Мережа колективної безпеки «ЗахисТи», покликана попереджати та захищати громадських активістів від нападів і «стане одним з тих стимулів, які правді змінять ситуацію в країні з критичної на нормальний стан, коли займатися активізмом […] буде не лише безпечно, а й буде підтримуватись та стимулюватись державою». Про це заявив Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ті 70 бранців Кремля, які на сьогоднішній день перебувають на території Російської Федерації і були поміщені до місць несвободи на підставі надуманих кримінальних вироків, вони так само були активістами. І держава виступає на державному рівні, захищаючи їх, кажучи, що це – активісти. Але разом з тим, вона не бачить проблеми всередині себе», – додав Олександр Павліченко.
Микита Кашницький, активіст ГО Рух «Визволення» та волонтер, розповів, що існує декілька методів, які використовуються проти громадських активістів. До них відносяться інформаційна агресія, погрози, затримання, побиття та замахи. «Ми маємо розуміти, що тиск на громадських активістів – це ознака їх ефективної діяльності», – зауважив Микита Кашницький.
«Основна причина нападів на громадських активістів, на журналістів, на принципових людей – це безкарність. Ми не можемо зробити роботу Міністра внутрішніх справ Авакова і Генерального прокурора Луценка, які цю безкарність забезпечують. Їх треба звільнити. Але ми, як суспільство, можемо зробити одну важливу річ – захищати цих людей самих», – наголосив Єгор Соболєв, народний депутат України. Він розповів, що мережа колективного захисту працюватиме в першу чергу на випередження нападів, так, що учасник мережі при підозрі того, що на нього готують напад, буде повідомляти про це і координатори мережі та інші учасники будуть звертатись до місцевих правоохоронців та влади, а також розповсюджувати інформацію про можливий напад.
Анастасія Семка, координаторка проекту «ЗахисТи», розповіла, що будуть формуватися відкриті списки громадських активістів-учасників мережі, до яких можна буде потрапити, залишивши заявку на сайті проекту. Далі такі запити будуть перевірятись на предмет того, чи дійсно заявник є громадським активістом, а також на доброчесність кандидата. «Ідея полягає в тому, щоб показати, що кожен активіст, який знаходиться в відкритих списках, знаходиться під захистом. […] Ми віримо, що публічність та привернення уваги до діяльності активістів допоможе запобігти чи уникнути імовірних нападів», – зазначила Анастасія Семка.
За словами Анастасії Семки, в подальшому учасник мережі може ходити на акції, маючи наліпки, які сигналізують його причетність до мережі. Також члени мережі та близькі можуть користуватись гарячою лінією мережі для того, щоб повідомити про напад та привернути увагу. Всі члени мережі мають поширювати новини та надавати допомогу тому учаснику мережі, що постраждав від нападу. «Я сподіваюся, що якраз в таких от кейсах, де люди наважуються [займатись громадською діяльністю] в районах області далеких від медіа, від публічності, що саме їм ця система допоможе», – сказав Віталій Устименко, громадський активіст.
