ВИСНОВКИ
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш виступив із заявою про реформу організації, на підтримку якої вже виступили 128 країн.«Наша спільна мета полягає в тому, щоб в XXI столітті ООН була більше зосереджена на людях, і менше на процесі, більше на наданні допомоги, і менше на бюрократії», – заявив генсек ООН. Дональд Трамп раніше заявляв, що наполягатиме на реформі і змінах в ООН, щоб зробити цю міжнародну організацію більш ефективною у вирішенні глобальних проблем.
Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішінгер вважає, що буде краще, якщо у миротворчій місії не братимуть участь країни-постійні члени Ради безпеки ООН. Натомість, на його думку, краще нехай в ній беруть участь військові азіатських країн, таких як Індія. Він вважає, що Росія слабша, ніж здається. Він вказав на те, що ВВП Росії менший, ніж в Італії. Але при цьому, РФ намагається поводитися так, ніби вона велика світова держава. «Ведомости» повідомляють, що уряд РФ хоче позапланово підвищити акцизи на паливо, щоб пустити додаткові гроші на дороги в Калінінградській області і окупованому Криму. Таким чином, за даними “Ведомостей”, при індексації на інфляцію середня ціна палива може перевищити в 2018 році 40 руб., а це психологічна позначка. Додаткові доходи бюджетної системи складуть 55-60 млрд руб.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що ситуація навколо ідеї про направлення миротворчої місії на Донбас буде залежати від конструктивності позиції Києва і Вашингтона. При цьому він закликав “не розмивати суті російського пропозиції”, де мова йде про місію ООН, яка повинна забезпечити безпеку співробітників ОБСЄ, які працюють у зоні конфлікту.
Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен після відвідування зони проведення АТО заявив, що «ми повинні надати Україні захисні системи». Натомість впливовий американський політик, екс-глава Пентагону Роберт Гейтс вважає, що поставка Україні американської оборонної зброї тільки спровокує Путіна на більш жорсткі дії на Донбасі. «Росія набагато ближча до ваших кордонів, аніж ми. Більше того, російські військові вже є всередині ваших кордонів. Тому Путін має неймовірну спроможність до ескалації конфлікту на Сході України», – зазначив Гейтс. Він також зазначив, що вважає політику запровадження санкцій проти Росії правильною, проте закріплення це на рівні закону – ні, адже, на його думку, президент США повинен мати простір для маневрів.
Спецпредставник США Курт Волкер вважає що як Україна, так і Грузія не готові до вступу у НАТО. Однак, він зауважив, що Грузія все ж таки ближча до вступу. Міністр оборони України Степан Полторак відзначає безпрецедентність допомоги з боку НАТО у питанні реформування оборонних можливостей України. Він наголосив на важливості Комплексного пакета допомоги, затвердженого в 2016 році на засіданні Альянсу в Польщі. Він також зазначив, що МО працюють 65 радників НАТО.
Торговий представник України Наталія Микольська повідомила, що МЕРТ проаналізує поглиблення торгівлі з Європейським Союзом та ініціює модифікацію умов вільної торгівлі. МЕРТ планує визначити оптимальний формат співпраці в рамках Зони вільної торгівлі або митного союзу з ЄС у короткостроковій і довгостроковій перспективі. Експерт «Європейської правди» Юрій Панченко зауважує, що у проголошеній стратегії приєднання України до митного союзу ЄС є своє підводне каміння. Перше – це те, що для України таке приєднання буде вигідне за умови збільшення експорту до ЄС до рівня 80-85% (нині 40%). Друге – можливість виключення з цього списку агропродукції. Третє – необхідність перезапускати існуючі угоди України про ЗВТ. Є також побоювання, що приєднання до митного союзу ЄС може заблокувати подальші прагнення України на отримання членства у ЄС.
Bloomberg пише, що затримка з траншем від МВФ поставила під питання зобов’язання влади України, де політики “старої гвардії” часто не хочуть виступати проти системи, завдяки якій вони отримують вигоду. «Якщо подивитися на історію програм МВФ, всі вони починаються з ентузіазмом. Але як тільки вимучені реформи починаються, ми спочатку говоримо про затримки, потім про зупинку, а потім про закриття програми», – сказав експерт Лутц Роехмаєр, який працює на Landesbank Berlin Investment GmbH. Роехмаєр вказує на те, що співпраця з МВФ все ще продовжується і п’ятий транш, хоч і з запізненням, але буде виплачений Україні. Хоч Landesbank Berlin Investment володіє значною часткою українського боргу, компанія не збирається купувати нові українські євробонди, тому що вони “надто довгострокові”.
