Міністр освіти і науки Лілія Гриневич повідомила, що Польща та Україна підпишуть декларацію, де буде прописано основні напрями імплементації мовної статті закону “Про освіту” для українських шкіл, в яких навчання ведеться польською мовою. За попередньою пропозицією української сторони, у старшій школі частка вивчення предметів українською має складати 60%. Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський підкреслив, що партнерство з Україною лишається ключовим завданням для польської зовнішньої політики.
Лілія Гриневич також обговорила з послом Естонії в Україні Гертом Антсу мовні положення нового закону “Про освіту”. Вона наголосила, що зараз Україна зацікавлена у рекомендаціях, якими шляхами може доступніше донести свою позицію партнерам. Гриневич відзначила, що «Угорщина спрямовує значні сили та ресурси для поширення неправдивої інформації щодо планів України стосовно імплементації статті 7». Вона також зазначила, що вбачає у цьому елемент передвиборчої кампанії, «адже українці, які належать до угорської меншини, голосують на їхніх виборах». Голова представництва України при ЄС Микола Точицький зазначив, що обговорення закону “Про освіту” з’явитись у порядку денному наступної сесії Ради асоціації Україна – ЄС лише після узгодження із українською владою. «Україна готова до конструктивного діалогу, натомість, угорська сторона обрала шлях шантажу і політизації», – заявив Точицький. Він також вбачає однією із причин активності Угорщини навколо мовного питання намаганням відвернути увагу від внутрішніх проблем в Угорщини перед виборами.
Натомість Угорщина і Росія мають намір не допустити, щоб закон про освіту в Україні набув чинності. Під час зустрічі спікера Ради федерації РФ Валентини Матвієнко із головою Держзборів Угорщини Ласло Кевером обидва політики заявили про «дискримінаційний» характер мовної статті у законі «Про освіту».
Експерт Юрій Панченко зазначає, що парламентські вибори у Чехії також можуть становити загрозу для України через можливий прихід до влади так званої «коаліції жахів». За попередніми оцінками, перегони виграє партія ANO, яку очолює одіозний екс-міністр фінансів Андрій Бабіш. Юрій Панченко вважає, що найнебезпечніший як для ЄС, так і для України сценарій: ANO утворює коаліцію з комуністами (які досі перебували виключно в опозиці) та праворадикальною SPD – мегауспішним новачком нинішніх перегонів. Також у деяких експертів викликає занепокоєння можливість утворення коаліції у Австрії партією Себастьяна Курца АНП та АПС, яка висловлює відверто проросійські настрої. Також Москва вже має союзника у вигляді екс-канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера, який був обраний членом правління «Роснефти» та нещодавно закликав ЄС співпрацювати з Росією і Туреччиною.
Верховна Рада розглядала у другому читанні законопроект №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів. Загалом, було розглянуто 413 правок. Всі представлені в парламенті політичні сили під час підготовки законопроекту до другого читання підтримали вилучення з нього норми про співоплату за медичні послуги.
17 жовтня під ВР проходив масштабний мітинг під назвою «Велика політична реформа». Мітингарі мали три вимоги до влади: утворення антикорупційного суду, проведення виборчої реформи та обмеження депутатської недоторканості. Організаторами акції є низка політичних сил, зокрема, «Демальянс», «Самопоміч», «Рух нових сил», громадський рух «Чесно». Також на акції виступали Валентин Наливайченко, Анатолій Гриценко та інші партії, які позиціонують себе як опозиційні до нинішньої влади. Політолог Володимир Фесенко відзначає, що у організаторів акції різні цілі: якщо «Демальянс», «Самопоміч» лобіюють власне вимоги, то Саакашвілі, Тимошенко, Наливайченко розраховують на дестабілізацію влади і провокування перевиборів. Саакашвілі вже закликав Порошенка піти у відставку.
