Попри заяви представників різних країн ЄС про збитки внаслідок російських контрсанкцій, їхній реальний вплив несуттєвий. Частка європейських товарів, які у 2014 році потрапили під російські санкції, складає 0,3% усього експорту з 28 країн-членів ЄС до третіх країн. Загалом за 2013-2017 роки експорт до Росії з країн-членів ЄС знизився в середньому на 2,3%. Такі дані наведені в аналітичній записці Центру «Нова Європа» за підсумками аналізу відкритих даних служби Eurostat і національних служб статистики, презентованої на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Найбільше від російських контрсанкцій постраждали Литва (скорочення експорту на 5%), Естонія (на 4,3%) та Фінляндія (на 4%). Натомість, Австрія, Німеччина та Італія, представники яких найчастіше піднімають питання про скасування санкцій проти РФ, втратили по -1,7%, -1,3% та -1% експорту відповідно.
«ЄС диверсифікував ринки експорту сільськогосподарської продукції, і з 2014 року зростання експорту сільськогосподарської продукції ЄС у треті країни утричі перевищило падіння експорту цієї продукції до Росії», – зазначила Тетяна Левонюк, аналітик Центру «Нова Європа».
При цьому, за І-ІІІ квартали 2018 року 26 країн-членів навіть наростили обсяги експорту до Росії, порівняно з аналогічним періодом у 2017 році. Австрія та Угорщина – серед топ-10 у цьому списку.
Ернст Райхель, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні, у своєму коментарі зазначив, що в цілому вплив російських санкцій не був катастрофічним, але загальні статистичні дані по країнах не відображають різко негативних наслідків для окремих компаній і галузей, які найбільш тісно співпраціювали з Росією – у Німеччині, наприклад, суднобудівної галузі, компаній, які постачали в Росію обладнання для нафтогазової промисловості.
«Є певна межа обсягу санкцій, які можуть просувати чи запровадити демократично обрані політики країн-членів ЄС, не викликаючи серйозної критики всередині власних країн чи у дискусії між країнами-членами Євросоюзу. Іноді тут, в Україні, бракує розуміння з цього приводу – є тенденція висувати вимоги до Євросоюзу та країн-членів, але при цьому не перейматися питанням, наскільки ці вимоги політично реалістичні, наскільки можливо їх реалізувати… Зараз у ЄС дискусія йде не стільки довкола запровадження додаткових масштабних санкцій проти Росії, як щодо збереження вже діючих санцій. Тут, в Україні, це може здаватися несправедливим, але дискусія виглядає саме таким чином», – зазначив Ернст Райхель.
За його словами, вже діючі санції ЄС, скоріше за все, будуть продовжені, але поки що серед країн-членів немає остаточного консенсусу. «Зараз наше завдання – створити умови, щоб не відбулася подальша ескалація цього конфлікту і щоб ситуація не стала зовсім неконтрольованою. На мою особисту думку, це не виключає, що згодом ми знову повернемося до питання санкцій, проте принаймні у деяких країнах-членах, включно з моєю, є відчуття, що запроваджувати зараз нові санкції проти Росії було б контрпродуктивно, тому що ситуація і так занадто напружена», – зазначив Ернст Райхель.
Ласло Чаба Пап, заступник Глави місії Посольства Угорщини в Україні, зазначив, що Угорщина впродовж останніх років разом з усіма країнами-членами ЄС послідовно підтримувала санкції проти Росії за її агресивні дії, але варто періодично переглядати санкції, з оцінкою їхньої ефективності та з урахуванням змін обставин. «Дебати, які відбуваються [напередодні засідання Європейської Ради 13 грудня], відображають зміни обставин всередині ЄС та євроатлантичної спільноти, і нам потрібно шукати відповідь на ці нові виклики», – зазначив Ласло Чаба Пап. Він додав, що варто зосередитися також на підтримці реформ, які посилюють Україну як державу.
Міхал Гєргонь, заступник Глави місії Посольства Республіки Польща в Україні, зазначив, що активні дебати щодо санкцій неминучі, тому що рішення потребує консенсусу між усіма 28 країнами-членами, але санкції, скоріш за все продовжать, тому що Росія не змінила свою політику. «Ми вважаємо, що на кожну агресивну дію Росії має бути відповідь […]. На мою думку, постійне підтримання санкцій у певний момент змусить Москву задуматися, що пора спинитися – припинити підривати суверенітет України та задуматися про свою політику щодо Європи в цілому», – прокоментував Міхал Гєргонь.
Сергій Лещенко, заступник керівника головного департаменту з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України, зазначив, що Україна зі свого боку, як жертва агресії, має право висувати максимальні пропозиції щодо санкцій. «Безперечно, наші національні санкції мають йти набагато далі, ніж це можуть дозволити собі наші євроатлантичні партнери. Але у дискусії з ЄС, США і «Великою сімкою» ми маємо працювати для знаходження адекватної відповіді, адекватного обсягу санкцій, який би забезпечував максимально відчутний вплив на агресора», – наголосив він.
Сергій Лещенко розповів, що вже відбулися близько 20 переговорів на найвищому рівні. Він додав, що Україна розробляє пропозиції для «Азовського» пакету санкцій, що передбачатиме розширення вже запроваджених санцій ЄС і США проти Росії за будівництво Керченського мосту, а також списки осіб, причетних до захоплення українських військових кораблів та арешту українських моряків.
Марія Томак, координатора медійної ініціативи за права людини, наголосила, що Україні необхідно вдосконалити власну санкційну політику, щоб ефективніше просувати санкції проти осіб, причетних до порушень прав людини, на міжнародному рівні. Правозахисники підготували відповідні рекомендації, їх мають завтра розглядати у профільному комітеті Верховної Ради. Марія Томак додала, що ширші можливості для протидії порушенням прав людини з боку Російської Федерації надало би прийняття Global Human Rights Act. Обговорення цієї ініціативи на рівні ЄС заплановане на 10 грудня.
