Огляд ЗМІ за 27 вересня 2017

Пресцентр УКМЦ

ВИСНОВКИ

Держдума РФ прийняла заяву про неприпустимість запровадження обмежень в Україні для здобуття освіти рідними мовами корінними народами і національними меншинами. У РФ побачили «етноцид» у даному законі та планують розіслати в ООН, Міжпарламентський союз, Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць СНД, ПА ОДКБ, ПА ОБСЄ, ПАРЄ, Генсеку Ради Європи, до парламентів європейських держав. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія також апелюватиме до Договору про дружбу і стратегічне партнерство між Росією та Україною, який де-юре залишається чинним. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що Україна «не може орієнтуватися на державу-агресора» у питанні розвитку України.

Екс-посол України в Угорщині Дмитро Ткач вважає, що якщо ситуація з мовною нормою закону про освіту в Україні не буде вирішена, можна очікувати демаршів з боку угорського уряду, зокрема відкликання посла. Лілія Гриневич вважає, що «в такій відверто агресивній позиції більше політики, ніж питань освіти та захисту прав національних меншин». Гриневич також уточнила, що пособи імплементації статті закону “Про освіту” щодо мови навчання буде уточнено в законі “Про загальну середню освіту”. Міністр наголосила, що будь-які зміни або уточнення до статті закону “Про освіту”, яка стосується мови навчання, можуть бути внесені вже після висновків Венеціанської комісії. Гриневич також уточнила, що висновки Венеціанської комісії Україна розраховує отримувати у кінці осені.  

Слідчі відпрацьовують чотири основні версії детонації боєприпасів на території арсеналу ЗСУ в Калинівці, основна версія – «диверсія». Прем’єр Володимир Гройсман вважає, що знищення арсеналу у Калинівці «знищений не випадково». «Я пам’ятаю Маріуполь, я пам’ятаю Балаклію, сьогодні вже Вінниця. Розумні роблять висновки, дурні повторюють помилки,» – зазначив Гройсман. Дане питання також обговорювалося за участі Петра Порошенка і представників силових відомств. Нардеп Антон Геращенко заявив, що має намір ініціювати у ВР питання про звернення до президента з пропозицією відправити у відставку главу Генштабу ЗСУ Віктора Муженка та його заступника, відповідального за безпеку військових складів. «Місце Віктора Муженка має посісти молодий і відповідальний офіцер Збройних сил, який має очолити процес справжньої, а не фейкової реформи нашої армії і флоту», – вважає Геращенко.

У Держслужбі експортного контролю України заявили, що звинувачення неурядових Amnesty International та OССRP в порушенні Україною міжнародних зобов’язань у сфері експортного контролю не мають підґрунтя для правових оцінок. «Жодних претензій від країн-учасниць режимів чи членів ООН на адресу України у невиконанні міжнародних зобов’язань не висувалося, оскільки наша держава не здійснювала постачань озброєнь усупереч міжнародним та національним обмеженням», – наголосили в держслужбі. Нардеп Ірина Фриз вважає, що кампанія з дискредитації України на світовому ринку зброї триватиме з метою витіснення її з ринку озброєння і зриву надання летального озброєння оборонного призначення США.

Директор НАБУ Артем Ситник вважає обманом ініціативу створення Антикорупційних палат і наголошує на важливості створення Спеціалізованого антикорупційного суду як необхідного елемента антикорупційної реформи в Україні. Він зазначив, що в цьому, по суті, немає нічого нового, оскільки в Україні вже функціонують спеціалізовані суди. Колишній експерт USAID Джош Коен в статті для Atlantic Council пише, Україні варто зробити 4 кроки, щоб подолати застій антикорупційної реформи. На його думку, це перезавантаження ВСУ та утворення Антикорупційного суду. Також це вирішення питання із обранням незалежного аудитора для НАБУ та скасування вимоги декларацій для антикорупційних ГО.

Центральний апарат ДФС буде збільшено на 146 держслужбовців, або на 9,5%. Такі зміни пов’язані з запуском і модернізацією різних електронних сервісів: єдиної бази індивідуальних консультацій, електронного кабінету платника податків, системи моніторингу податкових накладних.