Петро Порошенко оперативно відреагував на вимоги мітингарів та вніс до Верховної Ради як невідкладний проект закону про внесення змін до статті 80 Конституції України, який скасовує недоторканність народних депутатів України, щоправда, із 2020 року, тобто із наступного скликання Ради. Мустафа Наєйм повідомив, що у Раді є альтернативний законопроект, який передбачає зміну депутатського імунітету на індемнітет. Спікер ВР Андрій Парубій передав на опрацювання обидва закони у комітет та пообіцяв у четвер обидва закони про зняття депутатської недоторканості та зміни системи виборів включити до порядку денного Ради, але спочатку Рада має розглянути медреформу. Варто відзначити, що пропозиція Порошенка зняти недоторканість з депутатів із 2020 року викликала критику з боку організаторів мітингу. Нардеп Сергій Лещенко назвав таку дію Порошенка «подачкою» та зазначив, що недоторканість має бути знята до весни 2018 року. У «Самопомочі» пропозицію Порошенка назвали «насмішкою над людьми», у «Батьківщині» також наголошують на неприйнятності зняття недоторканості із 2020 року.
Сергій Фурса зазначає, що «найважливіша вимога з усіх, які висувають сьогодні, – це закон про вибори. Недоторканність є важливою, але це більше популістична тема. Та й за нормального закону про вибори велика кількість корупціонерів втратять свою недоторканність вже через 2 роки. Антикорупційний суд важливий, але так вже сталося, що суд вимагає МВФ, а він більш ефективний, ніж вулиця». Однак, Фурса вважає, що виборчу реформу потрібно було проводити відразу після виборів, зараз, на його думку, вже пізно.
Щодо Антикорупційного суду, то нардеп БПП Сергій Алексєєв відкликав свій законопроект №6529 про створення антикорупційних палат згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії. Тим не менш, юрист ЦПК Анастасія Красносільська відзначає, що Петро Порошенко має декілька варіантів, які б дозволили йому утворити Антикорупційний суд, але уникнути його ефективності. На думку Красносільської, Петро Порошенко може як затягувати утворення суду у комітетах, так і не допустити проведення прозорого конкурсу на посади суддів у антикорупційний суд. На думку більшості експертів, останній варіант найбільш ймовірний через те, що Порошенко заявляв про те, що українці самі здатні утворити антикорупційний суд, що можна розцінювати як небажання допустити до конкурсу іноземних експертів та спостерігачів.
Оргкомітет акції “Велика політична реформа” заявив, що задоволені тим, що активісти домоглися певних результатів в питаннях зміни виборчого законодавства, обмеження депутатської недоторканності і створення антикорупційного суду. Частина протестувальників залишилася у наметовому містечку, наступний збір оргкомітет планує на четвер.
Перший заступник керівного директора МВФ Девід Ліптон заявив, що владі України наразі важливо зосередити зусилля на просуванні вперед у рамках плану реформ, іще не час думати про вибори. “Якщо Україна вирішить припинити реформи або зробити крок назад, вона може втратити всі досягнуті на сьогодні переваги впроваджених змін”, – попередив заступник голови МВФ. Він також зазначив, що не може назвати дати отримання Україною наступного траншу від МВФ. Девід Ліптон повідомив, що нічого не знає про “план Маршалла” для України. “Ніколи нічого не чув про цю ідею, і якщо б така підготовка дійсно велася, я б про це знав”, – сказав він.
Заступник глави АП Дмитро Шимків констатував, що наразі серед народних депутатів немає підтримки президентських законопроектів №6674 і №6675 про публічну звітність громадських організацій, які передбачають скасування електронного декларування для членів антикорупційною неурядовою громадських організацій. Шимків також зазначив, що виступає за скасування е-декларування для антикорупціонерів, а такі правки в закон вважає “ганебними”.Єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Ган вважає, що Україна ще не програла боротьбу з корупцією, однак занепокоєння викликає те, що українська влада постійно намагається ускладнити життя антикорупційним активістам.
