Геополітична ініціатива «Тримор’я» є політико-інфраструктурним проектом насамперед для країн-членів ЄС, проте Україні варто використати усі наявні можливості для залучення до цієї співпраці. Таким є ключовий висновок аналітичної записки Центру «Нова Європа» «Ініціатива трьох морів»: проміжна ланка євроінтеграції для України», презентованої на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Серед учасників «Тримор’я» домінує позиція, що посилення політичної складової проекту призведе до більшої конфліктогенності проекту, тому прийнятним варіантом наразі була б заява України про набуття статусу спостерігача у рамках ініціативи «Тримор’я». Варто визначити пріоритетні для України проекти та використовувати будь-яку можливість для залучення до обговорень – наприклад, майбутня міжпарламентська асамблея, Digital Forum, Форум регіонів», – зазначила Тетяна Левонюк, аналітик Центру «Нова Європа».
Аналітик звернула увагу, що Міжмор’я і Тримор’я, які в Україні нерідко ототожнюють, є різними проектами. Перший є давнішим, і за цілями – політично-безпековим, другий – більшою мірою інфраструктурним.
Ініціативу «Тримор’я», відому також як «Ініціатива трьох морів», започаткували у 2015 році президенти Польщі та Хорватії. Основні сфери співпраці – енергетика, транспорт і комунікації. Загалом є ідеї щодо 150 потенційних проектів. На сьогодні «Тримор’я» об’єднує 12 країн Центрально-Східної Європи: країни Вишеградської четвірки, Балтії, Австрію, Хорватію, Румунію, Словенію та Болгарію. Зараз, 17-18 вересня, у Бухаресті проходить третій саміт ініціативи та бізнес-форум, на яких обговорюють конкретне практичне наповнення проекту. Серед зовнішніх гравців, «Тримор’я» підтримують США, Китай, віднедавна – Німеччина, яка бере участь у саміті як спостерігач.
Конкретних проектів за участі України поки що три: енергетичний проект польсько-українського інтерконектора Германовичі-Більче-Волиця з компресорною станцією у Страхоціні, який мають завершити до 2020 року; транскордонна магістраль Via Carpatia, від Клайпеди до Салонік – найбільший транспортний проект у рамках ініціативи (до 2050 року), та Go Highway Одеса-Ґданськ. Серед потенційних проектів – так званий енергоміст з Польщею, що передбачає переорієнтацію Хмельницької АЕС, інтерконектор з Румунією, та водний шлях Е40.
Для успішної реалізації цих проектів та залучення до нових необхідна проактивна позиція України, злагоджена робота міністерств і відомств, а також успіх реформ, зазначають у рекомендаціях до аналітичної записки. «Більш стабільна з точки зору внутрішнього реформування країна є більш надійним партнером в очах ЦСЄ. Тому чим успішнішими будуть реформи щодо енергетичних ринків, транспортної інфраструктури, умов ведення бізнесу – тим більше у нас шансів бути залученими більш активно до проектів у рамках Тримор’я», – зазначила Тетяна Левонюк.
Крістіан-Леон Цуркану, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні, коментуючи аналітину записку, зазначив, що Тримор’я є і політичним проектом. «Це політична ініціатива, проте основою є саме економічна співпраця. Власне, це ініціатива за посилення економічної співпраці, співпраці у межах ЄС та трансатлантичної співпраці», – зазначив посол. Він також акцентував на тому, що ініціатива не виключає безпекової складової. «Транспорт, енергетика і комунікації самі по собі тісно пов’язані із безпекою і викликами сьогодення», – наголосив пан Цуркану.
«Бізнес-форум у Бухаресті справді чудова нагода для України, а також Молдови і Грузії долучитися до конкретних проектів, які зараз обговорюються. На жаль – я був здивований, коли дізнався про це – зараз у Бухаресті немає офіційних представників України», – додав посол.
Головні причини, чому Україна поки що не може стати повноцінним учасником «Тримор’я» – розбіжність бачення різних учасників щодо цього питання, а також те, що не-члени ЄС не можуть отримувати фінансування з європейського бюджету у такому ж обсязі, як країни-члени, пояснив Томаш Буйко, другий секретар Посольства Республіки Польща в Україні. «Тримор’я є для Польщі одним з основних напрямків зовнішньої політики. […] Перелік членів ініціативи на цьому етапі завершений, але ми раді будемо бачити різні форми співпраці із зовнішніми партнерами, у тому числі – з Україною», – зазначив Томаш Буйко.
Найближчим часом Україна включиться у співпрацю щодо «Тримор’я» у рамках міжпарламентської асамблеї. «Ми вітаємо [запрошення до міжпарламентської асамблеї] і маємо надію, що отримаємо запрошення на установчу сесію», – зазначив Остап Кривдик, радник голови Верховної Ради України. Він додав, що питання планують обговорювати на майбутній тристоронній міжпарламентській асамблеї Україна-Польща-Литва та Балтійській асамблеї у Вільнюсі. «Ініціатива є дуже важливою, і Україні потрібно з нею співпрацювати. Але, як на мене, питання безпеки має бути чіткіше проговорене у концепції ініціативи. Питання вільних виборів і відсутності інформаційних атак, стабільності постачання енергії – це не є «антиросійські» питання; без безпеки немає економіки», – додав Остап Кривдик.
Маркіян Лубківський, Надзвичайний та Повноважний Посол України, наголосив, що Україні важливо активніше висловлювати зацікавленість участі у проекті на рівні офіційних представників держави. «Насправді ініціативу треба розглядати, з української точки зору, як практичну частину інтеграції України до ЄС і НАТО, досягнення європейських стандартів у зазначених сферах. […] Неучасть України в ініціативі є грубою геополітичною помилкою. Те, що Україна пропускає вже третій саміт «Ініціативи трьох морів» – це велике недопрацювання МЗС», – наголосив він.