Кабінет Міністрів схвалив проект закону про корпоративне управління в держбанках. Міністр фінансів Олександр Данилюк зазначив, що у проекті закону «передбачено створення наглядових рад, де більшість членів є незалежними професіоналами, яких відбирають за чіткою і прозорою процедурою». Наглядова рада держбанків складатиметься з семи членів, з яких п’ять незалежні і два – представники держави. Міністр додав, що відповідне рішення є черговим кроком у напрямі комплексної реформи держбанків, спрямованої на підвищення ефективності їхньої роботи та відновлення кредитування.

Україна посіла 81-е місце в Глобальному рейтингу конкурентоспроможності складеному фахівцями Світового економічного форуму. На першому місці – Швейцарія, у топ-5 також увійшли США, Сінгапур, Нідерланди та Німеччина. Україна в рейтингу розташувалася між Бразилією і Бутаном. Порівняно з минулим роком Україна піднялася на чотири позиції. До найбільш проблематичним факторів, що впливають на конкурентоспроможність української економіки, експерти віднесли інфляцію, корупцію та політичну нестабільність.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Експерти назвали зону ураження снарядів, які детонують у Калинівці (1486 новин)
  • Гриневич 6 жовтня обговорить з генсеком Ради Європи закон про освіту в Україні (205 новин)
  • Фейгін розповів про подальші плани адвокатів Умерова (91 новина)
  • Трамп заявив про готовність нанести “нищівний удар” по КНДР (55 новин)
  • “Мовна стаття” буде уточнена і закріплена у законі про загальну середню освіту (48 новин)

СКАНДАЛ НАВКОЛО МОВНОГО ЗАКОНУ.

Держдума РФ прийняла заяву про неприпустимість запровадження обмежень в Україні для здобуття освіти рідними мовами корінними народами і національними меншинами. “Підписаний президентом України Закон “Про освіту” стане актом етноциду (політикою винищування національної ідентичності етносу – ІФ) російського народу в Україні”, – йдеться в заяві, прийнятій на засіданні в середу. “Підписаний 25 вересня 2017 року президентом України закон “Про освіту” нехтує базовими стандартами ООН і Ради Європи про захист мовної самобутності корінних народів і нацменшин, закріпленими в міжнародних договорах, ратифікованих Україною”, – йдеться в документі. У документі вказується на те, що з 2020 року система освіти стане повністю україномовною, що приведе до зникнення російськомовних шкіл і класів, а також шкіл для національних меншин.

Договір про дружбу і стратегічне партнерство між Росією та Україною де-юре залишається чинним, апеляція до чинного документа – нормальна практика, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи ухвалення Держдумою заяви у відповідь на український закон “Про освіту”. “З юридичної точки зору, документ залишається чинним, він не був денонсований, відповідно, з правової точки зору, апеляція до чинного документа де-юре є нормальною практикою”, – сказав Д. Пєсков журналістам. При цьому він зауважив, що коректніше було б звернутися до Держдуми по роз’яснення.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що Україна не може орієнтуватися на думку Росії в питанні розвитку України, зокрема щодо закону “Про освіту”. “Російська Федерація має різні, абсолютно дивні реакції та позиції щодо того, як розвивається Україна. Ми не можемо орієнтуватися на державу-агресора”, – сказала вона за результатами зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар’яном Попом (Liviu Marian Pop) у Києві в середу, відповідаючи на запитання про обговорення Державною думою РФ українського закону “Про освіту”.

