Нещодавно Верховна Рада схвалила законопроект щодо внесення змін до процесуальних кодексів. Зараз він знаходиться на розгляді в Адміністрації президента. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі представники судової гілки влади обговорили головні зміни в господарському та цивільному процесі.
«Саме для господарського процесу ті зміни, які відбулись у процесуальному законодавстві були найбільш суттєві. Більше того, я б сказала, що вони концептуальні: змінюються не просто терміни, які застосовуються у процесі, не тільки вводяться нові процедури, змінюється сам підхід до того, як має діяти суддя, ким він має виступати під час здійснення судочинства і відповідно змінюється роль сторін та їхніх представників під час здійснення захисту своїх прав та законних інтересів. Це на мою думку є найбільш суттєвим і важливим»,- розповіла Лариса Рогач, секретар Пленуму Вищого господарського суду України, переможець конкурсу до Верховного Суду.
Одні з ключових змін стосуються запровадження спрощеної та прискореної процедури розгляду нескладних та менш значних справ. Викликати сторони для розгляду таких справ відтепер буде необов’язково. Раніше у випадку відсутносі сторін розляд справ доводилось переносити. Нововведення зроблять отримання захисту для сторони-позивача більш швидким та якісним, зазначила Лариса Рогач. «На це зверталась особлива увага. Впровадження нових спрощених процедур пов’язане з досить значною кількістю справ у судах, які фактично є однотипними. Крім того, запровадження спрощених процедур відповідає рекомендаціям Комітету міністрів Ради Європи», – додала вона.
Ще одним нововведенням є запровадження інституту зразкової адміністративної справи. «Мета інституту зразкової справи – підвищити ефективність судового захисту в адмінсудочинстві за рахунок того, що рішення зразкової справи буде прецедентом для вирішення типових справ, і такі рішення суддів не будуть оскаржуватись у касаційному порядку», – розповів Михайло Смокович, в.о. Голови Вищого адміністративного суду України, переможець конкурсу до Верховного Суду. Це суттєво зменшить час розгляду окремих справ. Для того, щоб відкрити провадження узразковій справі необхідно, щоб було не менше 20 справ однакових за предметом і суб’єктом владних повноважень, який є відповідачем.
У новому законодавстві норми, направлені на запобігання зловживанню процесуальними правами, будуть уніфіковані. «Ці норми уніфіковані, але ми як Касаційний адміністративний суд Верховного суду, при застосуванні цих норм будемо більш обачними, тому що позивачами є громадяни України, прості люди. Ми будемо обачнішими, щоб людина не боялась заявити клопотання, якщо вона без адвоката», – зазначив Михайло Смокович.
Нововведення також передбачають введення інституту зустрічного позову в адміністративному судочинстві. «Такий інститут не притаманний іншим країнам, тому що у них немає позову за зверненням суб’єктів владних повноважень до суду. У нас за Конституцією суб’єкт владних повноважень може звернутись до суду. Коли суб’єкт владних повноважень звертається до суду, наприклад, про стягнення розміру штрафу щодо виконання рішення, яке він виніс, а людина не зверталась до суду і можливо не знала, що таке рішення стосовно неї винесено, то вона може звернутись з зустрічним позовом до суду про скасування такого рішення», – пояснив пан Смакович.
Електронні докази відтепер стануть самостійним засобом доказування. «Основною проблемою є, як забезпечити належність цього доказу, що це є дійсно той документ, а не скомпільований чи неправильно поданий доказ. Але сказати, що людина не може послатись на електронний документ у наш час розвитку технологій, мені здається, це буде неправильно і невиправдано», – зазначила Лариса Рогач.
