Із 200 експонатів виставки-проекту «Енеїда» 70% експонуються у Києві вперше – куратори

На День незалежності, 24 серпня, у Національному художньому музеї України відкривається виставка проекту «Енеїда». Підслоган виставки – візуальна історія легендарної поеми. Представлять 11 різних музеїв і більше 200 експонатів із різноманітних колекцій, починаючи від шедеврів Георгія Нарбута та Анатолія Базилевича до жодного разу не експонованих у Києві творів Мирона Левицького та Михайла Дерегуса. «Це вимір 140 років – дослідження, як змінювалася візуальна мова з кінця ХІХ століття до кінця ХХ століття. 70% усіх творів будуть показані у Києві вперше», – розповів Павло Гудімов, куратор виставки «Проект Енеїда», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Виставку організували Національний художній музей України та арт-центр «Я Галерея» за підтримки Фонду родини Загорій.

До експозиції увійдуть кілька десятків ілюстративних циклів до «Енеїди» Котляревського різних часів і у різній стилістиці – від перших ілюстрацій Порферія Мартиновича до 2000 року. Експонати з виставки об’єднали у каталог, де на 152 сторінках відображено зміну сприйняття і відображення того самого сюжету митцями-реалістами, експресіоністами, соцреалістами, народною творчістю, аж до мультиплікації у більш пізній період.

Ця хронологія допомагає розкрити і ідеологічні коди, притаманні тому чи іншому часу. «Такі виставки дуже потрібно для того, щоб розуміти, які перетворення були не тільки на історичному і художньому рівні, але й на рівні відчуття. Ми маємо нібито традиційну тему, але дуже нестандартний підхід з точки зору погляду. Я цей формат називаю «Вікі-виставка», де інформація дорівнює артефакту, тому що без інформації цей артефакт втрачає свою історію і цінність, яка є навколо, крім художньої», – пояснив Павло Гудімов.

Наприклад, розповів куратор виставки Данило Нікітін, у роки національно-визвольних змагань Георгій Нарбут створює символічно потужну ілюстрацію «Еней та його військо». У радянський час «Енеїда» Котляревського стала об’єктом міфологізації, так само, як і постать Тараса Шевченка та багатьох інших. «Енеїда» мала стати новим міфом про Україну, як середовищем, де усі споживають, гуляють і відпочивають. Так інтерпретував Україну художник Михайло Дерегус, який ілюстрував її у 30-ті роки. (…) Найцікавіші речі, створені у 60-ті роки, у часи відлиги, коли українське мистецтво могло розквітнути, незважаючи на радянські заборони», – розповів він.

«Це історія перетворення Енея малоросійського на Енея українського, малоросійського плачу за втраченим раєм – у повноцінний еротично-героїчний епос. Цікаво, що жоден з європейських народів такої історії перетворення Енея не бачив, і це значний вклад художників-українців у світову енеїдіаду», – зазначила Діана Клочко, куратор виставки.

У програмі, крім самої виставки – кураторські екскурсії від Павла Гудімова, Діани Клочко, Поліни Ліміної і Данила Нікітіна, ноктюрни, дитячі заходи, зустрічі й круглі столи зі знавцями та творцями образів «Енеїди» і сучасниками 1960-х років, коли твір отримав чи не найбільшу кількість візуальних втілень у мистецтві. Частина паралельної програми проходитиме у відродженому кафе «Еней», де можна буде також скуштувати страви, згадані у поемі Котляревського.

«Цей проект дійсно покаже у новому світлі «Енеїду» і наш музей. Для нас це буде проба різних варіантів музею, і, сподіваюся, вони у подальшому стануть гарною традицією», – зазначила Юлія Литвинець, директор Національного художнього музею України.

З детальною програмою можна ознайомитися на сторінці проекту у Фейсбуці, а також на сайті Національного художнього музею. Офіційне відкриття виставки – 24 серпня о 15-00, але відкривається вона вже зранку. Вартість вхідного квитка – 40 гривень, для відвідання паралельної програми – 30 гривень; на період офіційного відкриття вхід вільний. Виставка діятиме до 29 жовтня.