Україна розмістила єврооблігації на $3 мільярди під 7,375% річних з 15-річним терміном погашення. Петро Порошенко відзначив, що «до цього Україна не залучала такого обсягу, ніколи не залучала на термін 15 років. Це неймовірно позитивна оцінка інвесторами реформ, які відбуваються в Україні». Емітент на Ірландській фондовій біржі повідомив, що Україна в рамках зробленої нею оферти отримала пропозиції про викуп єврооблігацій з погашенням у 2019 році на загальну номінальну суму $1 млрд 160,905 млн і єврооблігацій з погашенням у 2020 році на $415,152 млн. Згідно з ним, єврооблігації-2019 викуповуються за ціною 106% від номіналу, єврооблігації-2020 – 106,75% від номіналу. Разом із зазначеною сумою буде також виплачено накопичені відсотки, які, враховуючи процентну ставку за облігаціями в 7,75% річних, становлять $5,17 на кожні $1 тис. номіналу.
Текст проекту держбюджету-2018 з’явився на сайті ВР. За словами Гройсмана, цей проект бюджету є бюджетом розвитку. Кабмін пропонує Раді прийняти держбюджет-2018 з доходами 877 мільярдів гривень і видатками 948,1 мільярда гривень. Прогнозний курс гривні на кінець 2018 рік – 30,1 грн. Також в 2018 році Кабмін планує державні запозичення в рамках фінансування загального фонду державного бюджету обсягом 214,961 млрд грн, зокрема зовнішні – 91,2 млрд грн. Уряд передбачає середньозважену ставку за внутрішніми запозиченнями на рівні 12% річних, зовнішніми – близько 9% річних. Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2018 рік прогнозується у розмірі 175,7 мільярда гривень, що на 46,17 мільярда гривень більше, ніж у 2017 році. НБУ повідомив, що Валовий зовнішній борг України на початок липня становив $ 114,836 млрд, що на 1,05% більше, ніж на початок квітня 2017 року.
Кабмін пропонує збільшити фінансування НАЗК до 683,5 млн грн, що на 78 млн грн більше, ніж у 2017 році, з них 513,67 млн грн пропонується направити на фінансування статутної діяльності політичних партій (на 71 млн грн більше, ніж у 2017 році) . Порівняно з 2017 роком фінансування НАБУ пропонується збільшити на 83,5 млн грн, САП – зменшити майже на 3,3 млн грн. На фінансування Генеральної прокуратури України (без САП) пропонується виділити 6,65 млрд грн, що на 946,3 млн грн більше, ніж у 2017 році. Також пропонується збільшити видатки на державну охорону органів влади і чиновників на 182 млн гривень порівняно з цим роком.
Спікер парламенту Андрій Парубій повідомив, що цього тижня Рада має ухвалити судову та пенсійну реформи і почати розглядати медичну. Він також підтвердив той факт, що БПП та НФ ведуть переговори про об’єднання, проте, рішення з цього приводу немає. Він зазначив, що у парламенті достатньо членів коаліції, однак уник питання щодо їх кількості. Парубій також повідомив, що «Воля народу» продовжить своє існування, адже є дві заяви про вхід до даної депутатської групи.
Сергій Тігіпко має намір купити у Сбербанку 99,9% акцій ПАТ “ВіЕс Банк”.
В Україні набула резонансу стаття The Guardian, у якій йдеться, що за останні 5 років влада Кіпру залучила в країну більше 4 мільярдів євро, продаючи громадянство за схемою “золотої візи”. За даними видання, серед власників кіпрського паспорта є російські олігархи і представники української еліти, яких звинувачують в корупції. Українські ЗМІ дізналися, що Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов , а також Костянтин Григоришин та Костянтин Стеценко отримали громадянство Кіпру в обмін на інвестиції в цю країну. Представники Коломойського та Боголюбова підтвердили дану інформацію.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- «Справа 2 травня»: прокуратура пообіцяла оскаржити вирок суду (221 публікацій у ЗМІ)
- Загибель дітей під час пожежі в дитячому таборі: Суд заарештував співробітницю, відповідальну за пожежну безпеку (214 публікацій у ЗМІ)
- Суд над Саакашвілі перенесли на п’ятницю (145 публікацій у ЗМІ)
- Трамп зробив заяву щодо реформування ООН (51 публікація у ЗМІ)
- Українські олігархи купили собі громадянство Кіпру (38 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Росія слабша, ніж здається. Вона демонструє зміну позиції, пропонуючи відправити миротворців ООН в Донбас. Але цю пропозицію потрібно дуже детально вивчити і перевірити, чи вийде з цього щось правильне. Про це в інтерв’ю Die Welt сказав голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішінгер, додаючи, що, на його думку, не правильно повністю відкидали ініціативу Москви, вважаючи її від початку пасткою. Водночас, він радить, щоб у миротворчій місії не брали участь країни-постійні члени Ради безпеки ООН. Натомість, на його думку, краще нехай в ній беруть участь військові азіатських країн, таких як Індія.