Посол України в Угорщині (1992-1998; 2006-2010) Дмитро Ткач вважає, що якщо ситуація з мовною нормою закону про освіту в Україні не буде вирішена, можна очікувати демаршів з боку угорського уряду, зокрема відкликання посла. “Угорщина, оскільки це питання зачіпає не національні інтереси, звернулася до ООН, ОБСЄ, Ради Європи і доводитиме, що Україна порушила свої міжнародні зобов’язання, внутрішнє законодавство, і наполягатиме, щоб Україна від цього 7-го пункту відмовилася … Можна очікувати чого завгодно, наприклад відкликання посла – будь-яких демаршів”, – сказав дипломат на прес-конференції в Києві в середу. За його словами, відповідно до міжнародного договору між Україною та Угорщиною від 1991 року, зокрема ст. 17 документа, сторони погодилися забезпечити рівні можливості для нацменшин навчатися мовою країни походження на всіх рівнях навчання.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що в позиції Угорщини щодо мови викладання в законі “Про освіту” більше політики, ніж питань освіти та захисту прав національних меншин. “Заява міністра закордонних справ Угорщини мене надзвичайно занепокоїла, вона гідна жалю, тому що вона пролунала як пряма погроза, крім того, за позицією парламенту Угорщини стоїть багато неправдивих відомостей”, – сказала вона на брифінгу за результатами зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар’яном Попом (Liviu Marian Pop) у Києві в середу. За словами українського міністра, зокрема, йдеться про те, що парламент Угорщини заявив про загрозу закриття шкіл із мовами національних меншин, що є “відвертою неправдою”.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявляє, що способи імплементації статті закону “Про освіту” щодо мови навчання буде уточнено в законі “Про загальну середню освіту”. “Цю статтю буде уточнено і для реалізації прописано в законі про загальну середню освіту”, – сказала вона на брифінгу за результатами зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар’яном Попом (Liviu Marian Pop) у Києві в середу. За її словами, проект цього закону вже розробляється. Також, за її словами, реалізація “мовної статті” буде передбачена в освітніх стандартах і навчальних планах. Міністр наголосила, що будь-які зміни або уточнення до статті закону “Про освіту”, яка стосується мови навчання, можуть бути внесені вже після висновків Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

Міністерство освіти і науки України направило до Ради Європи листа, де заявило про намір направити на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) статтю про мову навчання закону “Про освіту”. “Міносвіти направило листа генеральному секретарю Ради Європи, де офіційно висловило намір направити ст. 7 закону про освіту на експертизу Венеціанській комісії”, – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі міністерства в середу. 6 жовтня відбудеться зустріч генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда та міністра освіти і науки України Лілії Гриневич у Страсбурзі (Франція) з цього питання.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич повідомила, що висновки Венеціанської комісії щодо статті закону “Про освіту” стосовно мови буде отримано вже до кінця осені. “Висновки Венеціанської комісії потребуватимуть один-два місяці як мінімум. А процедура подання становить орієнтовно два тижні. До кінця осені в нас уже буде висновок Венеціанської комісії і ми чітко розумітимемо, як ми рухаємося далі”, – сказала міністр на брифінгу за результатами зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Мар’яном Попом (Liviu Marian Pop) у Києві в середу. Л. Гриневич також висловила сподівання на позитивне рішення з боку Венеціанської комісії.

ВИБУХ СКЛАДУ БОЄПРИПАСІВ У КАЛИНІВЦІ.

Слідчі відпрацьовують чотири основні версії детонації боєприпасів на території арсеналу Збройних Сил України в Калинівці (Вінницька обл.), повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України. “Під керівництвом військового прокурора Центрального регіону України організовані та проводяться невідкладні слідчі дії та першочергові заходи, спрямовані на розкриття злочину. Відпрацьовуються чотири основні слідчі версії вчинення кримінального злочину”, – йдеться в повідомленні прес-служби Генпрокуратури. У прокуратурі нагадали, що за фактом вибухів боєприпасів військова прокуратура Центрального регіону України внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 113 КК України (диверсія).

Військова прокуратура Західного регіону внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) інформацію про надзвичайну подію на складах боєприпасів Міністерства оборони України неподалік Калинівки (Вінницька обл.) із попередньою кваліфікацією за статтею “Диверсія” Кримінального кодексу України. “Військова прокуратура Західного регіону в ЄРДР внесла провадження за статтею 113 КК”, – повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” спікер Служби безпеки України Олена Гітлянська. Вона поінформувала, що до складу створеної для розслідування вибухів на артскладах слідчої групи увійшли співробітники СБ України.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що особи, відповідальні за ситуацію в м. Калинівці Вінницької області, де з вечора вівторка тривають пожежі на складах боєприпасів, мають понести покарання. “Нам потрібне чітке розслідування і зрозуміти причину виникнення цієї надзвичайної ситуації. Це арсенал нашого українського війська, і він знищений, я думаю, що невипадково. Але треба переконатися в тому, що всі ті, хто мав нести за це відповідальність, вони мають бути притягнуті до відповідальності. Я вважаю, що це є абсолютно принциповим питанням”, – сказав В .Гройсман на засіданні Кабміну в середу.

Кабінет Міністрів України виділив на ліквідацію наслідків вибухів на складі боєприпасів Збройних сил України поблизу Калинівки (Вінницька область) 100 млн грн із резервного фонду. “Хочу сказати, що ми, як і в (ситуації з детонацією боєприпасів на складах – ІФ) Балаклії, на ліквідацію цієї надзвичайної ситуації виділимо сьогодні урядом із резервного фонду таку точно цифру – 100 млн грн”, – сказав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання в середу.

