Україна заявила про перегляд та посилення національного внеску у Паризьку кліматичну угоду у 2019 році під час участі у щорічних міжнародних кліматичних переговорах ООН (м. Катовіце, Польща), які відбулися з 3 по 14 грудня. Уряд має затвердити розмір нового внеску у 2020 році. «Учасники Паризької угоди повинні переглядати розмір національного внеску кожні 5 років і Україні підтримку в цьому буде надавати Європейський банк реконструкції та розвитку, адже він багато працює у сфері відновлення джерел енергії та енергозбереження. Розмір нового внеску буде розраховуватися за допомогою математичного моделювання і цей процес буде залежати від багатьох умов», – розповів Олександр Дячук, науковий співробітник при Національній академії наук України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Учасники брифінгу зазначили, що перегляд розміру національного внеску України в угоду є важливим з огляду на кліматичну мету низки держав, яку визначили у 2015 році, і яка наразі може призвести до глобального потепління щонайменш на 3 градуси за Цельсієм до кінця століття. «На сьогодні кліматична мета України є надзвичайно неамбітною. Згідно з рейтингом аналітичного центру Climate Action Tracker, Україна стоїть в одному списку з Росією та США, тому що наша мета – не знижувати кількість викидів, а збільшувати її до кінця 2030 року. Те, що Україна готова переглянути розмір національного внеску – є дуже хорошим показником», – зауважила Анна Акерманн, керівниця кліматичного відділу Центру екологічних ініціатив «Екодія».
Експерти зазначили, що велика роль у досягненні нової кліматичної мети України буде залежати від міст та громад. На переговорах у Польщі були присутні представники місцевого самоврядування, які обговорювали перехід міст на 100% відновлювані джерела енергії. «Кліматичні переговори тривають, але у нас залишилося зовсім небагато часу, щоб щось змінити. Тому ці переговори, окрім політичних сигналів для країни, дають чіткий сигнал тим, хто працює не на рівні уряду, а в громадах. Сигнал про те, що годі чекати рішення зверху, його треба приймати самостійно і щось робити для протидії зміні клімату», – наголосив Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі.