Ситуація навколо ідеї про направлення миротворчої місії на Донбас буде залежати від конструктивності позиції Києва і Вашингтона. Про це заявив журналістам прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи перспективи розгляду в ООН пропозиції про розміщення миротворців на Донбасі, повідомляє ТАСС. “Звичайно, зараз все залежатиме від того, наскільки конструктивну позицію займуть і Київ, і Сполучені Штати Америки”, – сказав Пєсков. При цьому він закликав “не розмивати суті російського пропозиції”, де мова йде про місію ООН, яка повинна забезпечити безпеку співробітників ОБСЄ, які працюють у зоні конфлікту. Пєсков також додав, що графік президента РФ Володимира Путіна не дозволив йому взяти участь в сесії Генасамблеї ООН.
Генеральний секретар НАТО (2009-2014), радник президента України Андерс Фог Расмуссен переконаний, що Україні необхідно надати захисні системи. “Ми повинні надати Україні захисні системи. Мій перший звіт зі східноукраїнської контактної лінії”, – написав А. Расмуссен в своєму офіційному акаунті в соцмережі Твіттер в понеділок увечері.
Спеціальний представник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер вважає, що Україна і Грузія поки що не готові до вступу в Північноатлантичний альянс. Разом з тим, на його думку, порівняно з Україною, у Грузії більше прогресу. “Я маю на увазі прозорість, той внесок, який Грузія зробила у глобальну безпеку, реформи у сфері оборони, боротьбу з корупцією і т.д., однак не думаю, що сьогодні хтось скаже в НАТО, що ми готові прийняти Грузію”, – сказав К. Волкер в інтерв’ю грузинській газеті “Квіріс палітра” (“Палітра тижня”), опублікованому в понеділок.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Нью-Йорку (США) обговорив з міністрами закордонних справ Швеції Маргот Валльстрем і Польщі Вітольдом Ващиковським шляхи взаємодії у рамках Ради безпеки ООН.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) проаналізує поглиблення торгівлі з Європейським Союзом та ініціює модифікацію умов вільної торгівлі, повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська. Згідно з повідомленням на сайті відомства, МЕРТ планує визначити оптимальний формат співпраці в рамках Зони вільної торгівлі або митного союзу з ЄС у короткостроковій і довгостроковій перспективі.
ЕКОНОМІКА.
Україна розмістила єврооблігації на $3 мільярди під 7,375% річних з 15-річним терміном погашення. Про це заявив президент України Петро Порошенко. “Сьогодні ми можемо підвести перші підсумки. Україна вийшла на ринок запозичень і залучила $3 млрд. Причому залучила на рекордний термін – ніколи до цього Україна не залучала такого обсягу, ніколи не залучала на термін 15 років. Це неймовірно позитивна оцінка інвесторами реформ, які відбуваються в Україні. Це коли кожен інвестор своїм доларом голосує за успіх реформ”, – сказав він під час зустрічі з міжнародними інвесторами в Нью-Йорку.
Перше після тривалої перерви розміщення суверенних єврооблігацій України, підсумки якого наразі тривають, мало високий попит серед інвесторів – перепідписка на нього була шестиразовою, заявив президент України Петро Порошенко. “Це яскраве свідчення того, що весь світ сьогодні грошима голосує за віру в Україну і за ефективність наших реформ”, – сказав він на зустрічі з лідерами української громади в Нью-Йорку в понеділок. Водночас глава держави не уточнив інших результатів розміщення.
