Вже в середині 2019 року в Україні почнуть запроваджувати новий закон про ринок електроенергії. Імплементація статті 21 закону зробить електроенергію доступнішою, а приєднання до мереж – простішим. Однак для того, щоб новий закон в частині підключення до мереж запрацював, до 11 березня 2018 Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) має розробити усі методики і визначити вартість приєднання споживачів до мереж. Якщо регулятор цього не зробить, закон у цій частині працювати не буде. Про це розповів Лев Підлісецький, народний депутат України (фракція «Об’єднання «Самопоміч»), під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Нові правила покликані забезпечити для споживачів вигідні ставки підключення. Однак останнє слово у визначенні методик та тарифів залишається за НКРЕКП. Зокрема, НКРЕКП має прийняти три базові акти – Кодекс системи розподілу, Методику формування плати за приєднання та Ставки плати за приєднання. Для моніторингу діяльності НКРЕКП у цій частині створили спеціальний координаційний центр, який покликаний не допустити зловживань. «Уже через місяць, якщо все буде у відповідності до графіку, і з’являться принаймні драфти документів, можна буде побачити, що там прописано, і що з цим робити. На щастя, поки що ми намагаємося, щоб Координаційний центр мав доступ до усіх документів», – розповів Лев Підлісецький.
Додаткові проблеми створює те, що через 2 місяці НКРЕКП може стати недієздатним через відсутність кворуму. «Тобто, ми знову не будемо переглядати ті технічні рішення, які необхідно переглядати Регулятором, і ми взагалі гальмуємо напрацювання тих необхідних документів в частинні приєднання до мережі. І насправді ст. 21 Закону України про ринок електроенергії – це, з одного боку, великий крок. З іншого боку, треба зробити і другий крок – треба вимагати її виконання», – підкреслив Олексій Оржель, керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання (BRDO).
Олексій Оржель наголосив, що нові правила підключення до мереж є особливо важливими для малого та середнього бізнесу. «Ще 31 січня поточного року, ми всі були шоковані рішенням НКРЕКП, коли вивели дуже великі ставки для нестандартного приєднання. Ринок просто не зміг прийняти ті ставки, які запропонував регулятор. Надалі склалася ситуація, що на цих діапазонах потужності, 160кВт – 5МгВт, ми, по суті, не маємо приєднання. Ми маємо листи роз’яснення НКРЕКП на «обленерго» про те, що вони мають виконувати цю дію відповідно до старих правил. Проте, як показує фактаж на місцях, цього дуже часто не відбувається. І є спекуляція саме тієї позиції, що немає вартості цього приєднання, і вони готові підписувати договори приєднання, проте не даючи відповідну вартість. І тоді у нас з’являється логічне питання – в країні на певному діапазоні потужності – а це особливо саме потужності середнього бізнесу, будівельного бізнесу, невеликого промислового виробництва – взагалі немає приєднання. Тобто, рік і навіть вже більше у нас немає приєднання. Можемо констатувати таку проблематику на сьогодні через дії регулятора», – пояснив експерт. «Індикатор підключення до мереж – це один з показників того, чи легко працювати бізнесу, і чи буде він працювати. Бізнесу хочеться прозорості, ми хочемо, щоб була рівність серед учасників, і щоб умови були якнайкращі, тим більше що в рейтингу Doing Business ми посідаємо 80 місце», – підкреслив Андрій Єрашов, cпівголова Комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців.
Для того, щоб максимально захистити інтереси споживачів та бізнесу, зокрема, у співпраці з Офісом ефективного регулювання, представники владних органів та бізнесу напрацювали низку додаткових рішень. «Найкраще те, що ми змогли систематизувати, найкраще те, що ми бачимо для впровадження, ми зібрали у «Білій книзі» і пропонуємо її для подальшої реалізації», – зазначив Олексій Оржель. Зокрема, рішення стосуються спрощення приєднання до електромереж, конкурентного постачання, встановлення прозорих цін на електроенергію, скасування ліцензування електророзподільних компаній. «У частині оптимізації влади, у «Білій книзі» ми пропонуємо перехід енергонагляду безпосередньо у повноваження регулятора. І маю надію на те, що ця ідея може надати Україні ефективного регулятора», – зазначив Олексій Оржель.
«Зараз надзвичайно важливе питання енергетичного регулятора. Якщо воно не буде вирішене, то імплементація і закону про ринок електроенергії, і ініціатива щодо спрощення підключення до мереж – під великим питанням. Ми закликаємо і Президента, і Кабінет міністрів, і Верховну Раду створити номінаційну комісію», – підкреслила Тетяна Темнюк, менеджер з питань стратегічного розвитку (паливно-енергетичний комплекс) Американської торгової палати в Україні.
