До 2020 року Україна має шанси посісти 3 місце у Європі за інтернаціоналізацією малого та середнього бізнесу – експерти

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

До 2020 року Україна має шанси посісти 3 місце в Європі за інтернаціоналізацією малого та середнього бізнесу, якщо створити для цього сприятливі умови. Відповідні рекомендації представлені у звіті аналітичного центру «EasyBusiness». «На основі кількісних даних з відкритих джерел нам вдалося спрогнозувати, як інтернаціоналізація малого та середнього бізнесу буде розвиватися з урахуванням наших рекомендацій та без нього. […] Якщо рекомендації, розроблені нашою командою будуть впроваджені, у 2020 році Україна має шанс посісти 3 місце у Європі за інтернаціоналізацією малого та середнього бізнесу», – зазначила Катерина Шаповаленко, економічний аналітик аналітичного центру «EasyBusiness» під час презентації звіту в Українському кризовому медіа-центрі.

Під час аналізу оцінювали регуляторне середовище в країні (здійснення дозвільних процедур, захист права власності, проходження митних процедур, адміністрування ПДВ, здійснення міжнародних платежів), а також нерегуляторне (доступ до фінансів, знань та технологій). Враховуючи досвід Литви, Латвії, Естонії, Португалії та Німеччини, експерти сформували список рекомендацій, які допомогли б вивести інтернаціоналізацію малого та середнього бізнесу в Україні на кращий рівень. Серед них – спрощення дозвільних процедур, підвищення рівня захисту прав інтелектуальної власності, полегшення процедур проходження митного контролю, збільшення прозорості адміністрування ПДВ та полегшення здійснення міжнародних платежів, підвищення доступу малого та середнього бізнесу до фінансів, знань та технологій.

На думку експертів, інтернаціоналізація малого та середньому бізнесу важлива в контексті створення нових робочих місць та підвищення доданої вартості підприємствами. Незважаючи на те, що на сьогодні Україна знаходиться на останньому місці серед країн Європи за легкістю виходу на міжнародні ринки, вона має низку конкурентних переваг перед іншими країнами. Такими перевагами є стабілізація макроекономічної ситуації після 2014 року, підвищення позицій у міжнародних рейтингах (підвищення у Doing Business Ranking на 36 позицій за останні 4 роки), проведення структурних реформ, дешева та кваліфікована робоча сила, дешева національна валюта, високий попит на позичковий капітал. «Інтернаціоналізація – це більше, ніж про експорт. Вона може стосуватися трьох форм – торгівельної, кооперативної та інвестиційної. […] Всі ці напрямки дуже важливі, тому що Україні необхідно інтегруватися у ланцюги доданої вартості Європейського союзу та світу. Це важливо як для підприємців, так і для економіки України в цілому», – пояснив Дмитро Ливч, керівник аналітичного відділу та проектний менеджер аналітичного центру «EasyBusiness».

Учасники підкреслили, що малий та середній бізнес відіграє засадничу роль для української економіки. Це 99% зареєстрованих суб’єктів господарювання, 73% працевлаштування, 60% створеної доданої вартості в рамках економіки України. Разом  з тим, частка малого та середнього бізнесу у експорті України складає 30%, тільки 8% компаній мають експортного посередника, тільки 3% компаній мають міжнародний капітал, частка якого складає принаймні 10%, що свідчить про надзвичайно низьку інтернаціоналізацію.

Експерти погодилися, що хоча за останні 4 роки уряд вжив низку дерегуляційних заходів для полегшення умов ведення бізнесу, цього недостатньо.

Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України, зазначила, що малий бізнес майже не відчув наслідків дерегуляційних реформ, які відбулися за останні 4 роки. «Єдина реформа, яку відчув на собі малий бізнес – зменшення тиску з боку нагляду та контролю, але зараз цей тиск знову посилюється. Ми працюємо над тим, щоб змінити цей фактор на позитивний. Звісно, якийсь нагляд і контроль має бути, але важливо його мінімізувати, зробити його прозорим і ризик-орієнтованим», – зазначила Ксенія Ляпіна.

Вона також наголосила на необхідності гарантувати надійний захист прав власності малого та середнього бізнесу. «Доки бізнес не переконаний, що він захистить свою власність в країні, навряд чи варто очікувати від нього розширення поля діяльності», – підкреслила Ксенія Ляпіна.

Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії, зазначив, що успіх інтернаціоналізації малого та середнього бізнесу залежить від мотивації підприємців зростати, ставати лідерами локально, а після цього – виходити на міжнародний рівень з конкурентною продукцією. «Перше питання – це навіщо людині ставати підприємцем, потім – навіщо йому зростати і переходити на більш складний рівень роботи. […] Держава має надавати системну підтримку для того, щоб людина мала змогу розробити ідею, маючи безкоштовне приміщення, отримувати грант і допомогу, на наступному рівні отримувала допомогу від інших інституцій, юридичну та бухгалтерську підтримку. А вже за бажання вийти на міжнародний рівень – людина також має отримати підтримку і знання з приводу специфіки міжнародних ринків», – пояснив він.