У НАБУ буде створено спеціальний підрозділ, детективи якого будуть розслідувати факти корупції в Міністерстві оборони. Директор НАБУ Артем Ситник зазначив, що, крім справи про корупційні схеми в оборонному відомстві за участю заступника міністра та інших вищих посадових осіб, по Міноборони у НАБУ вже є інші справи. Солом’янський районний суд м. Києва відпустив затриманого інвестора компанії “Трейд Коммодити” Володимира Трофименко під особисте зобов’язання з обов’язком носити електронний браслет.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Саакашвілі заявив, що влада готується розігнати протестувальників (843 публікації у ЗМІ)
- Почалися арешти каталонських лідерів (96 публікацій у ЗМІ)
- Корупція у Міноборони: відпустили ще одного підозрюваного (66 публікацій у ЗМІ)
- Президент очікує від Парламенту рішення про скасування депутатської недоторканності та пропозицій до законопроекту про Антикорупційний суд (57 публікацій у ЗМІ)
- КНДР: ядерна війна може розпочатися в будь-який момент (27 публікацій у ЗМІ)
ЗАКОН ПРО ОСВІТУ.
Українці і поляки включно з представниками духовенства різних обрядів разом брали участь в урочистому перейменуванні однієї з вулиць Києва на честь Папи Іоана Павла ІІ. Ця подія спонукає до роздумів над польсько-українськими відносинами. За апостольської служби понтифіка в українському громадському просторі з’явився знак про потужну силу зближення. Іоан Павло ІІ, який був родом з Польщі, але серцем лишався “громадянином світу”, став великим другом України. Партнерство з Україною лишається ключовим завданням для польської зовнішньої політики.
Польща та Україна підпишуть декларацію, де буде прописано основні напрями імплементації мовної статті закону “Про освіту” для українських шкіл, в яких навчання ведеться польською мовою, повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. На спільній прес-конференції з міністром національної освіти Польщі Анною Залевською в Києві Гриневич зазначила, що МОН планує поступово збільшувати частку предметів, що вивчається українською мовою. За попередньою пропозицією української сторони, у старшій школі частка вивчення предметів українською має складати 60%. У польської сторони викликали хвилювання формулювання статті 7 закону “Про освіту”.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич обговорила з послом Естонії в Україні Гертом Антсу мовні положення нового закону “Про освіту”. “Для нас важливо провести консультації з вами як з країною, що має схожу систему застосування державної мови у школах з мовою навчання нацменшин, що пропонуємо й ми. Для нас надзвичайно важливо донести нашим європейським колегам, що запропонований Україною шлях – це модель, яка вже функціонує у країнах-членах ЄС”, – сказала Гриневич. Вона наголосила, що зараз Україна зацікавлена у рекомендаціях, якими шляхами може доступніше донести свою позицію партнерам.
Обговорення українського закону “Про освіту” та питання дотримання мовних прав національних меншин може з’явитись у порядку денному наступної сесії Ради асоціації Україна – ЄС лише після узгодження із українською владою, повідомив голова представництва України при ЄС Микола Точицький. За його словами, порядок денний повинні узгодити обидві сторони, а угорська сторона зараз просто нагнітає політизацію питання. “Ми впевнені, що закон “Про освіту” не становить порушень жодних міжнародних зобов’язань, ні відповідних конвенцій Ради Європи, ні Угоди про асоціацію. Саме тому ми й подали цей закон на розгляд Венеціанської комісії. Україна готова до конструктивного діалогу, натомість, угорська сторона обрала шлях шантажу і політизації”, – цитує дипломата “Радіо Свобода”.
