ВИСНОВКИ
Президент РФ Володимир Путін заявив, що для Росії важливо, щоб на території України не з’явилися нові комплекси протиракетної оборони, які б стримували російський ядерний потенціал. Путін також наголосив, що якби Україна відмовилась від членства у НАТО, то це не вирішило би всіх «проблем» України з Росією. “Я вже говорив про обмеження у сфері використання рідних мов для національних меншин. Прийнятий закон про мову в Україні, який критикувався, в тому числі і в Європі, але він діє. І це значною мірою ускладнює ситуацію в Україні”, – сказав лідер РФ. Путін також зазначив, що багато хто з «ідеологів української незалежності бачили її із федеративним територіальним устроєм та із гарними стосунками із Росією». Володимир Путін додав, що Україна могла вчинити з Донбасом так, як свого часу РФ з Чечнею – надати статус території з широкими повноваженнями.
Глава постійної делегації ВР в Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз заявила, що, на її думку, закріплення в преамбулі Конституції України євроінтеграційного та євроатлантичного курсів країни гарантує неможливість реваншу з боку проросійських політичних сил. Ірина Фріз також вважає, що двосторонні відносини між Україною та Угорщиною щодо мовної статті українського закону про освіту не стануть на заваді інтеграції України в НАТО. Глава делегації в ПА НАТО зазначила, що від блокування відносин з Україною насамперед втрачає альянс: “В альянсі є розуміння того, що Україна сьогодні є форпостом демократичних цінностей у регіоні”. Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе розраховує, що Угорщина розблокує проведення засідання комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів.
Міністерство освіти і науки України констатує початок конструктивних консультацій з угорської громадою з питань імплементації мовної статті закону України “Про освіту”.
Україна і НАТО ухвалили Дорожню карту співпраці в ОПК на 2018 рік. Документ підписано в рамках чергового засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва наприкінці травня в Одесі.
Народні депутати на пленарних засіданнях розглянули більшість поправок до законопроекту про Вищий антикорупційний суд – до завершення вечірнього пленарного засідання у вівторок парламентарії пройшли 1656 поправок з 1927. Отже, народним депутатам України залишається розглянути трохи більше ніж 250 поправок до цього законопроекту. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив, що остаточне формулювання положення законопроекту про Вищий антикорупційний суд у частині вирішальної ролі ради міжнародних експертів під час відбору суддів ще не погоджене. “Сполучені Штати хочуть чітко заявити, що законодавство, яке встановлює суд, має задовольняти МВФ, який забезпечує значну фінансову підтримку українського уряду. Тому ми закликаємо український уряд обговорити відповідні законодавчі пропозиції безпосередньо з МВФ і прийняти законопроект, який відповідає вимогам МВФ”, – ідеться в заяві представника Державного департаменту США Гезер Нойєрт.
Міжнародні резерви України на 1 червня становили 18,12 мільярда доларів в еквіваленті, скоротившись в травні на 1,6% або на 301,4 мільйона доларів у зв’язку із здійсненням платежів за державним боргом.
Голландський суд задовольнив клопотання щодо арешту часток ПАТ “Газпром” в його голландських дочірніх компаніях та заборгованості цих дочірніх компаній. Клопотання були подані для забезпечення права Нафтогазу на отримання від російського монополіста 2,6 млрд дол. за рішенням Стокгольмського арбітражу, ухваленим у лютому 2018 року. “Суд задовольнив клопотання, але 6 із 7 дочірніх компаній Газпрому в Голландії відмовились співпрацювати з судовими виконавцями. Однак все це ніяк не вплине на арешт”, – повідомили в “Нафтогазі”.
Близько півсотні журналістів і блогерів, за даними СБУ, перебувають у списку потенційних жертв Кремля, яких рано чи пізно мали усунути. Видання “Страна.ua” опублікувало цей список, отриманий із власних джерел. У ньому опинилися Матвій Ганапольський, телеведучий Євген Кисельов, шеф-редактор “РБК” Сергій Грішин, ведучий “Еспресо.tv” Богдан Буткевич, головний редактор “Дзеркала тижня” Юлія Мостова, блогер Денис Казанський та інші. “СБУ нікому нічого не передавала. Список – таємниця слідства”, – сказала речник Служби Безпеки України Олена Гітлянська.
