Під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі експерти висловили свою точку зору щодо проекту державного бюджету на 2018 рік. 22 вересня прем’єр-міністр України представить документ у Верховній Раді.
Згідно з проектом бюджету, наступного року очікується економічне зростання на 3%, рівень інфляції – 7%. На кінець 2018 року в бюджет закладено курс гривні на рівні 30,1 гривні за долар. У проекті бюджету зазначено, які міністерства отримають у 2018 році найбільше додаткових ресурсів. Серед міністерств, на які планують виділити найбільше коштів – Міністерство охорони здоров’я (15,3 млрд. грн.), Міноборони (14,5 млрд. грн.) та Міністерство фінансів (13,3 млрд грн.).
Серед топ-5 сфер, які отримали найбільше видатків на розвиток – шляхове будівництво, оборонно-промисловий комплекс, регіональний розвиток, підтримка агропромислового комплексу та енергетика. На думку Ярослава Жаліла, керівника економічних програм ІСЕД, це пов’язано з тим, що 2018 рік – передвиборчий, і уряд намагається концентруватися на видатках для розвитку тих галузей, в яких можна досягнути швидкого результату, щоб показати виборцям позитивні зрушення.
Анатолій Максюта, голова Правління Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД), зауважив, що у цьому році очікували економічне зростання на 3%, отримали – 1,8%. Запланований рівень інфляції у 2017 році не мав перевищити 8%, сьогодні позначка перевищила 11%. «Якщо підсумувати бюджет як наслідок економічної ситуації у країні та прогноз на майбутнє, то фундаментальних підстав для швидкого економічного зростання немає», – заявив він.
Основні джерела бюджетних надходжень, передбачені проектом – власне доходи бюджету, запозичення та приватизація. «Уряд планує [отримати] 22,5 мільярдів від приватизації. Якщо ці кошти отримані не будуть, то потрібно буде запозичувати та компенсувати. Борг ще більше зросте. Приватизація – це продаж державних активів. Якщо ми їх продамо, ми отримаємо разові доходи, направимо їх на погашення боргу і позбавимося цих доходів. Іде полеміка про те, що треба все продати, бо держава не здана управляти цією власністю. Ми за те, щоб приватизація була обґрунтована», – зазначив пан Максюта.
Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики, серед ризиків бюджету називає те, що проект сформували без офіційно затверджених основних напрямків бюджетної політики, велике зростання видатків на обслуговування державного боргу, зниження видатків на субсидії за житлово-комунальні послуг, невизначеність, як мають витрачатися кошти, виділені на потреби МОЗ. Наприклад, 13 мільярдів закладено на функціонування установи Національної служби здоров’я, яка ще не створена. «Три місяці для того, щоб створити установу – чесно кажучи, трішки замало […]. Важливий елемент – це ефективність використання бюджетних грошей. Передбачити можна значні суми, але вони можуть піти кудись не туди», – наголосила експерт.
Радник Президента України Ігор Уманський наголосив, що для того, щоб аналізувати реалістичність бюджету та його балансу, необхідно враховувати ситуацію станом на кінець поточного року. «Всі ми бачимо серйозне викривлення після змін до Бюджетного кодексу щодо бюджетної децентралізації. Сьогодні ми маємо спотворену ситуацію між бюджетами різного рівня […]. Ми маємо ситуацію, коли районні бюджети у нас фактично лишилися сам на сам з усіма проблемами, які у них є, а основний ресурс іде у найбільші міста», – підкреслив він.
Віктор Мазярчук, керівник Офісу економічного та фінансового аналізу Верховної Ради України, висловив тезу про те, що для ефективного використання бюджетних коштів потрібне розуміння, яких цілей хоче досягнути уряд. «В нас стратегічні цілі не пов’язані з бюджетом. А якщо пов’язані – нема конкретики […]. Нема цифр, нема конкретики, по якій можна оцінити ефективність уряду та міністерств», – зауважив він.
Ігор Шумило, екс-член правління Національного банку України, зауважив, що Україні потрібен середньостроковий бюджет, адже цілі та завдання, які ставляться урядом, дуже складно вирішити протягом одного року. «В такому вигляді, в якому є бюджет, я не думаю, що його треба приймати. А взявши його за основу, не можна зробити бюджет більш якісним. Ще є можливість змінити ситуацію. Краще мати якісний бюджет навіть через певний час, ніж приймати документ, який нічого не змінить», – уточнив пан Шумило.