Народний депутат із фракції “Народний фронт”, радник глави МВС Антон Геращенко ініціює розгляд на комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони питання про звернення до президента України Петра Порошенка з пропозицією відправити у відставку главу Генерального штабу Збройних сил України Віктора Муженка та його заступника, відповідального за безпеку військових складів. “Те, що відбулося вчора на складі боєприпасів у Калинівці – це військова катастрофа, відповідальність за яку має понести не “фунт” і не “стрілочник”, а глава Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко та його заступник, який відповідає за збереження військових складів”, – написав А. Геращенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу.

СКАНДАЛ НАВКОЛО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПОСТАЧАННЯ ЗБРОЇ УКРАЇНОЮ.

Звинувачення неурядових Amnesty International (AI) та OССRP в порушенні Україною міжнародних зобов’язань у сфері експортного контролю не мають підґрунтя для правових оцінок, констатують у Держслужбі експортного контролю України (ДСЕКУ). В оприлюдненій на сайті відомства офіційній заяві ДСЕКУ зазначає, що Україна є членом усіх міжнародних режимів експортного контролю та неухильно дотримується їхніх вимог, а також відповідних резолюцій Ради безпеки ООН. “Україна регулярно подає звітність щодо експорту озброєнь до Реєстру звичайних озброєнь ООН та Секретаріатів режимів. Жодних претензій від країн-учасниць режимів чи членів ООН на адресу України у невиконанні міжнародних зобов’язань не висувалося, оскільки наша держава не здійснювала постачань озброєнь усупереч міжнародним та національним обмеженням”, – наголосили в держслужбі.

Кампанія з дискредитації України на світовому ринку зброї триватиме з метою витіснення її з ринку озброєння і зриву надання летального озброєння оборонного призначення США, заявляє народний депутат України, керівник постійної делегації Верховної Ради в парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз (фракція “Блок Петра Порошенка”). “За відкритими й доступними даними SIPRI (Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру – ІФ) можна пересвідчитися в тому, що до Південного Судану здійснювала постачання зброї Російська Федерація. Зокрема, постачання включали 9 військово-транспортних гелікоптерів Мі-8МТ та Мі-17 у 2007 р. У 2011 р. – 9 одиниць Мі-17 В-5, а також Мі-172 у версії VIP-транспорту для уряду. У 2014-2016 рр. було здійснено постачання 6 одиниць бойових гелікоптерів (що були у використанні) Мі-24П та Мі-35-П. Цікаво, що саме гелікоптери були серед видів зброї, що ввійшли до нещодавніх звітів, у яких Україну звинувачували в незаконному постачанні зброї до Південного Судану”, – написала І. Фріз на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

АНТИКОРПЦІЯ.

Директор Національного антикорупційною бюро України (НАБУ) Артем Ситник вважає обманом ініціативу створення Антикорупційних палат і наголошує на важливості створення Спеціалізованого антикорупційного суду як необхідного елемента антикорупційної реформи в Україні. У середу в Києві під час експертної дискусії на тему антикорупційних ризиків у судовій системі А. Ситник висловив переконання, що в Україні необхідно створити антикорупційний суд як спеціалізований суд для окремої категорії справ, а у Верховному Суді України має бути створена Антикорупційна палата як касаційна інстанція.

Заяви, які пролунали про нібито незаконне прослуховування чиновників співробітників Національного антикорупційного бюро (НАБ) свідчать про спробу дискредитації ідеї надання Бюро автономного права на “прослушку” вважає директор НАБУ Артем Ситник. “Ми бачимо, зараз знову Генпрокуратурі приснилося, що ми прослуховували … банальна спроба, не нова, щоб дискредитувати ідею про надання (НАБУ – ІФ) права на автономне прослуховування”, – сказав А. Ситник у середу в Києві під час експертної дискусії на тему антикорупційних ризиків у судовій системі.