У місті Одеса двоє невідомих напали з ножем на лідера місцевого осередку організації “Автомайдан”, члена Громадської ради при НАБУ Віталія Устименка. Речник Нацполіції Ярослав Тракало повідомив, що напад на Устименка можуть розслідувати як замах на вбивство.
Bloomberg повідомляє, що український бізнесмен Рінат Ахметов посів 282 місце в світовому рейтингу мільярдерів. Його капітал становить 6,01 млрд доларів. За даними рейтингу, за останній рік капітал Ахметова виріс на 1,3 млрд доларів. Інших українців в рейтингу немає.
Результати опитування фонду “Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова свідчать, що найбільшу підтримку серед тих респондентів, які планують взяти участь у виборах, має лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко – 13,3% виборців, далі йде колишній міністр оборони, лідер партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко – 9,4%, потім співголова партії колишніх “регіоналів” “Опозиційний блок” Юрій Бойко – 8,4%, лише після нього розташований нинішній президент Петро Порошенко – 7,6%, трохи менше підтримка в лідера Радикальної партії Олега Ляшка – 7,4%. Серед політичних партій найбільше голосів тих, хто піде на вибори, отримали б партія “Батьківщина” (12,6%) та партія “Громадянська позиція” (10,7%). Далі йдуть – партія “Опозиційний блок” (8,5%), Політична партія “За Життя” (8,1%), Радикальна Партія Олега Ляшка (7,9%), Блок Петра Порошенка “Солідарність” (7,8%). Імовірно, можуть, подолати виборчий бар’єр також Об’єднання “Самопоміч” (5,1%) та нещодавно зареєстрована партія “Слуга народу” (5,0%).
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- США закликали українську владу створити Антикорупційний суд за критеріями МВФ (217 публікацій у ЗМІ)
- Захисник Сущенка подав скаргу на вирок московського суду українському журналісту (207 публікацій у ЗМІ)
- Напад на лідера одеського «Автомайдану»: стали відомі деталі злочину (123 публікації у ЗМІ)
- Генпрокурор України пояснював у Брюсселі мету спецоперації із “вбивством” Бабченка (120 публікацій у ЗМІ)
- Суд у Нідерландах арештував активи російського “Газпрому” за позовом “Нафтогазу” (15 публікацій у ЗМІ)
ЄВРОАТЛАНТИНА ІНТЕРГАЦІЯ УКРАЇНИ.
Для Росії важливо, щоб на території України не з’явилися нові комплекси протиракетної оборони, які б стримували російський ядерний потенціал. Про це заявив президент РФ Владімір Путін в інтерв’ю австрійському телеканалу ORF, текст якого опублікувала прес-служба Кремля, повідомляє “Європейська правда”. “Для нас, для Росії, важливо, щоб на території України не з’явилися якісь військові об’єкти, які б загрожували нашій безпеці. Наприклад, нові комплекси протиракетної оборони, які б прагнули присікати наш ядерний потенціал. Так, для нас це важливо, я не приховую”, – зазначив він. На запитання, чи вирішилася б “українська проблема”, якби Україна оголосила себе нейтральною країною і не вступала б в НАТО, Путін відповів: “Це одна з проблем, але не єдина”.
Міністерство освіти і науки України констатує початок конструктивних консультацій з угорської громадою з питань імплементації мовної статті закону України “Про освіту”. “МОН та угорська громада спільно працюватимуть над розробкою держстандартів і типових програм і планують подальшу роботу над проектом закону “Про загальну середню освіту”, – йдеться в повідомленні прес-служби Міносвіти за результатами зустрічі міністра освіти і науки Лілії Гриневич із представниками угорської громади, які проживають в Україні. На думку Л. Гриневич, початок консультацій свідчить про спроможність сторін продуктивно співпрацювати та напрацьовувати спільні рішення, необхідні для забезпечення прав національних громад.
Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе розраховує, що Угорщина розблокує проведення засідання комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів. “Сьогодні ми чекаємо на участь представників угорської національної меншини в консультаціях із Міністерством освіти і науки України, як було домовлено між двома міністрами закордонних справ у Нью-Йорку. І я сподіваюся, що цей діалог дасть потенційну можливість для розблокування процесу, зокрема для відкриття можливості щодо розблокування Угорщиною проведення засідання комісії Україна-НАТО на високому рівні та найвищому зокрема”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Двосторонні відносини між Україною та Угорщиною щодо мовної статті українського закону про освіту не стануть на заваді інтеграції України в НАТО, заявила голова постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат фракції партії “Блок Петра Порошенка” Ірина Фріз. “Я маю великі сподівання на те, що двосторонні відносини між Україною та Угорщиною щодо мовного закону, який жодним чином не порушує міжнародних зобов’язань України, не завадять відносинам Україна-НАТО”, – зазначила І. Фріз журналістам у Відкритому офісі партії після презентації книги “NATO: Український вибір”.
Закріплення в преамбулі Конституції України євроінтеграційного та євроатлантичного курсів країни гарантує неможливість реваншу з боку проросійських політичних сил, вважає глава постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз (фракція “Блок Петра Порошенка”). “Це дає нам шанс розраховувати на те, що жодних спроб реваншу, які можуть розпочатися в рік турбулентності – в рік виборчих кампаній-2019, не буде”, – сказала І. Фріз під час презентації видання “NATO: Український вибір” у вівторок у Києві.
Україна і НАТО ухвалили Дорожню карту співпраці в ОПК на 2018 рік. Згідно з повідомленням на сайті РНБО, документ підписано в рамках чергового засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва наприкінці травня в Одесі Як наголошується в повідомленні, нова Дорожня карта Україна-НАТО зі співробітництва в ОПК на 2018 рік містить низку нових завдань для української сторони: йдеться про розвиток спільних з НАТО національних систем стандартизації та кодифікації в оборонній сфері; співробітництво в сфері безпеки зберігання боєприпасів; сприяння встановленню зв’язків між оборонними підприємствами країн НАТО і України. Також передбачено створення системи державного гарантування якості оборонної продукції і участь ОПК України в проектах концепції НАТО “Розумна оборона”.
ТРАГЕДІЯ МН17.
Уряд Нідерландів не покладає на Україну відповідальності за катастрофу із малайзійським “Боїнгом” у 2014 році над Донбасом. Про це заявив глава МЗС Нідерландів Стеф Блок, повідомляє видання Volkskrant. “На думку уряду, на сьогоднішній день не існує юридично переконливих доказів того, що Україна діяла злочинно, коли не закрила свій повітряний простір” – йдеться у листі Блока депутатам нижньої палати парламенту Нідерландів. Декілька опозиційних партій, серед яких “Форум за демократію”, PVV, CDA та SP раніше виступили за те, щоб відповідальність за катастрофу поклали частково і на Україну, яка не закрила свій повітряний простір.
УТВОРЕННЯ АКС.
Народні депутати на пленарних засіданнях Верховної Ради у вівторок розглянули більшість поправок до законопроекту про Вищий антикорупційний суд. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, до завершення вечірнього пленарного засідання у вівторок парламентарії пройшли 1656 поправок з 1927. Отже, народним депутатам України залишається розглянути трохи більше ніж 250 поправок до цього законопроекту.
Остаточне формулювання положення законопроекту про Вищий антикорупційний суд у частині вирішальної ролі ради міжнародних експертів під час відбору суддів ще не погоджене, констатує голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Блок дискусії, який залишився щодо Вищого антикорупційного суду, – це повноваження громадської ради міжнародних експертів. Зараз тривають консультації, у тому числі у нас у залі, обговорення щодо того, яким чином забезпечити вирішальний вплив громадської ради міжнародних експертів”, – сказав спікер на пленарному засіданні парламенту у вівторок. Він зазначив, що в результаті обговорення буде знайдено компромісне формулювання відповідного положення законопроекту на підставі поправок, поданих народними депутатами.
США закликали Україну обговорити законопроект про Антикорупційний суд, поправки до якого наразі розглядаються у Верховній Раді, з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і прийняти його відповідно до вимог фонду. “Сполучені Штати хочуть чітко заявити, що законодавство, яке встановлює суд, має задовольняти МВФ, який забезпечує значну фінансову підтримку українського уряду. Тому ми закликаємо український уряд обговорити відповідні законодавчі пропозиції безпосередньо з МВФ і прийняти законопроект, який відповідає вимогам МВФ”, – ідеться в заяві представника Державного департаменту США Гезер Нойєрт у вівторок.
