінюються. Понад 90% цих коштів зберігаються на рахунках “Укрпошти”, які, як правило, на наступний банківський день після вступу видаються готівкою для виплати пенсій. Відповідно Ощадбанк не може розміщувати ці кошти в прибуткові активи. У результаті банківський збиток за такими операціями в середньому за місяць становить близько 2 млн грн.
ЕКОНОМІКА.
Кабінет Міністрів уповноважив Міністерство фінансів на пролонгацію угоди з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про залучення EUR200 млн фінансування для реконструкції зруйнованої під час воєнних дій інфраструктури, а також для вирішення проблем переселенців. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідний проект розпорядження ухвалено урядом на засіданні в середу без обговорення. Згідно з пояснювальною запискою, станом на 1 січня 2017 року Україна вибрала тільки EUR15 тис. кредиту. При цьому умови угоди передбачають, що Україна може подавати заявки на залучення грошей до 31 грудня 2016 року. Відповідним листом сторони мають намір перенести дату резервування кредитів і останню дату перерозподілу грошей на 31 грудня 2017 року.
