Правозахисник Емір-Усеїн Куку голодує вже 20-й день. Нещодавно він відмовився від ін’єкцій глюкози. Зараз Емір-Усеїн Куку перебуває у СІЗО у Ростові-на-Дону. «Стан здоров’я дійсно погіршується. Йому дуже необхідні ін’єкції глюкози. Але лікар говорить, що, якщо він буде це робити, – це порушуватиме голодування. Дуже важливо донести до Емір-Усеїна та до цих, так званих лікарів, – не тільки у СІЗО, але й у міжрегіональній лікарні для ув’язнених, що ми слідкуємо. Дуже важливо, щоб такі поважні організації, як Amnesty International звернули на це увагу, тому що вони фактично намагаються його вбивати», – наголосила Таміла Ташева, співзасновниця і координаторка ГО «КримSOS», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Громадськість має продовжувати акції на підтримку політичних в’язнів, які перебувають на території Російської Федерації. «Зрозуміло, що ми не маємо ілюзій щодо рішення Президента Росії. Ми не маємо ілюзій, що він просто візьме і припинить порушення прав людини, тому що це системна проблема у всій Російській Федерації. Але наша позиція як суспільства, наша активність як суспільства, те, наскільки голосно ми говоримо і наскільки ми показуємо, що нас багато, наші вимоги чіткі – це те, що здатне вплинути на ситуацію і поставити владу Росії в умови, коли вони будуть зобов’язані вирішити ситуацію і відпустити тих, хто незаконно засуджений. Та припини переслідування людей тільки за те, що вони виражають мирним чином свою точку зору», – зауважила Марія Гур’єва, прес-секретар Amnesty International.
Окрім Еміра-Усеїна Куку голодують також інші політичні в’язні. Серед них – Олег Сенцов, який голодує 64-й день поспіль, та Володимир Балух. Він оголосив голодування 120 днів тому. «Ми констатуємо їхній важкий стан. Ми всі розуміємо, що цей відлік може закінчуватися у будь-який момент і цим закінчиться життя людини, – зазначив Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. – Ці хлопці зараз залежні від усіх нас. Від журналістів, від людей, від того, як ми проводимо ці акції. Ми називаємо прізвища не тому, що окремого когось символізуємо. Ми акцентуємо увагу на проблемі, на окремій ситуації. Ось це дуже важливо».
