1 січня запрацював Дорожній фонд, і тепер частина акцизу, який сплачують автомобілісти йде напряму на відновлення автодоріг. Разом з тим відбулася децентралізація дорожнього господарства: 120 тисяч кілометрів доріг передали в управління обласним державним адміністраціям. Станом на 1 квітня на дороги місцевого значення виділили близько 2,6 мільярдів гривень. Ці кошти вже є на казначейському рахунку і скоро потраплять у регіони.
Саме місцеві журналісти та активісти повинні слідкувати за ремонтами доріг та контролювати виділені на це кошти. Під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі експерти спробували розібратися, хто за які дороги відповідальний та як громадськість може вплинути на місцеву владу.
Загальна протяжність доріг місцевого значення – 123 тисячі кілометрів. Олександр Кава, радник голови Укравтодору, розповів, що саме ці дороги передали облдержадміністраціям. Обласні державні адміністрації отримали 35% коштів Дорожнього фонду – майже 11 мільярдів гривень. Гроші розподіляються пропорційно протяжності доріг у кожній з областей. «Людям необхідно контролювати цей процес. На місці видніше, яку дорогу треба ремонтувати швидше, а ремонт якої – можна відкласти. Звичайно, у першу чергу, треба ремонтувати ті дороги, по яким їздить найбільша кількість автомобілів. Це більша мобільність для населення та стимул економічного росту», – наголосив Олександр Кава.
Активісти на місцях повинні проявляти ініціативу та надсилати звернення до органів місцевої влади з пропозиціями ремонту конкретних ділянок доріг. Таку тезу висловив Віктор Загреба, член команди підтримки реформ Міністерства інфраструктури України. «Законодавство працює так, що чиновник будь-якого рівня не має права ініціативи. Чиновник має право реакції на звернення, пропозицію, запит, скаргу. Коли такого звернення чи скарги немає – жоден начальник на жодному рівні не буде нічого робити, тому що він не має юридичних підстав цього робити, – розповідає Віктор Загреба. – У нас іде децентралізація. Як ресурси передаються на місця, так само передаються інструменти контролю. Неможливо контролювати все з Києва».
20% коштів, які виділено з Дорожнього фонду на дороги місцевого значення, спрямують на ремонт доріг комунальної власності, і розподілять між органами місцевої влади.
Щоправда, разом з коштами до регіонів не встигли передати вміння їх використовувати. Вадим Олійник, експерт Проектного офісу секторальної децентралізації при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, розповів, що в регіонах значні суми лежать без використання. «Це велика проблема. Області завжди каються і говорять, що спрямують ці кошти на потреби громад. Однак не кожна область відповідає належним чином за свої повноваження і обирає варіант потримати ці кошти на депозитах і отримати відсотки. Для того, щоб потім, нібито, більше коштів було на балансі і спрямувати їх на більші проекти. Яким чином їх змусити ці кошти зняти і розподілити? Поки що такого інструменту немає. Це тільки переконання, тільки рекомендації. Центральна влада не має права тиском впливати на місцеву владу», – пояснив Вадим Олійник.
«Дуже часто журналісти думають, що погана дорога у будь-якому обласному центрі чи селі – це відповідальність міністерства чи автодору. Насправді це не так. З цього року це кардинально змінилося. Тепер це відповідальність місцевої влади – губернатора, голови райдержадміністрації чи керівника того чи іншого населеного пункту. Дуже важливо, щоб і мас-медіа на місцях, і люди розуміли, на кого тиснути», – підсумував Віктор Сасін, директор департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Міністерства інфраструктури України.
