З кожним роком представники бізнесу і креативної індустрії все більше стикаються із порушенням права інтелектуальної власності, але через недосконалість судового процесу рідко звертаються до суду для захисту своїх прав. Створення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності допоможе мінімізувати вплив певних прогалин у законодавстві України, які сьогодні ускладнюють роботу як бізнесу, так і представників креативної індустрії. «Ми очікуємо, що судді будуть розглядати справи швидко, не будуть призначати непотрібних додаткових експертиз, маючи фахові знання, будуть з’ясовувати всі обставини для винесення зразкових рішень, і немає підстав думати, що цей суд не може бути успішним», – зазначив Клим Братківський, адвокат, медіаюрист, фахівець із захисту авторського права, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Проблеми, з якими сьогодні найчастіше стикаються представники креативної індустрії, – використання авторських прав без дозволу. Представники бізнесу найчастіше мають справу з «патентними тролями» та використанням контрафактної продукції. Відповідальність, передбачена українським законодавством за порушення авторських прав, часто неадекватна до завданих збитків. «Проблема у тому, що штрафи, передбачені за порушення – і Кодексом про адміністративні правопорушення і нормами Кримінального кодексу, набагато нижчі від тієї реальної шкоди, яка може бути фактично завдана. Згідно з Кримінальним кодексом санкції становлять від 3400 гривень до 51 тисячі гривень. Що стосується тих випадків, які відбуваються на практиці, то збитки реально можуть сягати мільйонів», – розповіла Лідія Левіцька, менеджерка з питань стратегічного розвитку (інтелектуальна власність) Американської торгівельної палати в Україні.
На сьогодні усі справи щодо порушення прав інтелектуальної власності розглядаються районними судами за місцем знаходження відповідача. «Дуже часто місцеві суди не належним чином враховують практику вищих судів України, і починають розгляд справи, виходячи з власних переконань, не враховуючи вже сформовану практику і таким чином замість однієї судової практики всеукраїнської ми маємо локальні відмінності, які дуже ускладнюють розуміння безпосередньо користувачами творів, яким чином їх необхідно використовувати, щоб уникнути проблем», – розповів Сергій Хлєбніков, адвокат, начальник юридичного відділу Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами». «Коли буде спеціалізований суд, усі справи будуть розглядатись у ньому, – це буде більш відкрито і контрольовано. І справи будуть розглядатись швидше. Зараз районні суди майже не працюють. Щоб ви розуміли, справи в першій інстанції розглядають 2 роки без слухання справи по суті. Чи є ефективний захист у особи від суду? Звичайно немає», – зазначив Клим Братківський.
Під час розгляду справ часто виникає проблема відсутності потрібних спеціалізованих знань у суддів. Для того, щоб вирішити цю проблему, кандидатів до нового органу перевірятимуть на наявність спеціальних знань зі сфери інтелектуального права. «Станом на сьогодні кандидати на посаду судді проходять спеціальну перевірку. Після цієї перевірки буде кваліфікаційний іспит, кий буде складатись із 3-х основних моментів – перший іспит стосуватиметься знання законодавства, другий – практичного застосування і третій – загального, логічного сприйняття ситуації. Після цього буде інтерв’ю, після якого буде підсумовуватись рейтинг суддів. Важливо, що тести і практичні завдання розроблялись саме з тим, щоб підкреслити наявність специфічних знань», – розповіла Лідія Левіцька.