ЕКОНОМІКА.
Міжнародні резерви України на 1 червня становили 18,12 мільярда доларів в еквіваленті, скоротившись в травні на 1,6% або на 301,4 мільйона доларів у зв’язку із здійсненням платежів за державним боргом. Про це, за попередніми даними, повідомляє прес-служба регулятора. Відзначається, що 455,1 млн доларів уряд і Нацбанк сплатили протягом травня на користь Міжнародного валютного фонду, а 214,4 млн доларів було направлено на платежі уряду з обслуговування і погашення державного боргу в інвалюті.
СПРАВА БАБЧЕНКА.
У Службі безпеки України запевняють, що нікому не передавали список із 47 журналістів і блогерів, які могли стати потенційними жертвами російських спецслужб. “СБУ нікому нічого не передавала. Список є таємницею слідства, тому я з ним не знайома і не можу коментувати його автентичність”, – сказала агентству “Інтерфакс-Україна” речник СБУ Олена Гітлянська у вівторок. Раніше цього дня інтернет-видання “Страна.UA” оприлюднило список 47 журналістів і блогерів, які нібито могли стати жертвами на замовлення спецслужб РФ разом із журналістом Аркадієм Бабченком.
Президент України Петро Порошенко підтримує дії українських спецслужб щодо гарантування безпеки журналістів, зокрема методи на кшталт тих, до яких довелося вдатися для затримання замовників “убивства” російського журналіста Аркадія Бабченка. “Якщо ми хочемо захистити свободу преси, якщо ми хочемо захистити журналістів, ми змушені застосовувати такі методи боротьби. В будь-якому разі, цей наказ давав не президент, а спеціальний прокурор. І я підтримую мої спецслужби, якщо вони захищають журналіста, якщо вони рятують життя журналіста”, – сказав П. Порошенко в інтерв’ю іспанській газеті El País.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло припис директору Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артему Ситнику у зв’язку з невиконанням законних вимог Нацагентства посадовими особами Бюро. Як повідомила у вівторок прес-служба НАЗК, до Нацагентства надійшли заяви адвокатів в інтересах суддів Окружного адміністративного суду Києва, в яких повідомляється про можливе порушення детективом НАБУ Є. Панайотовим і керівником Головного підрозділу детективів А. Калужинським вимог, встановлених статтею 28 закону “Про запобігання корупції”, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
ЕНЕРГЕТИКА.
Переговори ЄС-Росія-Україна щодо газу можуть відбутися найближчим часом, повідомив постійний представник РФ при Євросоюзі Володимир Чижов у вівторок на прес-конференції в Брюсселі. “Я вважаю, що така зустріч може відбутися в найближчому майбутньому”, – сказав високопоставлений російський дипломат акредитованим у бельгійській столиці журналістам.
Робоча група вивчить питання введення стимулювального регулювання (RAB-тарифів) для обленерго в контексті приватизації їхніх акцій, повідомив міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко. “Окремо буде створено групу з опрацювання питання приватизації низки обленерго і, в цьому контексті, питання введення стимулювального регулювання, так званого RAB-тарифу”, – написав він у Facebook. Як повідомлялося з посиланням на інвесткомпанію “Драгон Капітал”, закордонні інвестори активно цікавляться купівлею держпакетів акцій енергопостачальних компаній, водночас наголошують на необхідності впровадження стимулювального тарифоутворення (RAB-тарифів) для достовірної оцінки об’єктів, що приватизуються.
Голландський суд задовольнив клопотання щодо арешту часток ПАТ “Газпром” в його голландських дочірніх компаніях та заборгованості цих дочірніх компаній. Про це повідомляє пресс-служба НАК “Нафтогаз України”. Клопотання були подані для забезпечення права Нафтогазу на отримання від російського монополіста 2,6 млрд дол. за рішенням Стокгольмського арбітражу, ухваленим у лютому 2018 року. “Суд задовольнив клопотання, але 6 із 7 дочірніх компаній Газпрому в Голландії відмовились співпрацювати з судовими виконавцями. Однак все це ніяк не вплине на арешт”, – повідомили в “Нафтогазі”.
