Україна знаходиться серед країн, в яких за останні 5 років відбулося найбільше погіршення стану свободи використання Інтернету. Причиною є обмеження доступу до російських інтернет-ресурсів, сервісів та сайтів, які містять російську пропаганду, через війну на Сході України. Такі висновки оприлюднили експерти FreedomHouseпід час презентаціх звіту «Свобода в мережі 2018»: України, Китай та розповсюдження цифрового авторитаризму» в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми намагалися оцінити рівень захисту громадянських свобод при спілкуванні в Інтернеті з точки зору легкості доступу до Інтернету, дотримання права на приватність та інших параметрів та впливу державних і недержавних чинників на них», – пояснив Адріян Шахбаз, директор досліджень у галузі технологій та демократії Freedom House.
Результати досліджень за 2018 рік показали, що наразі є три головні тенденції обмежень в Інтернеті у світі, які пов’язані з дезінформацією (використання пропаганди та «фейк-ньюз»), захистом даних (збір персональної інформації) та поширенням цифрового авторитаризму (введення обмежень доступу до інформації в Інтернеті). Щонайменше одна третина користувачів по всьому світу стикається з тими чи іншими обмеженнями під час користування Інтернетом. Експерти зазначили, що восьмий рік поспіль у світі відбувається зниження ступеню свободи в мережі. Зазвичай ситуація погіршується у період виборів, коли державні органи використовували обмеження, цензуру, контроль або навіть залякування в Інтернеті.
Щодо України, то позитивною тенденцією є збільшення кількості українців, які мають доступ до Інтернету та зростання швидкості розповсюдження доступу до Інтернету. З негативних тенденцій експерти зазначають обмеження певних інтернет-ресурсів, які вважаються Урядом проросійськими. Учасники презентації висловили занепокоєння можливим прийняттям законопроекту 6688 щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері, в якому використовується такий термін, як «технологічний тероризм» і передбачено фінансові санкції проти інтернет-провайдерів. «У нашому дослідженні ми намагалися оцінити ситуацію в цілому. Уряд, інтернет-компанії, провайдери, громадянське суспільство, ЗМІ та всі інші актори – вони звичайно впливають на ситуацію в країні. У нашому дослідженні ми не говоримо конкретно про роль Уряду, проте він є надзвичайно важливим чинником», – зауважив Метью Шааф, директор представництва Freedom House в Україні.
Людмила Опришко, експертка з медіа-права ГО «Платформа прав людини», наголосила, що не зважаючи на події, які відбуваються в країні, обмеження, які намагаються запровадити законодавці створюють можливість для зловживань з боку влади та не відповідають європейським практикам. «Наразі правила користування Інтернетом в Україні є доволі ліберальним. Проте останнім часом з’явилося багато законодавчих ініціатив, націлених та те, щоб обмежити отримання інформації через мережу», – зазначила вона.
Есперти погодилися, що методи обмеження доступу до певних сайтів та цензурування, які використовує, наприклад, Уряд Китаю, є ефективними у боротьбі з дезінформацією та пропагандою інших країн, проте обмежують права громадян на вільний доступ до інформації в мережі та не є доречними з огляду на долю інформації, яку отримують користувачі з російських інтернет-ресурсів та сайтів. «Коли ми намагаємося боротися з російською пропагандою та «фейк-ньюз» шляхом цензури та блокування сайтів, ми маємо відповісти на питання «Наскільки ефективними будуть ці кроки?». Коли в 2017 році ми робили дослідження у східних областях, щодо того, звідки люди черпають інформацію, то цей показник для російських сайтів у різних регіонах складав всього від 3% до 6%», – підкреслила Ірина Чулівська, виконавча директорка ГО «Лабораторія цифрової безпеки».
Олександр Федієнко, голова правління Інтернет асоціації України, додав, що впровадження обмежень в Інтернеті стає можливим через позицію громадян, які недалекоглядно підтримують ініціативу блокування окремих сайтів. «На жаль, суспільство ведеться на пропозиції влади заблокувати певний контент під егодою забезпечення інформаційної та кібербезпеки в державі. Громадяни не цікавляться тим, що в майбутньому буде обмежене їх право на вільний доступ до інформації», – сказав він.
