Під час відкритого засідання Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України в Українському кризовому медіа-центрі представники уряду та експерти пояснили та прокоментували пропозиції щодо пенсійних виплат та реформи охорони здоров’я.
Перерахунок пенсій планують почати з 1 жовтня. Це дозволить ліквідувати несправедливу різницю у пенсійних виплатах залежно від року виходу на пенсію. «Осучаснення пенсій буде проводитися до рівня середньої заробітної плати, який призначений у 2017 році. За нашими підрахунками, приблизно 5,6 мільйонів пенсіонерів отримають підвищення. Воно буде абсолютно різним. Буде єдина формула обчислення пенсій і розмір підвищення буде залежати від стажу та заробітку», – пояснив Микола Шамбір, заступник міністра соціальної політики України.
Індексація пенсій – один із кроків, передбачених законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій», який вже прийнятий у першому читанні. Індексацію планують проводити щороку – якщо у бюджеті будуть кошти, за формулою «50 + 50»: 50% зростання середньої зарплати і 50% – інфляція.
Підвищення пенсійного віку замінили новими вимогати до стажу, який необхідний для виходу на пенсію: людина із більшим стажем отримує право більш раннього виходу на пенсію. Тим, хто має 25 років страхового стажу, із 2018 року можна буде виходити на пенсію у 60 років, з поступовим збільшенням протягом наступних років. Для отримання мінімальної пенсії необхідно мінімум 15 років страхового стажу. Із 15 роками стажу з 2018 року можна буде виходити на пенсію у 63 роки, згодом – у 65. Трудовий стаж, який був до 2004 року, увійшов у страховий стаж у повному обсязі, тому люди нічого не втрачають, запевнив Микола Шамбір.
Микола Шамбір також заявив, що обмежень у виплаті пенсій працюючим пенсіонерам не буде. «Із жовтня жодних обмежень у виплаті пенсій працюючим пенсіонерам не буде, пенсії відновлюються у повному розмірі», – зазначив він.
Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації убезпечення, головний експерт групи «Пенсійна реформа» Реанімаційного пакету реформ, наголосила, що важливо у підсумку вийти на таку систему, яка дозволить людям на пенсії отримувати принаймні 60% коштів, які вони у середньому заробляли за місяць. Суттєво покращило б ситуацію виведення зарплат «з тіні». В ідеалі, українцям потрібно дати доступ до усіх послуг з пенсійного забезпечення, які діють у розвинених країнах, починаючи з індивідуальних пенсійних рахунків. «Якщо ми не будемо мати механізмів концентрації нашого, хоч і маленького, але українського капіталу – економіка розвиватися не буде. Якщо у нас не буде економіки – не буде гідного медичного забезпечення і гідного пенсійного забезпечення», – підкреслила вона.
Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експерт Реанімаційного пакету реформ, нагадала суть змін системи фінансування та взаємодії пацієнта із лікарем, які передбачені медичною реформою. «Законопроект, про який ми говоримо, – це, передусім, збільшення ефективності видатків на охорону здоров’я. Залишається бюджетне фінансування. Буде розвиватися додаткове добровільне медичне страхування, якого сьогодні у нас немає – щоб це не були дві паралельні системи фінансування, а системи, які комплементарно доповнюють одна одну. Також це дозволить легалізувати кошти, які ідуть від пацієнтів у медзаклади», – пояснила експерт.
Вартість співоплати за послуги на вторинній ланці ще не розрахована через відсутність необхідної статистики. «Уже почався експеримент у 100 закладах охорони здоров’я, у рамках якого збирають статистику, щоб розрахувати вартість так званих діагностично-споріднених груп: встановлюється вартість не за окрему послугу, а лікування того чи іншого випадку хвороби. Ця методологія використовується у багатьох країнах світу», – зазначила Олександра Бетлій.
Експерт додала, що альтернативний законопроект про медичну реформу із нормою про обов’язкове медичне страхування, який противники урядового, можливо, подадуть у вересні, не вирішує наявні проблеми. «Це означає збільшення внесків від заробітних плат – а ЄСВ тільки скоротили для того, щоб детінізувати зарплати. Це означає додаткове джерело фінансування без вирішення структурних проблем, які існують. Зараз це недоцільно», – наголосила Олександра Бетлій.