Росія і Угорщина мають намір не допустити, щоб закон про освіту в Україні набув чинності. Про це заявила спікер Ради федерації РФ Валентина Матвієнко на зустрічі з головою Держзборів Угорщини Ласло Кевером, передає УНІАН. “Ми діятимемо, щоб спонукати Україну прибрати із закону всі дискримінаційні заходи. Ми не можемо допустити, щоб він набрав чинності”, – заявила Матвієнко. За її твердженнями, “закон порушує базові принципи міжнародного права”. Вона нагадала, що Рада федерації одноголосно ухвалила заяву у зв’язку з “утиском прав російськомовних громадян, людей інших національностей” в Україні. “Ми не можемо не звертати уваги на цей закон. Він грубо порушує європейські конвенції в сфері прав національних меншин, їхніх мов і культури. В Україні проживають мільйони російськомовних співвітчизників. З ухваленням закону про освіту політика витіснення російської мови і зовсім набуває “законних” форм”, – зазначила Матвієнко.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.
Владі України наразі важливо зосередити зусилля на просуванні вперед у рамках плану реформ, іще не час думати про вибори, вважає перший заступник керівного директора Міжнародного валютного фонду (МВФ) Девід Ліптон. “Україні, перш за все, важливо дотримуватися плану реформ і досягти угоди з нами щодо чергового перегляду … Головне на сьогодні – чи зможе Україна зміцнити стабілізацію і перейти до економічного зростання, яке дасть змогу країні вирішити її проблеми. Це найважливіше питання, ще не час думати про вибори”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За словами Д.Ліптона, якщо влада зосередиться на тому, щоб рухатися вперед, з’являться можливості для подальшого рефінансування боргів України та зміцнення державних фінансів загалом.
Перший заступник керуючого директора МВФ Девід Ліптон під час візиту в Київ не обговорював з владою України дату прибуття до Києва місії фонду, яка повинна вирішити питання про надання чергового траншу кредиту. “Швидше, ми були зосереджені на обговоренні подальших кроків, необхідних для того, щоб Україна могла просунутися вперед у виконанні програми”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За його словами, метою програми на поточному етапі є перехід від стабілізації економічної ситуації до певних структурних реформ в Україні. У зв’язку з цим в програму включений такий структурний орієнтир, як створення антикорупційного суду. “Що для нас важливо, і що було узгоджено в ході мого візиту – це створення такої антикорупційної структури, яка буде ефективною і результативною”, – зазначив він.
Перший заступник керуючого директора МВФ Девід Ліптон нічого не знає про “план Маршалла” для України “Ніколи нічого не чув про цю ідею, і якщо б така підготовка дійсно велася, я б про це знав”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. При цьому він зазначив, що продовження Україною реформ сприятиме суттєвому збільшенню фінансування, будь то запозичення на боргових ринках або залучення інвестицій. “Найбільш багатообіцяюча перспектива для України – в залученні інвестицій, які, у свою чергу, почнуть створювати в країні зв’язки з європейським ланцюжком поставок. Подібні зв’язки мають німецькі та скандинавські підприємства в Польщі та інших країнах Центральної Європи. Завдяки талановитій й освіченій робочій силі в Україні, а також враховуючи рівень заробітної плати, майбутнє країни як частини Європи має будуватися не на будь-яких угодах, а на інвестиціях, які почнуть пов’язувати економіку України з економікою Європи. Очікуваний внаслідок цього економічний ефект буде набагато більшим, ніж названі цифри”, – додав Ліптон.
МЕДРЕФОРМА.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликає Верховну Раду підтримати медичну реформу і проголосувати за запропоновані урядом законопроекти №6327 і №6604. Як повідомляє ЄБА, з таким проханням комітет ЄБА з охорони здоров’я звернувся в листі до голови Верховної Ради і народних депутатів. “Асоціація підтримує пріоритетність розгляду законопроектів про медичну реформу №6327 і №6604 і акцентує увагу парламенту на тому, що прийняття цих законодавчих ініціатив має відбутися до кінця жовтня 2017 року”, – повідомляє ЄБА.