Україна в рамках зробленої нею оферти отримала пропозиції про викуп єврооблігацій з погашенням у 2019 році на загальну номінальну суму $1 млрд 160,905 млн і єврооблігацій з погашенням у 2020 році на $415,152 млн і вирішила задовольнити всі з них, повідомив емітент на Ірландській фондовій біржі в понеділок. “Заявник цим повідомляє, що загальна остаточна прийнята сума (до викупу) становить $1 млрд 576,057 млн”, – зазначено в документі. Згідно з ним, єврооблігації-2019 викуповуються за ціною 106% від номіналу, єврооблігації-2020 – 106,75% від номіналу. Разом із зазначеною сумою буде також виплачено накопичені відсотки, які, враховуючи процентну ставку за облігаціями в 7,75% річних, становлять $5,17 на кожні $1 тис. номіналу.
Кабмін пропонує Раді прийняти держбюджет-2018 з доходами 877 мільярдів гривень і видатками 948,1 мільярда гривень. Про це йдеться в проекті Закону про Державний бюджет України на 2018 рік, опублікованому на сайті Ради. “Видатки Державного бюджету України у сумі 948,1 млрд гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 878,4 млрд гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 69,6 млрд гривень”, – йдеться в проекті закону.
Кабінет Міністрів України в 2018 році планує державні запозичення в рамках фінансування загального фонду державного бюджету обсягом 214,961 млрд грн, зокрема зовнішні – 91,2 млрд грн. Відповідні показники містяться в додатку до проекту закону “Про Державний бюджет України на 2018 рік”, оприлюдненому на сайті Верховної Ради в понеділок. У документі уточнюється, що держбюджет на 2017 рік передбачає залучення за підсумками року 174,787 млрд грн, зокрема на зовнішньому ринку 70,88 млрд грн. Уряд передбачає середньозважену ставку за внутрішніми запозиченнями на рівні 12% річних, зовнішніми – близько 9% річних. Разом з тим, умови державних запозичень можуть змінюватися залежно від впливу зовнішніх політичних, економічних і військових факторів, вказано в документі.
Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2018 рік прогнозується у розмірі 175,7 мільярда гривень, що на 46,17 мільярда гривень більше, ніж у 2017 році. Про це йдеться в проекті закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”, який оприлюднено на сайті Верховної Ради. Використання цих коштів буде відображено у спеціальному фонді державного бюджету в розрізі головних розпорядників – отримувачів таких кредитів. На погашення зовнішнього державного боргу піде 61 701,3 млн грн, або на 30 763,3 млн грн більше плану на 2017 рік, погашення внутрішнього державного боргу – 114 024,2 млн грн, або на 15 403,2 тис. грн більше плану на 2017 рік.
Прогнозний курс гривні на кінець 2018 рік в урядовому проекті закону “Про Державний бюджет України на 2018 рік” становить 30,1 грн/$1, зазначено в пояснювальній записці до документа. Згідно з документом, з урахуванням такого прогнозу загальний розмір прямого держборгу до початку 2019 року становитиме 1 трлн 999,35 млрд грн, або 61,5% ВВП, гарантований держборг – 747,55 млн грн, а сумарний держборг – 84,6% ВВП . Раніше міністр фінансів Олександр Данилюк уточнював, що проект держбюджету-2018 заснований на прогнозі середньорічного курсу 29,3 грн/$1.
Валовий зовнішній борг України на початок липня становив $ 114,836 млрд, що на 1,05% більше, ніж на початок квітня 2017 року, повідомляється на веб-сайті Національного банку України (НБУ). Загалом з початку року валовий зовнішній борг країни зріс на 1,16%. Як уточнює центробанк, борг держуправління в квітні-червні зріс на 2,36% – до $37,315 млрд, зобов’язання НБУ – на 18,45%, до $ 7,582 млрд. Динаміка з початку року відповідно становила 2,59% і 21,47%. Урядовий борг і зобов’язання НБУ представлені виключно довгостроковими запозиченнями.
Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України у квітні-червні 2017 року проти аналогічного періоду 2016 року становило 2,3% порівняно з 2,5% у першому кварталі 2017 року, таку уточнену оцінку оприлюднила Державна служба статистики в понеділок. Як повідомлялося, в середині серпня Держстат оперативно оцінив показник другого кварталу у 2,4% ВВП. Водночас уточнена оцінка зростання проти попереднього кварталу з урахуванням сезонного чинника залишилася колишньою – 0,6%.
