Комплексний моніторинг позицій України в основних світових рейтингах – корисний інструмент як для інвесторів, так і для самої держави. Для інвесторів це один з показників привабливості країни; для суспільства – можливість подивитися на країну у глобальному контексті та робити глибши дослідження бизуючись на даних; для державних діячів – можливість побачити, наскільки ефективною була робота у різних секторах, – зазначили організатори проекту, управляючий партнер агенції Zeitgeist Design Володимир Кадигроб та співзасновник UCMC, президент One Philosophy Group Наталія Попович, які були модераторами дискусії за участі експертів та громадських діячів, присвяченої презентації проекту «Україна в глобальних рейтингах» в Українському кризовому медіа-центрі.
«Україна в глобальних рейтингах» – це спільна ініціатива студії Zeitgeist Design, VoxUkraine та видання “Українська правда”, реалізована за підтримки фонду WNISEF – Western NIS Enterprise Fund, який об’єднав ключові міжнародні Індекси та рейтинги, у яких присутня Україна. В інфографіці можна прослідкувати динаміку зміни позицій України в роки до та після Революції Гідноті і старту реформ. Аналіз динаміки здійснили експерти VoxUkraine.
«Ми любимо у новинах і різних матеріалах казати про місце України у певному рейтингу, але це може вириватися із контексту. За одним рейтингом складно пояснити, що відбувається в країні і яке її місце, але коли аналізуєш багато рейтингів, ти можеш зрозуміти, у яких сферах Україна дійсно змінюється завдяки людському капіталу і проведеним реформам; які сфери є проблемними, – зазначила Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор видання «Українська правда». – Я часто стикаюся з думкою, що нам тут, у країні, здається, що зміни відбуваються дуже повільно. У той же час, коли ти їдеш кудись, або люди приїздять сюди, кажуть, що в Україні відбулися суттєві зміни. Цей проект – портрет України, такої, як нас бачать у світі».
«Один рейтинг може бути досить суб’єктивним, ним легко маніпулювати. Цей проект показує Україну у розрізі майже усіх репрезентативних рейтингів. Це зовсім нова річ, яку досі ніхто не робив, і в цьому, я вважаю, найбільша цінність цього проекту», – додав Борис Давиденко, головний редактор VoxUkraine.
У кінцеву варіанті у вибірку увійшло майже 40 рейтингів і Індексів. Їх розбили на 5 основних напрямків – економіка, свобода, корупція, держава та людський капітал. При цьому експерти врахували побічні фактори, такі як зміна кількості країн-учасниць рейтингу. У рейтингу “Легкість ведення бізнесу” Україна виросла із 90-го місця у 2014 році до 80го у 2016 році. В Індексі людського розвитку позиція погіршилася із 81 місця у 2014 році до 84-го у 2016. Найбільше погіршилися позиції України в Індексі добробуту (-12 позицій у 2016 році), покращилися – в Індексі конкурентоздатності, на 11 пунктів (81 місце зі 137, за версією Світового економічного форуму у 2017), та в Індексі податкового навантаження – на 23 пункти (84-те місце зі 190 станом на 2016 рік). (http://www.pravda.com.ua/cdn/graphics/ratings/)
«Для мене KPI (ключові показники ефективності) – один із ключових елементів управління. А рейтинги – це один із підвидів KPI, які оцінюють країну у різних її вимірах. Але KPI не є самоціллю – це як інструмент «заміру температури»: вони дають зрозуміти, що треба зробити, щоб вплинути на зміну самого рейтингу. Ми маємо шукати, як «вилікувати» ситуацію в країні у різних сферах», – зазначив Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента України.
«KPI потрібні, тому що якщо немає кількісних показників – немає про що розмовляти. […] Але потрібно враховувати усі рейтинги. Тому цей проект дуже важливий, – зазначив Тимофій Мілованов, почесний президент Kyiv School of Economics. – Цей проект показує також, що немає простих відповідей на питання. Це важливо для суспільства: усі сваряться про «зраду» і «перемогу», але усі праві по-своєму, тому що для усіх важливіші різні речі. І можливість порівняти велику кількість рейтингів дозволяє нам бути більш конструктивними», – додав він
Експерти зауважили, що рейтинги не завжди об’єктивно відображають реальність: багато залежить від якості методології, від того, чи намагалася держава через точкові формальні зміни покращити позиції в рейтингу; як корелюють показники рейтингу в одній сфері з рейтингами у суміжних сферах. Саме тому важливо порівнювати показники багатьох рейтингів та бачити, хто сусіди України у цих рейтингах. Порівнюючи позиції у рейтингу декількох країн, важливо враховувати різницю обставин у кожній з них.
Дмитро Шимків наголосив також, що місце у рейтингу не повинне бути самоціллю – необхідно враховувати увесь комплекс факторів і шукати максимально збалансовані рішення. Наприклад, надмірна дерегуляція ставить під питання безпеку на виробництві, безпечність продукції тощо.
На думку Любомира Маркевича, директора з комунікацій UkraineInvest, рейтинги більш важливі все ж для внутрішньої аудиторії, ніж зовнішньої. Крім того, додав Любомир Маркевич, Україні важливо більше розповідати світові про успіх, якого вже вдалося досягти у певних сферах – як, наприклад, у точних науках, і підсилювати свої позиції та якість освіти у сферах, які найбільш значущі у сучасному світі.
«Ми маємо звернути увагу на ті Індекси, які можуть перевести Україну в категорію брендових країн. Якщо ми вийдемо у категорію брендових країн – це те, що дозволяє нам капіталізувати не окремі підприємства, а країну в цілому», – додав Володимир Лупацій, директор Центру соціальних досліджень «Софія».