Усі представлені в парламенті політичні сили підтримали вилучення із законопроекту №6327 норми про співоплату за медичні послуги, повідомила заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко (фракція “Самопоміч”) на засіданні парламенту у вівторок. Загалом, за її словами, під час доопрацювання законопроекту до другого читання враховано 413 поправок із поданих 893. Окрім вилучення норми про співоплату, суттєвою також є правка, відповідно до якої обсяг коштів на реалізацію державної програми гарантій щорічно визначається в держбюджеті і має становити не менше ніж 5% від ВВП.
Верховна Рада у вівторок перервала розгляд медичної реформи в Україні на 249-й поправці, в середу відновить обговорення законопроекту №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів із поправки 250, повідомив спікер парламенту Андрій Парубій. Як повідомлялося, Верховна Рада у вівторок розпочала розгляд законопроекту про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів. До другого читання документа було подано 893 поправки. Загалом під час доопрацювання законопроекту було враховано 413 поправок. Всі представлені в парламенті політичні сили під час підготовки законопроекту до другого читання підтримали вилучення з нього норми про співоплату за медичні послуги.
17.10: ВЕЛИКА ПОЛІТИЧНА РЕФОРМА.
Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради як невідкладний проект закону про внесення змін до статті 80 Конституції України, який скасовує недоторканність народних депутатів України. Проект закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) президент вніс у вівторок, 17 жовтня. Згідно з інформацією на сайті парламенту, наразі його направлено на розгляд профільного комітету. У порівняльній таблиці до законопроекту, зокрема, зазначається, що законодавча ініціатива передбачає вилучення з Конституції норми, згідно з якою “народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність”. Відповідно, вилучається норма про те, що “народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані”.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій запевнив, що після розгляду в другому читанні законопроектів щодо медичної реформи народні депутати розпочнуть розгляд ініціатив щодо зняття з них недоторканності, а також щодо зміни системи виборів парламентаріїв. “Даю доручення оприлюднити тижневий розклад пленарних засідань і в ньому передбачити, що після питань медичної реформи поставити два питання: про зняття недоторканності – два законопроекти, – а після них – законопроекти, які стосуються реформи виборів”, – сказав спікер, відкривши пленарне засідання парламенту у вівторок.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій має намір поставити в четвер на розгляд два законопроекти про скасування депутатської недоторканності, а також зміни до виборчого законодавства, заявив народний депутат від фракції “Блок Петра Порошенко” Мустафа Найєм. “… Андрій Парубій пообіцяв особисто, дав слово честі, що в четвер вони поставлять два закони про (скасування – ІФ) депутатської недоторканності – наш і президентський. Той, який пройде, той і буде прийнятий і відправлений до Конституційного суду”, – сказав він в ефірі телеканалу NewsOne у вівторок ввечері. За словами М. Найєма, друге питання, яке розглянуть на пленарному засіданні в четвер, – це виборче законодавство.
Народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Сергій Лещенко наполягає, що депутатська недоторканність має бути скасована до весни 2018 року, а не з 1 січня 2020 року, як пропонується в законопроекті президента України Петра Порошенка. “Система вирішила кинути нам подачку. Порошенко вніс свої поправки до Конституції щодо недоторканності депутатів. Не минуло і три з половиною роки. Це – результат тиску суспільства, але Порошенко не був би Порошенком, якби не підклав свиню. Цей законопроект повністю повторює депутатський, тільки з однією різницею – скасовувати недоторканність Порошенко хоче … з наступного скликання Ради”, – написав С. Лещенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.
У парламентських фракціях “Самопоміч” і “Батьківщина” вважають неприйнятним зняття недоторканності з народних депутатів з 2020 року, як це передбачає президентський проект закону. “Якщо з 2020 року (законопроект передбачає зняття недоторканності – ІФ), який сенс? Це, насправді індульгенція, як сказали колеги, тим, хто обкрадає державу. Це безглуздо. Це насмішка над людьми, які за це переживають 20 років”, – сказав голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк журналістам у вівторок у Києві. У свою чергу лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко заявила: “Це неприйнятно. Я вважаю, що те, що президент зараз намагається всучити Верховній Раді й суспільству, – закон про зняття недоторканності депутатів у 2020 році, – це ще раз свідчить про те, що ніхто не хоче цю недоторканність знімати”. При цьому Ю. Тимошенко зазначила, що недоторканність потрібно скасовувати негайно.