Генеральна прокуратура України оголосила посадовим особам Фонду державного майна України (ФДМУ), а також ПАТ “Херсонський суднобудівний завод” (ХСЗ) і ПАТ “Чорноморський суднобудівний завод” (ЧСЗ, Миколаїв) про підозру в підробленні за попередньою змовою документів укладеного у 2007 договору купівлі-продажу акцій ДАХК “ЧСЗ”. Згідно з повідомленням управління зі зв’язків із громадськістю ГПУ в середу, 27 вересня трьом посадовим особам ФДМУ, а також керівникам ПАТ “ХСЗ” і ДАХК “ЧСЗ” Генпрокуратура оголосила про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

РЕФОРМИ.

Центральний апарат Державної фіскальної служби (ДФС) буде збільшено на 146 держслужбовців, або на 9,5% – до 1676 осіб за рахунок такого ж скорочення в територіальних органах відомства. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні в середу. Як зазначається в пояснювальній записці, що є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, такі зміни пов’язані з запуском і модернізацією різних електронних сервісів: єдиної бази індивідуальних консультацій, електронного кабінету платника податків, системи моніторингу податкових накладних.

Кабінет Міністрів України під час чергового засідання в середу схвалив проект закону про корпоративне управління в держбанках, написав міністр фінансів України Олександр Данилюк на своїй сторінці в соцмережі Facebook. “Передбачено створення наглядових рад, де більшість членів є незалежними професіоналами, яких відбирають за чіткою і прозорою процедурою” – зазначив О. Данилюк. Міністр додав, що відповідне рішення є черговим кроком у напрямі комплексної реформи держбанків, спрямованої на підвищення ефективності їхньої роботи та відновлення кредитування. Проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей управління державними банками” передбачає, що наглядова рада держбанків складатиметься з семи членів, з яких п’ять незалежні і два – представники держави.

ЕКОНОМІКА.

Національний банк України (НБУ) заперечує вплив на ситуацію на валютному ринку відкладення фінансування за програмою Міжнародного валютного фонду (МВФ), пояснюючи ослаблення національної валюти у вересні іншими чинниками. “Спекуляції у ЗМІ щодо очікуваної восени девальвації гривні впливають на настрої населення, у вересні вже збільшилися обсяги купівлі іноземної валюти, незважаючи на тенденції, які спостерігалися з початку року”, – назвав один із них у повідомленні НБУ в середу заступник голови центробанку Олег Чурій. Згідно з релізом, на зустрічі з керівниками сорока найбільших банків 26 вересня він зазначив, що з початку року обсяги експорту зросли більше ніж на 20%.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

ПАТ “Центренерго” (Київ) і ПАТ “Турбоатом” (Харків) після зміни типу товариства на приватне з публічного будуть зобов’язані викупити акції не згодних з таким рішенням акціонерів, повідомляється в прес-релізі Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР). “Зміна типу товариства надає акціонерам, які не згодні з цим рішенням, право вимоги викупу їхніх акцій компанією. В компаній, у свою чергу, виникає обов’язок здійснити викуп за середньою ціною, що склалася на ринку за останні три місяці”, – зазначено в документі. Нацкомісія звертає увагу, що державі в статутному капіталі ПАТ “Центренерго” і ПАТ “Турбоатом” відповідно належать 78% і 75% акцій.

У середу Господарський суд міста Києва підтвердив законність стягнення з “Газпрому” 79,8 млн гривень. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив міністр юстиції Павло Петренко. “Це дивіденди російського газового монополіста в АТ “Газтранзит”, які були стягнуті в бюджет України”, – написав Петренко. “Продовжуємо виконання судового рішення по стягненню з російського газового монополіста в бюджет України 171 мільярда гривень”, – додав він.

Головне управління Нацполіції в Кіровоградській області відкрило кримінальне провадження за фактом розкрадання 9,81 млн кубів газу посадовими та службовими особами ВАТ “Кіровоградгаз”. Про це йдеться у заяві керівника “Кіровоградгазу” Олександра Гладкого до начальника Головного управління Нацполіції в Кіровоградській області, яка є в розпорядженні ЕП. У заяві наголошується, що за результатами перевірки ВАТ “Кіровоградгаз” виявлено, що починаючи з 2009 року до білінгової системи “Gasolina” було внесено 384 фіктивних адрес, розташованих в містах та селах Кіровоградської області. За кожною неіснуючою адресою закріплено номер особового рахунку, що є фіктивним за обліком грошових коштів. “Зазначені дії виконувались за вказівкою керівного складу служби обліку газу та заступників голови правління “Кіровоградгазу”, – йдеться у документі.