Кабінет Міністрів України пропонує Верховній Раді виділити в 2018 році 857 млн грн на діяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), 683,5 млн грн – Національного агентства щодо запобігання корупції (НАЗК) і 116 млн грн – Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ( САП).
РЕФОРМИ.
Спікер парламенту Андрій Парубій в ході погоджувальної ради озвучив план роботи Ради на поточний пленарний тиждень. Парубій нагадав, що минулого пленарного тижня Рада почала розглядати судову реформу, однак встигла розглянути лише 700 поправок з 4383. “Я закликаю всі фракції і комітети, щоб ми більш ефективно працювали на цьому тижні, оскільки на порядку денному стоїть величезна кількість законів, яких чекають голови комітетів”, – сказав він. Спікер парламенту звернув особливу увагу депутатів на законопроекти, які йдуть після судової реформи – пенсійна, медична реформи.
СКАНДАЛ ІЗ КІПРСЬКИМ ГРОМАДЯНСТВОМ.
Відомі українські бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, а також Костянтин Григоришин та Костянтин Стеценко отримали громадянство Кіпру в обмін на інвестиції в цю країну. Про це повідомляє видання The Guardian. Так, за інформацією речника Коломойського, той отримав паспорт Кіпру, “враховуючи його значні інвестиції в цю країну”. Адвокат, що представляє інтереси Боголюбова, повідомив те саме про свого клієнта. За його словами, Боголюбов отримав громадянство Кіпру у 2010 році “в обмін на значні інвестиції в країну (через певні компанії), і це повністю відповідало вимогам законодавства на той час”.
За останні 5 років влада Кіпру залучила в країну більше 4 мільярдів євро, продаючи громадянство за схемою “золотої візи”, повідомляє в неділю, 17 вересня, британська газета The Guardian. За даними видання, серед власників кіпрського паспорта є російські олігархи і представники української еліти, яких звинувачують в корупції. Газета ознайомилася зі списком із сотень імен, які отримали кіпрське громадянство таким чином, проте конкретних прізвищ видання не називає. The Guardian лише зазначає, що серед них є “відомі підприємці та особи зі значним політичним впливом”, в тому числі і колишній депутат Держдуми РФ, а також засновники найбільшого комерційного банку України. Всього в 2016 році громадянство за “золотою візою” отримали 400 осіб.
СИТУАЦІЯ ІЗ СААКАШВІЛІ.
Слухання у справі про протокол Держприкордонслужби України щодо екс-президента Грузії, лідера партії “Рух нових сил” Михайла Саакашвілі про незаконний перетин держкордону України перенесли на 11 годину 22 вересня. Таке рішення прийняв суддя, що розглядає складений співробітниками Державної прикордонної служби України про події 10 вересня на пункті пропуску через кордон “Шегині” протокол.
Галицькій районний суд Львова на засіданні в понеділок розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу колишньому заступнику генерального прокурора України Давіду Сакварелідзе у вигляді особистого зобов’язання і визнав обґрунтованою висунуту йому підозру в скоєнні кримінальних правопорушень. Як повідомляє прес-служба прокуратури Львівської області, раніше, 16 вересня, було завершено розгляд клопотання про обрання Д.Сакварелідзе запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.
Спеціальний представник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер не бачить підстав для створення в Україні “політичної драми” через ситуацію з екс-президентом Грузії, колишнім головою Одеської обласної адміністрації Михеілом Саакашвілі. “Саакашвілі може захищати свої інтереси в суді. Немає підстав для того, щоб із цієї ситуації виникла політична драма. Україна має продовжити вирішувати ті важливі питання, які стоять на порядку денному. Це буде добре для України”, – заявив К.Волкер в інтерв’ю грузинській газеті “Квіріс палітра” (“Палітра тижня”), яке було опубліковано в понеділок.
На зустрічі після повернення екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі до України міський голова Львова Андрій Садовий не говорив з ним про об’єднання. Про це Садовий розповів в інтерв’ю “Українській правді”, відповідаючи на запитання про зустріч опозиційних політиків 10 вересня у Львові. “Йшлося не про об’єднання, а стосовно важливості спільної праці і спілкування. Тому що дуже часто українці об’єднуються перед розстрілом. А це вже буває запізно. Треба уміти працювати разом, за круглим столом”, – сказав він. “З ним було достатньо багато українських політиків. Насправді ми не мали якоїсь предметної довгої розмови. Це були певні емоції. Потім колеги пішли повечеряти і на цьому зустріч припинилася”, – додав Садовий.
