На проект ревіталізації київського кінотеатру «Братислава» у міському бюджеті закладено 1 мільйон гривень. Йдеться про капітальний ремонт кінотеатру, без додаткових прибудов і надбудов. Про це розповіла Ганна Свириденко, депутат Київської міської ради, лідер громадської кампанії «Врятувати Братиславу», під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.
Переможцем тендеру (27 квітня), який проводили через систему ProZorro, стало приватне підприємство «Інноваційно-наукова технічна експертна компанія. Підприємство вже проводить інженерні дослідження об’єкту і фізико-механічних властивостей ґрунтів та у загальних рисах сформувало концептуальну ідею проекту, розповів Олександр Матросов, проектант ПП«Інноваційна науково-технічна експертна компанія». «Ми хотіли на стику двух культур – Словаччини і України – підкреслити історичний контекст. Ми взяли за основу ідеї національний фольклор […] і пропонуємо такий фасад, який підкреслює єдність двох культур. Фасад буде зроблений з сучасних матеріалів», – розповів Андрій Аненков, головний інженер проекту.
На цокольному поверсі планують створити дві зони: дві або одну, на 50 місць, кінозалу для тематичних переглядів, конференцій або лекцій, а також клуб східних мистецтв та технічне приміщення. На першому поверсі будівлі планують залишити касовий зал, вхідний вестибюль із кіосками та фудкорт, відео-бар на 25 місць для різноманітних заходів, гардероби та санвузли. Другий поверх пропонують відвести під дитячі гуртки, розважальні зали та гримерні. Там же розмістять входи у 2 кінозали – на 500 місць з естрадою і додатковими трансформенними кріслами і зал на 200 місць з авансценою із додатковими кріслами. У залах передбачені місця для маломобільних груп населення – у верхніх і нижніх рядах. На прилеглій території проект передбачає створення роллердрому, скейт-майданчика, майданчика для занять йогою, дитячого майданчика та літнього кінотеатру.
За словами Андрія Аненкова, розробники проекту керувалися нормативними вимогами до таких публічних об’єктів та думкою громадськості. «Ми розуміємо, що ремонт відбуватиметься за бюджетні кошти Києва – тому ми докладемо максимум зусиль, щоб будівля сама заробляла кошти на своє утримання, а в ідеалі – приносила прибуток до бюджету», – зазначив Олександр Матросов.
За умовами договору, компанія має здати об’єкт через 5 місяців після підписання договору. Договір підписали 7 травня. Проте, зауважив Сергій Анжияк, заступник голови департаменту культури КМДА, поки що рано говорити про терміни реалізації проекту, оскільки ще немає фінальної версії самого проекту.
Водночас, існує ще один проект оновленого кінотеатру – також як багатофункціонального культурного центру. Проект розроблений групою архітекторів на чолі з творчим керівником Олександром Титорчуком. За словами Костянтина Богатова, депутата Київради, ідею підтримали на громадських слуханнях; бачення проекту і пріоритети до цього обговорювали із представниками кіно, театралами, керівниками дитячих колективів з Оболоні. «На тих громадських слуханнях була конкуренція двох проектів – ІТ кластера, який планував багатофункціональну залу розділити навпіл по горизонту і зробити там офіси, і нашого проекту. І наш проект був підтриманий […] Ми готові відстоювати свою ідею, у нас повністю розроблений концепт, який був представлений Департаменту культури. Департамент підтвердив, що цей концепт може бути використовуваний, і вони будуть його підтримувати у рамках роботи з проектантами. Тому ми сподіваємось на конструктивний діалог, на те, що всі будуть почуті», – заявив Костянтин Богатов.
За його словами, проект не подався на участь у тендері через те, що конкурс не був повністю прозорим. «Ми відійшли в сторону – нехай Департамент обере того, кого потрібно, а ми будемо співпрацювати на рівні креативних ідей», – заявив пан Богатов.
Ганна Свириденко зі свого боку зазначила, що Департамент культури взагалі непричетний до тендеру. «Я не розумію, до чого тут Департамент культури. КП «Київкінофільм» виставляв на «ProZorro» цю закупку, як і все ми робимо через систему «ProZorro». Виграла фірма, яка дала найменшу вартість договору. […] У нас було 4 учасники, критерії вибору – найменша ціна, всі документи мали бути у відповідності. У результаті був заключний договір на суму 747 тисяч. Все було прозоро», – заявила вона.
Присутні на обговоренні мистецтвознавці висловили зауваження, що обидва проекти не передбачають збереження оригінального фасаду 1976 року у стилі пізнього модернізму. «У радянський час будівля мала статус пам’ятки архітектури. Зараз його знято, але все-одно – є авторська робота, архітектурна і художня», – зазначила мистецтвознавиця Євгенія Моляр. «Ця споруда ніколи не була “сірою”, особливо на Оболоні – це єдина кольорова домінанта. Принаймні в одному проекті хоч тональність була збережена, але чи можна нівелювати авторське рішення, яке було виконане у 70-х роках і взагалі забувати про епоху пізнього модернізму? […] Можливо не потрібно робити таких грандіозних проектів по ревіталізації – можливо, його просто потрібно помити», – зауважив Леонід Марущак, куратор мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру.
Компанія-переможець тендеру, водночас, стверджує, що існуючий фасад не відповідає нормативним вимогам енергозбереження. «Ми у будь-якому разі будемо його розбирати, утеплювати і робити новий фасад. Якщо ми будемо робити новий фасад – на даний момент ми пропонуємо такий вигляд. […] Якщо є пропозиції іншого вигляду фасаду – ми його розглянемо. Якщо громаду влаштує такий фасад, який є, – ми можемо його зробити», – прокоментував Андрій Аненков.
«Це важливе питання, яким чином обмежується чи ні свобода дій архітекторів-планувальників стосовно будівель, які мали, а зараз втратили чи можуть у майбутньому набути статус пам’ятки містобудування, – у нас тільки зароджується підхід до збереження і використання архітектури тієї доби. Пропозиція до колег – організувати окремий захід з обговорення цього питання з залученням відповідних фахівців», – зазначила Владислава Осьмак, керівник Центру урбаністичних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Нагадаємо, раніше обговорювалася можливість перетворити «Братиславу» на громадсько-культурний заклад з кіноконцертною, театральною діяльністю та центром розвитку сучасних технологій (ІТ). Згодом визначилися, що будівля має стати багатофункціональним культурним центром, зберігаючи і функцію кінотеатру.
