Дорожній фонд запрацював 1 січня 2018 року. На рахунки обласних державних адміністрацій вже надійшло близько 50% коштів, передбачених на цей рік. Серед головних проблем, з якими зіштовхнулися на місцях – неналежна підготовка команд, яким передано ресурси. Як наслідок – кошти лежать на депозитних рахунках і не використовуються. «З областей, які не зможуть найближчим часом показати ефективну динаміку використання і освоєння коштів з Дорожнього фонду – практичне будівництво доріг, відновлення – буде знята частина фінансування. Перерозподіл буде здійснений в рамках всієї країни на ті області, які можуть ефективно освоювати кошти, будувати та відновлювати дороги у своїх регіонах», – наголосив Віктор Сасін, директор Департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Міністерства інфраструктури України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Найкращі показники у країні за рівнем виконання дорожніх робіт має Івано-Франківська область – 65% усіх контактів вже виконані. Серед «аутсайдерів» – Черкаська область, де не виконано жодного контракту. Загалом в Україні проведено тільки 50% тендерів по тих дорожніх об’єктах, що мають бути відремонтовані або побудовані. «Причині різні. У деяких областях не дуже порядні підрядники гальмують цю систему. Проводяться тендери, а потім через судові органи оспорюють ці рішення. По деяких областях не встигають готувати технічну документацію», – пояснив Андрій Мартенс, експерт автодорожньої галузі.
«Для того, щоб була якість виконання робіт – потрібні добросовісні підрядні організації, які мали б достатній досвід, кваліфікаційні кадри, відповідну техніку. Підрядник, який працює в області, повинен бачити перспективу. Основна проблема – проблема недобросовісних підрядних організацій, які беруть участь у тендерах, щоб їх просто зривати. У Сумській області майже на всіх торгах виступає одна організація. Потім вона оскаржується ProZorro у Антимонопольному комітеті. Відбувається затримка у проведенні торгів, укладанні договорів і виконанні цих робіт. Це – одна з великих проблем, яка має відслідковуватися», – розповів Іван Романюк, начальник служби автомобільних доріг у Сумській області.
Якісно підготовлена тендерна документація значно пришвидшує торги та, як наслідок, – старт ремонтних робіт. Окрім цього, важливо, щоб тендерна документація була у відкритому доступі. «Це має бути максимально публічно, щоб цю проектну документацію можна було завчасно встигнути розглянути, щоб це не було у короткі періоди. У такому випадку немає можливості якісно вивчити всю документацію», – переконаний Андрій Мартенс.
Об’єднані громади також можуть використовуватися гроші Дорожнього фонду. На комунальні дороги виділено суму до 20% з тих 35%, які спрямовано на дороги місцевого значення. «Піврічна практика довела і показала, що не встановлена чітка межа, скільки їм (ОТГ) виплатять на дороги комунального значення з Дорожнього фонду – 1%, 2%, 5% чи 10%. На місцях, в органів місцевого самоврядування, на балансі знаходиться 240 тисяч кілометрів комунальних доріг. Вже давно назріла потреба ремонтувати їх. Якщо у нас з’явиться такий інструментарій, який дозволяє акумулювати кошти з митних платежів, акцизів, перевищення габаритно-вагових норм – то так само і комунальні дороги мають право на існування і швидше відновлення», – зауважив Вадим Олійник, експерт Проектного офісу секторальної децентралізації.
Серед інших проблем, чому на місцях так повільно використовують надані кошти, – відсутність бачення, які дорожні ремонти є першочерговими, а які – ні. Для цього області мають затвердити програми розвитку доріг на 3-5 років. Сумська обласна державна адміністрація вже розробила таку програму. «На найближчій сесії Обласної ради така програма буде затверджена. Буде чітко визначено порядок фінансування всіх доріг місцевого значення, які будуть ремонтуватися у першу, другу, третю чергу», – зазначив Іван Романюк. На сьогодні Сумська область вже затвердила перелік ремонтних робіт на 2018 рік – передбачено ремонт 48 об’єктів.
Належний контроль якості виконаних робіт – найважливіший фактор у системі ремонту доріг. На сьогодні ця галузь монополізована. Так, за контроль якості виконання дорожньо-будівельних робіт відповідає «Дор’якість» – організація, яка напряму підпорядкована Укравтодору. «Фактично, Укравтодор сам же і контролює свої роботи. Так само обласні державні адміністрації замовляють відповідні послуги контролю якості у цієї структури», – розповів Віктор Сасін.
Місцева влада разом з громадськістю також може перевіряти якість виконання ремонтних робіт. Серед успішних прикладів – Дніпропетровська область. Так, активісти разом з ОДА створили незалежну комісію, яка перевіряє якісь виконання дорожніх робіт. «Кожну весну та осінь спеціальна комісія, яка складається зі співробітників профільного Департаменту облдержадміністрації та громадських активістів, проїжджає по всіх дорогах, які зроблені за останні роки. Якщо знаходять дефекти – підрядник їх переробляє за свій рахунок. Ми постійно підвищуємо кваліфікаційні вимоги до підрядників. Ще у 2015 році ми їм пояснили: або вони будуть інвестувати в себе, закуповувати нову техніку, технології та інвестувати в людей – або вони в області працювати не будуть, на їхнє місце прийдуть інші», – розповів Юрій Голик, радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Які ще є інструменти контролю за якістю дорожніх ремонтів – читайте тут.
ДОВІДКОВО
Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!». Окремі думки, висловлені під час заходу та у матеріалах, є відповідальністю організаторів і не обов’язково відображають погляди Агентства USAID або Уряду США.
Проект «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» —п’ятирічна ініціатива USAID, яка має на меті допомогти Україні у зменшенні рівня корупції та підвищенні підзвітності та прозорості управління. Проект спрямований на розширення повноважень ключових урядових інституцій у боротьбі з корупцією, побудові громадської підтримки та участі в антикорупційних зусиллях та зменшенні толерантності громадян до корупції.