Лідер “Руху нових сил”, екс-глава Одеської обласної державної адміністрації Міхеіл Саакашвілі під час акції під будівлею Верховної Ради України закликав людей вимагати відставки президента України Петра Порошенка. “Поки є Порошенко – будуть злидні, приниження, еміграція українців і особливо української молоді… Якщо сьогодні Порошенко востаннє не почує знову вас і спробує виграти час, як він робить три роки, тоді, мені здається, що нам всім треба переміститися зовсім в інше місце з цієї площі. Я закликаю киян після робочого дня прийти сюди і вимагати тільки одного – вже щоб Порошенко подумав піти зі свого поста”, – сказав М. Саакашвілі на мітингу на Площі Конституції біля будівлі Верховної Ради.
Учасники акції протесту під будівлею Верховної Ради не були причиною жодного конфлікту, а інцидент на вул. Грушевського був спровокований співробітником Національної поліції, стверджує народний депутат фракції “Блок Петра Порошенко” Мустафа Найєм. “Хотіли б підкреслити, що сьогоднішня акція пройшла без провокацій з боку протестуючих. Інцидент біля нижньої рамки на Грушевського був спровокований співробітником Національної поліції”, – написав М. Найем на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок ввечері. Він також підкреслив, що установка наметів санкціонована. “У організаторів були всі дозволи на постановку наметів – вони були вказані в наших заявках”, – написав М. Найем.
Організаційний комітет акції “Велика політична реформа”, яка стартувала у вівторок біля будівлі Верховної Ради, заявляє про мирний характер акції і закликає продовжити протест у четвер, 19 жовтня. “Наш протест був мирним і результативним, втім, ці результати – проміжні. Тому мобілізаційний наметовий табір, розбитий окремими політичними силами з числа організаторів акції, залишається стояти під парламентом до прийняття вимог акції. Ми закликаємо всіх, хто розділяє вимоги “Великої політичної реформи” , продовжити разом з нами протест у четвер, 19 жовтня, і дотиснути владу виконати обіцяне”, – йдеться в спільній заяві оргкомітету, розміщеній на сторінці партії “Національний корпус” в Фейсбуці у вівторок ввечері. В оргкомітеті висловили задоволення тим, що активісти домоглися певних результатів в питаннях зміни виборчого законодавства, обмеження депутатської недоторканності і створення антикорупційного суду.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Народний депутат з фракції БПП Сергій Алексєєв відкликав свій законопроект №6529 про створення антикорупційних палат згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії. “Я підписав лист до голови Верховної Ради про відкликання минулого тижня”, – повідомив Алексєєв журналістам. Він заявив, що Венеціанська комісія рекомендувала, щоб був розроблений єдиний законопроект Радою з питань судової реформи при президенті і був внесений главою держави. “Цей законопроект буде найближчим часом розроблений і внесений. Я відкликав свій законопроект, і це був перший крок для того, щоб президент вніс свій законопроект”, – сказав депутат.
Заступник глави Адміністрації президента України Дмитро Шимків констатував, що наразі серед народних депутатів немає підтримки президентських законопроектів №6674 і №6675 про публічну звітність громадських організацій, які передбачають скасування електронного декларування для членів антикорупційною неурядовою громадських організацій. “Ми прекрасно розуміємо, що для того, щоб щось скасувати і отримати 226 голосів, необхідно запропонувати альтернативу, компроміс. Поки що під альтернативні пропозиції голоси збираються. На сьогодні цих голосів немає, тому що ні частина депутатів цього не хоче, ні громадянське суспільство”, – сказав він на конференції у вівторок в Києві. Д. Шимків також зазначив, що виступає за скасування е-декларування для антикорупціонерів, а такі правки в закон вважає “ганебними”.
Єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Ган вважає, що Україна ще не програла боротьбу з корупцією, однак занепокоєння викликає те, що українська влада постійно намагається ускладнити життя антикорупційним активістам. Про це він заявив в інтерв’ю New Eastern Europe. Ган нагадав, що у ЄС з ентузіазмом підтримали рішення України про створення низки антикорупційних інституцій та обов’язкове оприлюднення доходів державних чиновників з метою громадського контролю. “Потрібен час, щоб досягти бажаних результатів, щоб перейти від ситуації, в якій корупція є частиною системи, до ситуації, коли вона не просто оголошена поза законом, але є неприйнятною в культурному плані. Тому було б передчасно припускати, що Україна в цій битві зазнала поразки”, – заявив він.
Солом’янський районний суд м.Києва відпустив затриманого інвестора компанії “Трейд Коммодити” Володимира Трофименко під особисте зобов’язання з обов’язком носити електронний браслет. Як повідомляє інтернет-видання “Українська правда”, відповідне рішення на засіданні у вівторок, 17 жовтня, прийняла суддя Владлена Лазаренко. Запобіжний захід було обрано на два місяці, до 17 грудня. В. Трофіменко був відпущений з-під варти в залі суду. Суд зобов’язав його здати закордонний паспорт і носити електронний засіб стеження.
У Національному антикорупційному бюро України буде створено спеціальний підрозділ, детективи якого будуть розслідувати факти корупції в Міністерстві оборони. Про це повідомляє “УНІАН”, посилаючись на слова директора НАБУ Артема Ситника. Ситник зазначив, що, крім справи про корупційні схеми в оборонному відомстві за участю заступника міністра та інших вищих посадових осіб, по Міноборони у НАБУ вже є інші справи “Ми зараз завершили комплектування підрозділу детективів, і у нас буде окремий сектор, який буде займатися саме Міноборони. Це величезний бюджет, найбільший бюджет у державі, і тому без нашої уваги там не обійдеться”, – сказав він.
Національне агентство з питань запобігання корупції внесло припис міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. Як повідомляється на сайті агенства, відповідне рішення було ухвалено на засіданні НАЗК. “Національне агентство з питань запобігання корупції внесло припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну”, – йдеться в повідомленні. Зазначається, що агентством були виявлені порушення закону “Про запобігання корупції” в трьох частинах. Так, в НАЗК наголошують на порушенні при проведенні спеціальної перевірки кандидатів на посади: запити Мінінфраструктури до відповідних державних органів надсилались з порушенням встановлених термінів.
ПРИВАТИЗАЦІЯ.
Фонд державного майна України в 2018 році планує продати “Одеський припортовий завод”, “Центренерго”, “Турбоатом”, шість енергетичних компаній, “Аграрний фонд”, “Державну продовольчо-зернову корпорацію України” та низку об’єктів малої приватизації, повідомив в.о. глави фонду Віталій Трубаров. На засіданні Американської торговельної палати Трубаров сказав, що на ОПЗ вже завершена інвентаризація. “У листопаді ми отримаємо стартову ціну, і в грудні цього року, якщо всіма учасниками процесу будуть дотримані терміни, ми встигаємо розпочати прийом заявок від потенційних інвесторів, аби на весну 2018 року вийти на безпосередній продаж”, – повідомив він.
ЕКОНОМІКА.
Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами в Україні за січень-серпень становив 3,279 мільярда доларів, що в 2,3 рази вище дефіциту за аналогічний період минулого року – 1,448 мільярда доларів. Про це повідомляє Державна служба статистики. Експорт товарів з України за вказаний період в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зріс на 21,1% – до 27,512 млрд доларів, імпорт – на 27,4%, до 30,791 млрд доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,89, в той час як за січень-серпень 2016 року – 0,94. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 219 країн світу.
