Підстав стверджувати, що ціни на пальне зросли внаслідок змови учасників ринку, немає – державний уповноважений АМКУ

На сьогодні немає підстав стверджувати, що різке зростання цін на пальне зумовлене антиконкурентними узгодженими діями учасників ринку;  диспропорції між зростанням цін на нафту і зростанням цін на роздрібному ринку нафтопродуктів немає. Про це заявив Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

«У нас зараз є розслідування за ознаками схожих антиконкурентних дій на роздрібному ринку нафтопродуктів. Учасниками цієї справи є компанії, які належать до групи  WOG, OKKO та Socar. Казати, що конкретно у цей період мають місце такі самі дії, поки що передчасно. […] Ми не виключаємо можливості, що при аналізі цифрових даних, які ми отримаємо, у нас будуть підстави для розгляду цих дій як узгоджених. Проте казати, що зараз масове зростання цін на ринку, яке має місце, є наслідком антиконкурентних узгоджених дій, я казав би, передчасно», – прокоментував Валерій Полюхович.

Валерій Полюхович зазначив, що подорожчання пального в Україні співпадає зі світовими тенденціями на ринку нафтопродуктів. «Найбільший пік зростання ціни на нафту був на початку жовтня, 13,5% від рівня, який був до зростання цін. Пік зростання цін на дизельне пальне – 10,5%, на бензин – близько 8%. […] Тенденція має світовий рівень, і ми, як країна, інтегрована у світовий обіг, також реагуємо на ці фактори», – пояснив державний уповноважений АМКУ.

Експерти паливного ринку одностайно погоджуються, що причиною зростання цін на бензин протягом останніх двох місяців були два фактори – зростання цін на нафту та падіння курсу гривні.

«Маючи ситуацію, коли понад 80% нафтопродуктів в Україні – це імпорт, ми маємо пряму кореляцію ціни до іноземної валюти, за яку ми, по-перше, купуємо цей продукт; по-друге – до якої «прив’язаний» акциз на пальне […]. Якщо перевести нинішні ціни у доларовий еквівалент, ми можемо побачити, що вони практично не зростали, а то й зменшувалися», – зазначив Тарас Ткачук, старший експерт з економічних питань DixiGroup.

За словами Сергія Куюна, експерта паливного ринку, директора української консалтингової компанії «А-95», вже найближчим часом ціни на бензин почнуть знижуватися. «Позавчора ми бачили падіння на 50 копійок за літр бензину, думаю, на цьому тижні буде ще зниження. Сумарно, я думаю, вже є потенціал для зниження цін на бензин на 1,5-2 гривні точно. Чому – тому що ціни на нафту впали вже нижче 80 доларів за барель, з 85, і ціна на бензин також падає», – пояснив він. Щодо дизельного палива, прогноз менш оптимістичний. «Жовтень дуже теплий, це продовжило сезон активного споживання цього продукту, на що, схоже, не розраховували постачальники. Тому зараз є певна нестача оптової пропозиції, і тому ціна на автомобільні партії палива не знижується, а навіть зростає.  Але гадаю ця ситуація вирішиться вже на наступному тижні», – зазначив Сергій Куюн.

Експерти та представники державних відомств наголосили, що держава не може штучно впливати на ціни без шкоди для економіки. «Контролювати ціни – так, держава це повинна робити, і цим займається АМКУ у тому числі. Але регуляція цін – це найстрашніше, що може існувати в економіці. Регулювання цін майже завжди призводить до заниження цін на продукт. Чи потрібно це компаніям, чи будуть заходити інвестори за таких умов – думаю що ні. Ціну має регулювати виключно ринок», – наголосив Тарас Ткачук. «Ми це вже проходили у 2004 році – коли Юлія Володимирівна спробувала регулювати ціни в ручному режимі. Ми ходили по місту з каністрами, як пам’ятаєте. Тобто, ціна буде низькою, але не буде чого за неї купити.[…] Держава має лише створити рівні умови для усіх гравців ринку, також відслідкувати виконання законів, які у нас вже існують», – зазначив експерт паливного ринку Леонід Косянчук.

Вимога знизити акцизи на пальне також недоречна, тому що зараз це основне джерело надходжень до Дорожнього фонду, пояснив Сергій Куюн.  «У нас у цьому році 50% паливних акцизів іде на формування Дорожнього фонду. […] З наступного року це буде 75%, з 2020 року – 100%. Цей механізм тільки починає працювати, і якщо зараз знизити акцизи на паливо, які і без того у 5-6 разів нижчі, ніж у Європі – це одразу «зарубати» цю програму», – деталізував експерт.

Водночас, зазначив Леонід Косянчук, варто переглянути норму про прив’язку акцизу на пальне до іноземної валюти. «Я не знаю жодної країни, де б акцизний податок нараховувався у валюті сусідньої країни – це тільки у нас. І якби все ж таки суб’єкти законодавчої ініціативи змінили це і акциз призначався у гривні – у нас не було б такої великої і швидкої залежності від забаганок Національного банку», – пояснив він.

Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, зазначила, що вплив зовнішніх факторів на ціни могло б пом’якшити нарощення обсягів виробництва пального в Україні, але діючі підприємства і зараз мають проблеми з попитом на свою продукцію. «Кременчуцький нафтопереробний завод звертався до Кабміну і до Мінфіну, за його заявами, що він не може збільшувати виробництво, тому що споживання бензинів падає, зростає споживання дизельного палива, і тому просить переглянути ставки акцизного податку», – зазначила Світлана Коляденко-Лінецька.