Презентували публічну концепцію управління в галузі будівництва, яка покликана виявити, систематизувати проблеми, які існують у будівельній галузі, та знайти шляхи для їх вирішення.«Ми дуже зацікавлені в тому, щоб цей проект запрацював. Наразі 11 організацій підписали меморандум з впровадження цієї концепції. Коли концепція буде доопрацьована – ми приймемо відповідну постанову, але також є необхідність внести деякі зміни і в законодавство», – зазначив Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
В основу концепції покладені принципи, закріплені у Лейпцизькій хартії – документу, який визначає порядок розвитку містобудування в європейських країнах. Серед таких принципів – підвищення ролі місцевої влади у питаннях містобудування, поліпшення засобів та інструментів міського розвитку, вдосконалення управлінських структур, сприяння збалансованому просторовому розвитку. «Наразі ми маємо працювати над співвідношенням у концепції сфер містобудування та будівництва. На жаль сьогодні громадськість приділяє більше уваги питанням містобудування – врегулюванню, обмеженням, дозвільній системі тощо. До того як ми внесемо цей документ в Кабінет Міністрів, ми маємо посилити в концепції складову будівельного крила», – підкреслив Юрій Манцевич, вчений секретар ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування».
Учасники прес-брифінгу звернули увагу на два основні аспекти концепції – проблематику розроблення містобудівної документації та містобудівний кадастр. «Збалансований розвиток населених пунктів неможливий без належного розроблення та погодження містобудівної документації. Наприклад, у Київської області відсутня схема планування розбудови області. Тільки 21% міст обласного значення мають погоджені генеральні будівельні плани. Лише 40% міст районного значення забезпечені містобудівною документацією», – зауважив Сергій Білоус, директор департаменту містобудування, архітектури та планування територій Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Щодо містобудівного кадастру, Сергій Білоус звернув увагу на наявність проблем на місцевому рівні, які пов’язані з новим адміністративно-територіальним устроєм, а також відсутність доступу громадян до інформації в галузі містобудування.
Експерти виокремили п’ять критеріїв до містобудівної документації, які мають бути виконані в рамках концепції. Серед них прозорість, відкритість, інтероперабельність, актуальність та доступність даних. «На сьогодні відсутня взаємодія між базами даних, кадастрами та іншими інформаційними системами. Від цього залежить досягнення виконання згаданих критеріїв. Для вирішення цієї проблеми необхідно впровадити ГІС-технології, які використовуються у всьому світі», – наголосив Юрій Палеха, заступник директора з наукової роботи, керівник Центру геоінформаційних систем ДП «ДІПРОМІСТО».
Учасники брифінгу звернули увагу на необхідність створення єдиного інформаційного простору, який є ідеологічною основою концепції. Він дозволяє всім учасникам галузі мати не лише рівний доступ до інформації, але і єдині доступні процедури. «Для того аби створити єдиний інформаційний простір, нам треба консолідувати геопросторову інформацію про землю, планувальну документацію, планувальні рішення, наявні об’єкти нерухомого майна. Також необхідно створити кадастр нерухомості, адже наразі кадастровий облік в країні не здійснюється», – пояснивЄвген Бердніков, експерт IDLO.
Для того, аби вдосконалити дозвільну систему у будівництві та виключити можливість реалізації корупційних схем, експерти пропонують централізоване переведення документації в електронний вигляд, запровадження електронного кабінету учасника будівного процесу для вирішення питань, які вирішуються через взаємодію з дозвільними органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також видачу містобудівних умов та обмежень у форматі витягу з містобудівного кадастру. Окрім цього, необхідно створити єдиний реєстр тих, хто може проводити експертизу містобудівної документації, в якому експерт буде вибиратися випадковим шляхом і надаватиме свої висновки анонімно. «Чиновники не повинні мати «місця для творчості», вони мають натиснути кнопку і побачити, що в певному місці можна робити, а що ні. Треба також виключити контакти між проектантом та тим, хто перевіряє містобудівну документацію, адже коли забудовник обирає експерта сам – він очевидно обере того, хто надасть позитивний висновок», – додав Андрій Мартин, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук, доцент.
Автори концепції також пропонують розширити коло процедур замовлення проектної документації на будівництво та містобудівної документації, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури в напрямку конкурсу, в якому архітектори конкурують між собою в плані кваліфікації і тільки після цього конкурують ціною за виконання робіт. «Необхідно поширювати практику архітектурних конкурсів. Треба починати з перегляду правил проведення архітектурних конкурсів, закінчуючи заохоченням замовників проводитит такі конкурси. В цьому плані законодавство та підзаконні акти потребують змін відповідно до міжнародних стандартів», – зауважила Ганна Бондар, координаторка Координаційного центру забезпечення взаємодії із Кабінетом Міністрів України при Президентові України.
Учасники обговорення наголосили на необхідності вдосконалення процедур із залучення громадськості до обговорення планів забудови та можливостей оскарження містобудівної документації. «На жаль, сьогодні громадськість залучується до обговорення з забудовниками щодо об’єктів як будуються, на дуже пізних стадіях. Це викликає конфлікт між громадськістю та забудовником. Ми пропонуємо перенести цю взаємодію на початкові стадії. Якщо перед затвердженням плану будівництва громаду будуть запитувати, як саме вона бачить розвиток цих територій – то не буде виникати такого конфлікту», – підкреслила Тетяна Чернишенко, помічник народного депутата України Юрія Левченка (позафракційний).
