Найчастіше та найоптимістичніше про запровадження безвізового режиму з ЄС для України писали саме українські ЗМІ. Англомовні ресурси висвітлювали цю тему у 9 разів менше, ніж українські, і часто із негативним забарвленням, проте цей негатив походив переважно від спікерів і коментаторів російського походження. Російські ЗМІ, передбачувано, надавали переважно негативну інформацію. Такими виявилися результати аналізу 29 українських, російських та англомовних (Великобританія, США, Канада) онлайн-медіа, розповіла Леся Ярошенко, координатор проектів Асоціації «Спільний простір», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Дослідження охоплює матеріали за період з 1 листопада 2016 року до 30 жовтня 2017 року. Загалом проаналізували 8 українських, 8 російських та 13 англомовних видань. Темі українського безвізу вони приділили майже 1,9 мільйонів символів (близько 950 сторінок тексту у форматі А4).
Найактивніше тему безвізового режиму висвітлювали Президент України та міжнародні організації. В англомовних ЗМІ найбільш поширеною була тема про шлях України до безвізу. Російські сайти найчастіше писали про негативні сценарії майбутнього для України після затвердження безвізу. Також вони часто писали про можливі наслідки безвізу для Криму та окупованих районів на сході України.
Тема спричинила хвилю фейкових новин у медіа та активізувала діяльність ботів у соцмережах. Найактивнішими боти були в українськомовному та англомовному сегментах, найменш активними – в російськомовному. Найбільше російських аккаунтів були зосереджені у Ростові, Новосибірську, Казані,Санкт-Петербурзі та у підмосковних Ольгино і Сколково, розповів Олександр Чекмишев, доктор наук із соціальних комунікацій, фахівець із медіа-моніторингу.
На думку Олександра Чекмишева, з наближенням президентських і парламентських виборів в Україні, активність тролів і вкиди маніпулятивної інформації та фейків російського походження почастішають. «Можна прогнозувати, яким чином це буде працювати: спочатку буде запускатися інформація на існуючих сайтах або через публічних людей, потім ця інформація буде поширюватись і у вигляді ботів відбуватиметься «тролінг». Можна говорити, що навіть якщо інформація не з’явилася на якомусь сайті, пов’язаному з країною-агресором, вже десь на 5-10 коментарі туди долучаються боти і переводять дискусію у конфліктне русло. Основні рецепти протидії – критично сприймати і перевіряти інформацію, проглядати аккаунти. І, головне: якщо і вступати в дискусію, не треба поширювати ботівський контент», – наголосив Олександр Чекмишев.
